Залізний нардеп: Україна гальмує свій шлях до ЄС
Народний депутат Ярослав Железняк у відео на YouTube заявив, що Україна саботує власні реформи, що заважає її інтеграції до Європейського Союзу та отриманню фінансової допомоги. Він порівняв прогрес України з Молдовою, яка рухається значно швидше.
Народний депутат Ярослав Железняк у відео на YouTube пояснив, чому Україна гальмує свій шлях до Європейського Союзу, незважаючи на офіційні заяви про євроінтеграцію. За його словами, дії української влади суперечать стратегічним цілям, що призводить до «саботажу» рішень, необхідних для отримання фінансування та повноцінного членства в ЄС. Железняк стверджує, що бюрократи в Брюсселі прямо говорять про цю проблему, а представники влади України пояснюють «поза кадром» причини такого стану справ.
Железняк зазначає, що Україна одночасно просить у Європи 70 мільярдів євро та прискореного вступу до ЄС, але водночас «вбиває» закони, які б забезпечили ці кошти та шлях до об'єднання. Цю ситуацію він називає «шизофренією». При цьому українська влада, як стверджує нардеп, незважаючи на відкриття переговорних кластерів, всередині країни саботує необхідні рішення. Він порівняв Україну з Молдовою, яка, за його словами, рухається до ЄС уп'ятеро швидше, хоча Україна мала кращі стартові позиції.
Саботаж реформ та порівняння з Молдовою
Парламентар вказує на те, що за словами представників «Слуги народу», навіть виконання базових вимог та голосування за закони не гарантує кінцевого результату без реалізації «плану Качки Кос». Це питання, на думку Железняка, залишається без відповіді, попри формальну більшість у парламенті. Він навів цитату з видання «Українська правда», де йдеться про «буквальний саботаж» рішень всередині країни, які необхідні для повноцінної євроінтеграції та отримання значної частини західної фінансової допомоги.
Железняк наголосив, що Брюссель постійно наводить приклад Молдови, яка успішно проходить усі етапи. Він зазначив, що Молдова не зволікає, не вдається до обману і не намагається ліквідувати антикорупційні органи для порятунку корумпованих друзів президента. Натомість Україна бере на себе зобов'язання, а потім відмовляється від них, намагаючись звинуватити партнерів.
Внутрішні проблеми та фінансова допомога
Нардеп також розповів про розмови «поза кадром» з представниками влади. Зокрема, щодо вибору генерального прокурора, де, за словами топ-команди президента, обмеження президента комісією суперечить Конституції. Железняк порівняв це з процесами відбору до НАБУ та САП, які є більш прозорими. Він згадав про закон щодо незалежної експертизи для НАБУ та САП, який був зареєстрований ще 27 серпня, але досі не рухається. За його словами, це свідчить про небажання боротися з корупцією.
«Європейські партнери зрозуміли всі наміри, і тепер це виглядає погано для України з точки зору Брюсселя», — зазначив Железняк, цитуючи європейських посадовців. Він додав, що навіть скромна Молдова випередила Україну у звіті Єврокомісії. Прогрес, що був досягнутий у сфері боротьби з корупцією, відбувся всупереч діям влади, а не завдяки їм. Також згадується, що Верховна Рада не може проголосувати навіть за «беззубу» антикорупційну стратегію.
Щодо фінансової допомоги, Железняк посилається на дані European Pravda, які показують, що Україна стала «беззаперечним аутсайдером» у процесі євроінтеграції. За останні три роки Україна майже не провела реформ, і існує загроза незворотної відсталості. На відміну від інших країн-кандидатів, Україна має «червоні розділи», що означає сектори, де робота не проводилася взагалі. Темпи реформ в Україні «близькі до катастрофічних», а європейські партнери роблять поступки, посилаючись на воєнний час, хоча, за словами нардепа, це не заважає голосувати за антикорупційну стратегію чи реформу ДБР.
Железняк також навів оцінку судових змін: темпи реформи були знижені з «певного прогресу» до «обмеженого прогресу», а 10 пріоритетних реформ з плану Качки-Кос залишаються невиконаними. Він цитує, що така «поблажливість» лише «розв'язала руки тим, хто намагався позбавити САП незалежності». Крім того, він наголосив, що для отримання коштів за програмою Ukraine Facility до другого кварталу 2027 року необхідно, щоб закони набули чинності, інакше гроші «згорять». Україна вже виконала 29 із 86 заходів, але решта — це закони, які потрібно ухвалити.
На завершення, нардеп підкреслив, що для отримання коштів та членства в ЄС необхідно боротися з корупцією, приймаючи відповідний пакет законопроєктів, співавтором яких він є. Він висловив переконання, що уряд згодом не матиме іншого вибору, крім як ухвалити ці закони, але Україна втрачає час і шанс швидше стати частиною Європи.


TED: Мова людей схильна до мислення, подібного до культових груп
Назар Грабор: про зйомки в кіно, зміну цінностей та реакцію на хейт
Сергій Ауслендер: школа на Запоріжжі, удари по НПЗ та втрати РФ
TED Talk: "Індекс гідності" як інструмент подолання політичної поляризації
Прогнози виборів у США: демократи можуть отримати контроль над Конгресом
Картину Пимоненка використали на етикетці горілки: художник виграв суд
Кирило Степанець: Київ побудований на кістках, а Байкове кладовище – дорогий «бізнес»
Микола Пимоненко: невідомі історії українського митця












