Дзеркальна трагедія за 6 років: чому реєстр педофілів та мобілізація не зупинили рецидивіста у Дніпрі

Журналістка «Суспільне Дніпро» Інна Лисак та правозахисники звернули увагу на шокуючі обставини: ця трагедія майже дзеркально повторила події шестирічної давнини, а сам підозрюваний офіційно перебував у реєстрі педофілів.

Страшні паралелі: два Родіони

Для Дніпра це вже друга аналогічна смерть дитини. Рівно шість років тому, у травні 2020 року, в місті так само зник 11-річний хлопчик, якого теж звали Родіон. Його тіло знайшли у покинутому корпусі психіатричної лікарні.

Читайте також: На підступах до резиденції Путіна на Валдаї розгорнули протидронові сітки

Тоді батько загиблого хлопчика Дмитро Волков через зневіру в системі правосуддя вдався до самосуду: він почав самостійно шукати кривдників дітей і у 2021 році опинився на лаві підсудних за підозрою у вбивстві чоловіка, якого вважав причетним до злочинів. Історія повторилася у травні 2026 року з іншою дитиною з таким самим ім'ям.

Хто підозрюваний і чому не спрацював реєстр?

У теперішньому злочині підозрюють 40-річного уродженця Донеччини. Чоловік є класичним системним рецидивістом — він уже мав дві судимості за тяжкі статеві злочини проти дітей. Зокрема, у 2010 році в Донецьку він зґвалтував і жорстоко побив 6-річну дівчинку. Тоді суд призначив йому 15 років позбавлення волі. Він повністю відбув свій термін і вийшов на волю наприкінці 2025 року.

У 2021 році фігуранта внесли до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та недоторканості малолітніх. Попри це, система контролю не спрацювала:

• Відсутність спеціального нагляду: Після звільнення за чоловіком не встановили належного поліцейського контролю.
• Мобілізація та СЗЧ: Майже одразу з тюрми його мобілізували до війська. З одного боку, це формально відгородило його від цивільного життя, але 16 травня 2026 року він вчинив новий злочин — самовільно залишив військову частину (СЗЧ) на території іншої області та приїхав до Дніпра.
• Прогалина в розшуку: Протягом двох тижнів після втечі з армії рецидивіста не змогли оперативно затримати, оскільки координація таких пошуків перейшла з поліції до юрисдикції Військової служби правопорядку (ВСП) та військової прокуратури.

Ігнорування сигналів: «Він постійно лазив із дітками»

Як з'ясували журналісти, після втечі з частини підозрюваний близько місяця спокійно жив у Дніпрі, відвідував дитячі майданчики та намагався контактувати з дівчатками. Місцеві мешканці бачили його і помічали дивну поведінку, проте офіційних звернень на лінію «102» чи до дільничного інспектора не надходило.

Адвокатка та правозахисниця Юлія Сегеда наголошує, що будь-яка підозріла зацікавленість дорослого до чужих дітей на майданчиках є достатнім приводом для виклику поліції:

«Важливо, щоб люди не діяли за принципом "нехай він це робить, але не тут". Кожен такий сигнал має бути відпрацьований. Якби правоохоронці під час перевірки документів встановили, що ця людина є у реєстрі педофілів і перебуває в СЗЧ, трагедії можна було б запобігти».

Думка експерта: педофілія та соціопатія не лікуються

Кримінальний психолог Юрій Ірхін зазначає, що подібні злочинці не мають каяття чи жалю, оскільки для них жертва перетворюється на неживий предмет.

«Це не психічна патологія, це соціальна патологія — соціопатія, яка ґрунтується на ненависті до людства. Таких людей неможливо виправити чи вилікувати тривалим ув'язненням. Ніяка хімічна кастрація тут не врятує, адже вона пригнічує лише фізичну функцію, але умисли й наміри в голові залишаються. Без ерекції така істота просто вбиватиме, причому з присмаком помсти за кастрацію. Єдиний дієвий вихід — довічне ув'язнення».

Законодавчий стопор

Ще минулого року Генеральний прокурор ініціював зміни до Кримінального кодексу України щодо встановлення безальтернативного довічного позбавлення волі за умисне вбивство та зґвалтування малолітніх. Проте Верховна Рада та Комітет з питань правоохоронної діяльності вже понад рік не можуть розглянути цей законопроєкт.

Тим часом статистика залишається жахливою: лише на Дніпропетровщині за 2025 рік та початок 2026 року зафіксовано 454 злочини проти життя неповнолітніх, серед яких 6 вбивств та 77 статевих злочинів. Довічних вироків за цей період було винесено всього чотири. Наразі система знову продемонструвала неспроможність захистити найменших.

Читайте також: Верховний Суд скасував вирок за ухилення від мобілізації через порушення на ВЛК: прецедентне рішення