Режим тиші на Херсонщині: Олешки чекають на гуманітарну місію та евакуацію

Новини

28.10.2026 09:24 (Оновлено 28.10.2026 в 09:24)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

З 3-ї ранку 27 жовтня в районі окупованих Олешок на Херсонщині розпочався режим тиші, вперше за тривалий час. Українська та російська сторони досягли домовленості про припинення вогню з метою доставки гуманітарної допомоги мешканцям, які опинилися в блокаді, підготовки безпечних маршрутів для евакуації та виведення людей, що бажають виїхати. Між сторонами виступила перша леді США Меланія Трамп. Українська сторона повідомляє про дотримання домовленостей, а місцеві жителі підтверджують відсутність обстрілів у нічний час. Однак, головними викликами залишаються сумніви щодо подальшого дотримання перемир'я російською стороною, можливість проведення повноцінної гуманітарної операції, розмінування маршрутів, доставка допомоги та безпечна евакуація цивільного населення.

Ініціатива щодо локального припинення вогню в районі Олешок була озвучена Білим домом 23 жовтня. Ця домовленості не стосується загального перемир'я на фронті, а є тимчасовою зупинкою бойових дій, необхідною для реалізації гуманітарної місії. Метою є забезпечення безпечного доступу до міста, доставка вантажів, оцінка потреб цивільних та підготовка евакуації. Особи, які виявлять бажання залишити місто, матимуть можливість отримати транспорт до підконтрольної Україні території або до Росії. Американська медійна організація News Max, за словами старшого радника першої леді США Меланії Трамп Марка Бекмана, має спостерігати за процесом, фіксуючи події на місці за допомогою відео- та фотозйомки, а також записуючи свідчення учасників операції. Це покликане допомогти контролювати дотримання прав осіб, які вирішують евакуюватися. Спочатку планувалося розпочати операцію 29 жовтня, але згодом сторони узгодили старт режиму тиші двома днями раніше, 27 жовтня.

Перебіг режиму тиші та його особливості

Офіційне оголошення про припинення вогню в районі Олешок було зроблене українським та російським генеральними штабами напередодні. Отже, з 3-ї ранку 27 жовтня режим тиші вступив у дію. Омбудсмен Дмитро Лубінець повідомив, що домовленостей дотримуються обидві сторони, а російське Міністерство оборони заявило про припинення вогню на Херсонському напрямку, що стосується визначених територій, пов'язаних із гуманітарною операцією. За словами Лубінця, жодного інциденту чи порушення режиму тиші не було зафіксовано. Він також висловив сподівання, що цей підхід, ініційований українською стороною, може призвести до встановлення режиму тиші на ширшій території та на триваліший термін.

Гуманітарна операція передбачає кілька етапів: розмінування територій, забезпечення безпечного доступу до міста, доставка необхідних вантажів, оцінка потреб мешканців та підготовка евакуації. Режим тиші, згідно із заявою Давида Арахамії, діятиме до 22:59 1 листопада. Український Генштаб закликає утримуватися від поширення неперевіреної інформації щодо маршрутів та часу пересування цивільних і гуманітарних колон задля безпеки всіх залучених. Станом на 9 ранку 27 жовтня речник морської піхоти України Павло Дрогаль підтвердив дотримання режиму тиші російськими військами в межах гуманітарної місії. Однак, це не означає припинення російських атак по всій території України – в ніч на 27 жовтня Росія завдала ракетних ударів по Києву, що призвело до жертв та постраждалих.

Ситуація в Олешках та свідчення мешканців

За офіційними даними, до повномасштабного вторгнення в Олешках проживало близько 24 000 мешканців. За сучасними оцінками, у самому місті залишилося близько 2 000 людей, а з урахуванням навколишніх населених пунктів – до 6 000. Серед них є діти, літні люди та особи, які не змогли виїхати через стан здоров'я або небезпеку маршрутів. Точна кількість мешканців залишається невідомою через окупацію та обмежений зв'язок. Свідчення людей, які виїхали з міста у вересні, вказують на різке погіршення ситуації з весни-літа 2026 року, зокрема, нестачу продуктів, зруйновану інфраструктуру, відсутність електро- та газопостачання, проблеми з водою та майже недоступну медичну допомогу. Люди вимушені були покладатися на власні городи, запаси їжі та обмін продуктами. Історія подружжя Алли та Анатолія Онищенків, які прожили в Олешках майже 38 років, ілюструє складність виживання. Після 26 травня продукти перестали завозити до місцевих магазинів. Їхній будинок був захоплений російським військовим, який тримав їх у заручниках 11 днів, погрожуючи зброєю. Зрештою, подружжя зуміло дістатися лікарні, а потім вирішило покинути місто. 15 вересня вони подолали пішки 24 км за 9 годин, долаючи заміновану місцевість. Вийшовши з міста майже без речей, вони дісталися Тернополя.

«Ні, не чула. Только вечером і все. А вірите в те, що буде перемир'я? Ні, не вірю.» — Мешканка Олешок.

Міжнародна участь та попередні спроби допомоги

Україна протягом місяців намагалася привернути увагу до гуманітарної ситуації в Олешках, порушуючи питання на міжнародному рівні. Представники гуманітарних організацій були готові допомогти з евакуацією, але потребували гарантій безпеки та узгодженого режиму тиші. Гуманітарний координатор ООН в Україні Матіас Шмале заявляв, що ООН обізнана про складну ситуацію та фіксує нестачу продовольства й труднощі з доступом до медичної допомоги. Водночас, ООН наголошувала на відповідальності Росії як держави-окупанта за забезпечення цивільного населення необхідними ресурсами. Важливу роль у міжнародних зусиллях відіграла Меланія Трамп, яка раніше комунікувала з російською стороною щодо захисту дітей та воз'єднання сімей. Саме цей канал комунікації було використано для обговорення гуманітарної ситуації в Олешках. У переговорах брали участь представники України (Дмитро Лубінець) та Росії (Яна Лантратова), а також команда першої леді США. До початку перемир'я сили оборони України провели масштабну операцію з постачання продуктів до Олешок за допомогою безпілотників, доставивши близько 4 тонн продовольства. Однак, цієї кількості було недостатньо для вирішення проблеми голоду в місті. Військові експерти, такі як Павло Лакійчук, застерігають від надмірної довіри до Росії, вказуючи на ризики, пов'язані з розмінуванням територій, які можуть бути використані для військових потреб, та потенційну небезпеку для спостерігачів гуманітарних місій.

Виклики та перспективи місії

Реалізація гуманітарної операції в Олешках стикається з низкою викликів. Потрібно чітко визначити, скільки людей потребують допомоги та скільки готові евакуюватися, що ускладнюється через майже повну відсутність зв'язку. Люди, які бажають виїхати, можуть не мати документів, транспорту або можливості дістатися узгодженого маршруту. Для української сторони принциповим є те, щоб евакуація не перетворилася на примусове переміщення чи депортацію. Існує ризик, що Росія може використати гуманітарну операцію для утримання людей на своїй території. Історія свідчить про ненадійність російських заяв щодо безпеки, тому обіцянки перемир'я не можуть бути гарантією. Найважливішим завданням залишається використання режиму тиші для порятунку людей, а не лише для тимчасового припинення бойових дій.