У Польщі загострилася політична й інституційна криза навколо Конституційного трибуналу. 30 жовтня суддя Анна Корвін-Пйотровська розпорядженням відсторонила на місяць голову трибуналу Богдана Свенчковського та його заступника Бартломея Соханського й заявила, що тепер керує установою. Президент Кароль Навроцький уночі проти 31 жовтня прибув до трибуналу; біля будівлі відбулися протести й сутички з поліцією.
Автор відео на YouTube «Несеться» називає це однією з найсерйозніших політичних та інституційних криз в історії Польщі: за його словами, протистояння виникло між двома сторонами, які не визнають легітимності дій одна одної.
Свенчковський відсторонення не визнає. Опозиція називає дії суддів «державним переворотом», а уряд наполягає, що йдеться про повернення установи до нормальної роботи після багатьох років політичного втручання. Навроцький назвав те, що сталося, силовим захопленням конституційного органу, перервав політ до Сенегалу й скликав термінові консультації з парламентськими силами, повідомляє «Еспресо».
Міністр юстиції й генеральний прокурор Вальдемар Журек 30 жовтня передав до трибуналу п'ять клопотань про зняття імунітету — чотири щодо Свенчковського й одне щодо Соханського. Документи налічують 224 сторінки, до них додано 50 томів матеріалів справ. Прем'єр-міністр Дональд Туск у зверненні 31 жовтня звинуватив партію «Право і справедливість» та президентів Анджея Дуду й Кароля Навроцького в руйнуванні верховенства права, нагадавши, що президент не прийняв присягу новообраних суддів, а голова трибуналу не допускав їх до роботи.
Опозиція, за словами автора відео, готує конструктивний вотум недовіри уряду Туска й пропонує «технічний уряд» до виборів 2027 року; шансів у цієї ініціативи мало через брак голосів. Про підготовку такого вотуму, за повідомленням «Радіо Свобода», заявив і Матеуш Моравецький з партії Rozwój Plus.
Чому Трибунал став полем битви
Конституційний Трибунал Польщі стежить за відповідністю законів Конституції. У його складі має бути 15 суддів, яких обирає Сейм. Конфлікт навколо процедури призначення суддів і визнання рішень Трибуналу триває вже багато років. Ключовим моментом стала суперечка 2015 року щодо призначення п'яти суддів, коли попередній і наступний парламенти мали різних кандидатів, що призвело до появи так званих «суддів-дублерів».
Після приходу до влади 2015 року «Право і справедливість» провела масштабні реформи судової системи, які, за словами критиків, мали на меті поставити її під політичний контроль. Змінилися правила роботи Трибуналу, порядок розгляду справ і механізми ухвалення рішень. Реформи критикували Європейська комісія та Венеційська комісія Ради Європи, а Європейський суд з прав людини 2021 року визнав порушення права на розгляд справи судом, створеним відповідно до закону, через наявність судді-дублера.
Перемога на парламентських виборах 2023 року сил, які виступали проти політики «Права і справедливості», призвела до обіцянок відновити верховенство права. Втім, реалізувати їх виявилося складно через повноваження президента, який блокував частину ініціатив нового уряду, зокрема направляючи законопроєкти про реформу Трибуналу на перевірку до самого Трибуналу. Ситуація загострилася, коли Сейм у березні 2024 року ухвалив резолюцію, що поставила під сумнів законність призначення деяких суддів-дублерів, а уряд обмежив публікацію рішень установи.
У березні 2026 року Сейм обрав шістьох нових суддів Трибуналу, проте Навроцький у квітні прийняв присягу лише у двох із них, розповідала «Європейська правда». Наприкінці 2026 року спливають повноваження ще двох суддів, що дає коаліції шанс змінити баланс сил у Трибуналі перед виборами 2027 року.