«Українська правда»: НАБУ і САП активізували справи проти топпосадовців — у фокусі енергетика та кордон

Справа Шурми: «зелена» енергетика, окуповані території та підозра НАБУ

У сюжеті нагадують, що ще у 2023 році Bihus.Info публікував розслідування про зловживання у «зеленій» енергетиці, де фігурували Шурма та його брат. У 2024 році, як зазначається, Шурма подав у відставку без публічних пояснень, а у 2025-му Ткач знаходив його в Європі, де той, за словами авторів, фактично переховувався.

Михайло Ткач у відео пояснює, що такі масштабні провадження не розслідуються швидко, і від моменту публікації журналістського розслідування відбувалися слідчі дії, зокрема обшуки. Він також стверджує, що з оприлюднених матеріалів НАБУ і САП видно «записи та переписки», які можуть ускладнити позицію підозрюваних.

Читайте також: «Енергоатом» зазнав майже 2 млрд грн втрат через аукціони електроенергії — Железняк заявив про можливу інсайдерську схему

У сюжеті згадується, що в підозрі НАБУ фігурує сума збитків у 141 млн грн, а також те, що держава, за версією співрозмовників «УП», платила за електроенергію з об’єктів, які опинилися на тимчасово окупованих територіях Запорізької області. Ткач також зазначає: за інформацією джерел, ця генерація могла йти окупантам, і це, на його думку, має стати предметом окремої уваги інших правоохоронних органів, зокрема СБУ.

Окремо автори сюжету акцентують на політичному контексті: Шурма, за їхньою оцінкою, залишався впливовим в енергетичному секторі навіть після відставки — у відео згадано його участь у наглядовій раді «Нафтогазу» та те, що його довгий час не прибирали з посад, попри наявні публічні сигнали і розслідування.

Справа Дейнеки: обшуки, підозри та версія про «контрабанду через дипломатів»

Другий блок сюжету стосується обшуків серед високопосадовців Державної прикордонної служби та справи, в якій фігурує ексголова ДПСУ Сергій Дейнека. У відео стверджується, що Дейнека був звільнений після Нового року 2026-го без пояснень, а наразі перебуває в статусі радника міністра внутрішніх справ.

Михайло Ткач припускає, що, як і у випадку Шурми, відставка могла бути пов’язана з ризиком отримання підозри. Він також говорить про тривале перебування Дейнеки на посаді (з 2019 по 2026 рік) та ставить питання, чому інші інституції не реагували раніше.

У сюжеті окремо озвучується версія, що високопосадовці ДПСУ могли бути причетні до схем контрабанди, зокрема із залученням дипломатичних маршрутів для перевезення сигарет та інших товарів. У відео наголошується, що такі історії шкодять не лише обороноздатності, а й міжнародній репутації України — зокрема, через затримання відповідних вантажів за кордоном.

Політичний ефект і «внутрішні вороги»

У фінальній частині відео Ткач говорить про «внутрішніх ворогів» та підкреслює, що корупційні кейси послаблюють єдність суспільства і обороноздатність держави під час війни. Він також коментує інформаційні кампанії, які, за його словами, намагаються знецінити роботу НАБУ і САП, створюючи враження «серіалу» або «шоу» замість системної боротьби з корупцією.

У підсумку автори сюжету наголошують: оголошення підозр — це лише етап процесу, який має завершитися законною процедурою та рішеннями суду, а не «швидкими посадками», і закликають уважно стежити за перебігом цих справ.

Читайте також: У відео «Ніколова» заявили про підозру НАБУ Ростиславу Шурмі та «заробіток» на сонячній генерації на окупованій території