«Острів, який може зламати НАТО»: навіщо Трампу Гренландія насправді

Що відомо про Гренландію і чому навколо неї загострення

У сюжеті наголошується, що Гренландія — найбільший острів світу площею близько 2,2 млн км² із невеликим населенням і статусом автономії у складі Королівства Данія. Ауслендер зазначає, що США цікавилися островом десятиліттями — спроби його викупити робилися ще з XIX століття.

Військова причина: «ворота» в Атлантику і контроль над підводними маршрутами

Оглядач називає перший «очевидний» шар інтересу США — оборонний. Гренландія, за його словами, є ключовою ланкою північноатлантичного периметра безпеки, оскільки «закриває» напрямки з боку Скандинавії та Росії і контролює короткі маршрути між Північною Америкою та Північною Атлантикою.

Читайте також: Проти Петрова відкрили справу про держзраду, його звільнили з установи Національного військового меморіального кладовища — Железняк

У відео згадується так званий «фареро-ісландсько-гренландський рубіж», який у часи Холодної війни розглядався як критичний маршрут виходу атомних підводних човнів Північного флоту в Атлантику. Для цього США будували системи спостереження і контролю судноплавства та підводної активності.

Протиракетна і космічна оборона: роль бази Пітуффік

Другий елемент безпеки, на якому акцентує автор, — включення Гренландії в компоненти раннього попередження для протиракетної оборони США. У сюжеті згадується база Пітуффік (раніше — Туле), яка нині підпорядковується Космічним силам США і є важливим вузлом раннього виявлення запусків ракет та супутникового зв’язку. Ауслендер підкреслює: ці можливості США і так мають у межах чинних оборонних домовленостей із Данією.

Економічний і ресурсний фактор: Арктика, Північний морський шлях і рідкоземи

Окрема частина пояснення — економічний вимір. Ауслендер наголошує, що Арктика розглядається як регіон майбутнього переділу впливу через:

• доступ до великих запасів корисних копалин;
• перспективу розвитку навігації Північним морським шляхом на тлі танення льодів;
• боротьбу за контроль над логістичними маршрутами й ресурсною базою.

У цьому контексті він згадує амбіції Китаю щодо «полярного шовкового шляху» і його інтерес до арктичних проєктів у партнерстві з Росією. Додатково автор називає важливим фактором рідкоземельні елементи, з огляду на залежність США від китайських ланцюгів видобутку та переробки.

Геополітичний мотив: «стрес-тест» НАТО і спроба зламати старий порядок

Другий, «глибший» шар, який Ауслендер вважає пояснювальним, — геополітичний. Він стверджує, що Трамп використовує історію з Гренландією як тест на міцність НАТО і здатність європейських союзників самостійно забезпечувати безпеку.

У відео наголошується, що в статуті НАТО, за оцінкою автора, відсутні дієві механізми запобігання конфліктам між країнами-членами, і наводиться приклад багаторічної напруги між Грецією та Туреччиною. Окремо він звертає увагу на символічність європейської військової присутності в Гренландії, яку автор розцінює як демонстрацію слабкої готовності Європи до реальних силових сценаріїв.

На думку Ауслендера, Трамп прагне «зламати» чинний порядок міжнародних відносин і переформатувати систему безпеки, перекладаючи значну частину відповідальності за європейську безпеку на саму Європу.

Висновок сюжету

Оглядач підсумовує, що інтерес США до Гренландії одночасно має стратегічний, оборонний і ресурсний вимір, але ключовим елементом нинішнього загострення називає саме геополітичну логіку тиску та демонстрації сили, через яку Вашингтон перевіряє межі стійкості союзницької системи.

Читайте також: Сергій Ваганян заявив про замах, корупційні схеми в СБУ та розмову із Зеленським