Ізраїль готується до дострокових парламентських виборів, які відбудуться 27 жовтня. Цьогорічна кампанія проходить в умовах жорстких безпекових заходів, спричинених нападом ХАМАС 7 жовтня 2023 року, новими воєнними операціями та загрозою ескалації конфлікту з Іраном. Особливо складним є становище на Західному березі річки Йордан, де ізраїльські військові посилили блокування міст та обмежили пересування палестинців. Для чинного прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньягу, який тривалий час очолює уряд, ці вибори є серйозним випробуванням його лідерства, враховуючи критику його політики безпеки та низькі прогнози для його коаліції.
25 жовтня, за два дні до виборів, Ізраїль запровадив нові обмеження для палестинців, заборонивши їм в'їжджати на роботу до ізраїльських поселень на Західному березі та в долині Йордану, за винятком промислових зон та спеціальних дозволених місць. На день виборів, 27 жовтня, планується повне закриття наземних пунктів пропуску між Ізраїлем та Західним берегом, що, за повідомленням армії оборони Ізраїлю, триватиме до завершення голосування. Ці заходи стали реакцією на напад 23 жовтня, коли двоє невідомих відкрили вогонь по ізраїльських військових на КПП біля Хеврона, в результаті чого загинули двоє солдатів, а нападники були ліквідовані. Хамас привітав напад, але офіційно не взяв на себе відповідальність.
Масштабна операція на Західному березі та реакція палестинської сторони
У відповідь на напад, прем'єр-міністр Нетаньягу доручив негайно закрити місто Хеврон та підготуватися до повного блокування всієї Юдеї та Самарії. Вже наступного дня, 24 жовтня, ізраїльські військові розпочали масштабну операцію в Хевроні та по всьому Західному березі, провівши обшуки в 40 районах. Метою операції був пошук зброї та інфраструктури бойовиків, а також допит підозрюваних. За даними ізраїльської сторони, було затримано близько 40 осіб, яких підозрюють у зв'язках з ХАМАС та «Ісламським джихадом», а також у підбурюванні до заворушень. Палестинська адміністрація розкритикувала ці дії як колективне покарання, повідомивши про близько 1200 людей, які залишилися без житла, та ще 1300, що можуть його втратити. Місцева влада звинуватила Нетаньягу у використанні операції для здобуття передвиборчих балів.
За повідомленнями місцевих мешканців, ізраїльські військові виселяли людей з їхніх домівок, позначаючи будинки спеціальними знаками, значення яких наразі невідоме. За даними «Клубу палестинських в'язнів», в п'ятницю та суботу було заарештовано близько 70 палестинців. Ситуація на Західному березі призвела до серйозного обмеження свободи пересування палестинців, що викликало занепокоєння, зокрема, з боку Міністерства закордонних справ Німеччини.
Виборча система та ключові гравці
Парламентські вибори в Ізраїлі відбудуться 27 жовтня, де громадяни обиратимуть 120 депутатів Кнесету. Формування уряду залежить від коаліції, яка повинна отримати підтримку щонайменше 61 депутата. Основна інтрига виборів – чи зможе Беньямін Нетаньягу зберегти владу. Його права коаліція стикається з потужною опозицією, яку очолюють колишній начальник Генштабу Гаді Айзенкот та колишній прем'єр-міністр Нафталі Беннет у блоці з Яїром Лапідом. За даними передвиборчих опитувань, жоден із таборів не має гарантованої більшості, що робить ключовими результати невеликих партій та переговори про коаліцію. Значну увагу приділяють виборцям, які повернулися до Ізраїлю або планують повернутися, оскільки їхні голоси можуть вплинути на баланс сил.
Судові розслідування та міжнародний тиск
Дії прем'єр-міністра Нетаньягу опинилися під прицілом не лише внутрішньої критики, але й міжнародних органів. 21 листопада 2024 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт Нетаньягу та тодішнього міністра оборони Йоава Галанта за підозрою у вчиненні воєнних злочинів та злочинів проти людяності під час війни в Газі, включаючи використання голоду, напади на цивільне населення та інші дії. Ізраїль відкидає звинувачення та оскаржує юрисдикцію суду. Водночас, згідно з повідомленнями ЗМІ, Нетаньягу неодноразово звертався до екс-президента США Дональда Трампа з проханням публічно підтримати його передвиборчу кампанію, що розцінюється як ознака відчаю.
Прогнози та кампанія
Останні опитування, оприлюднені 23 жовтня, свідчать про значне відставання блоку Нетаньягу від парламентської більшості, прогнозуючи 50 місць у Кнесеті з 120. Опозиційний блок, за даними опитувань, може отримати від 52 до 56 місць. Гаді Айзенкот, якого називають головним суперником Нетаньягу, позиціонує себе як лідера, що об'єднує, та обіцяє створити державну комісію з розслідування подій 7 жовтня. Кампанія Нетаньягу також характеризувалася використанням згенерованого штучним інтелектом зображення ядерного вибуху, що викликало критику з боку опозиції як спроба залякування виборців. Прем'єр-міністр також застеріг Іран від спроб зірвати вибори, пообіцявши «непереборні» удари у відповідь.
Напередодні виборів, 24 жовтня, відбулися масові мітинги в Тель-Авіві, організовані «жовтневою радою», що об'єднує родини загиблих, заручників та тих, хто пережив полон. Основною вимогою протестувальників було створення державної комісії з розслідування подій 7 жовтня. Партія Лікуд намагалася перешкодити трансляції мітингу на телеканалах, але запит був відхилений Центральною виборчою комісією.