Знаковим моментом заходу стала відсутність голови Центробанку РФ Ельвіри Набіулліної, яка вперше за десять років пропустила подію, офіційно перебуваючи на лікарняному. Замість звичних п'яти крісел на сцені головної економічної сесії встановили лише чотири. Ця подія була сприйнята бізнес-спільнотою як спроба керівництва регулятора дистанціюватися від фінансового хаосу, що насувається на країну-агресора.
«Чотири вершники апокаліпсу» російського бізнесу
Поки російський диктатор Володимир Путін зі сцени відкидав скарги підприємців, називаючи їхні занепокоєння «плачем» та заявляючи про планове «охолодження» економіки, представники великого капіталу констатували її критичне «переохолодження». Найбагатший олігарх РФ Олексій Мордашов відкрито назвав чинники, які штовхають систему до краху, окресливши їх як чотирьох вершників економічного апокаліпсу.
Читайте також: Війна повертається додому: як глибокі удари ЗСУ руйнують оборонний сектор та логістику РФ
- Висока ставка за кредитами: Поточна фінансова політика унеможливлює залучення інвестицій та розвиток виробництва для більшості галузей.
- Зростаючі податки: Фіскальний тиск на бізнес стрімко посилюється на тлі спроб Кремля залатати хронічні діри у бюджеті.
- Занадто міцний рубль: Штучний курс валюти не відображає інфляційні реалії (близько 72 рублів за долар замість об'єктивних 90) та нищить прибутки експортерів.
- Адміністративні бар'єри: Бюрократичний тиск та жорстке регулювання паралізують залишки ринкових процесів у країні.
Бюджетний дефіцит та занепад базових галузей
Офіційні макроекономічні показники РФ свідчать про стрімке сповзання системи у кризу. Російський урядовець Новак знизив прогноз зростання економіки з 1,5% до критичних 0,4%, що фактично означає стагнацію. При цьому дефіцит федерального бюджету за перші п'ять місяців року сягнув 6 трильйонів рублів, майже вдвічі перевищивши початковий річний план у 3,8 трильйона. Головною причиною стало падіння нафтогазових доходів майже на 30%. За оцінками очільника «Роснєфті» Ігоря Сєчіна, лише через невідповідний курс рубля бюджет його компанії втратив понад 2 трильйони рублів за минулий рік.
Руйнівні тенденції охоплюють дедалі більше секторів. Вугільна галузь фіксує збитки другий рік поспіль: минулорічні втрати склали 400 мільярдів рублів, а цьогоріч очікується мінус у 600 mільярдів. Через скорочення закупівлі сировини Китаєм дві третини російських вугільних компаній працюють зі збитками. Металургійне виробництво просіло на 15%, а обвал видачі іпотечних кредитів майже вдвічі призвів до технічного дефолту найбільшого російського забудовника — компанії «Самальот».
Ефект «падаючого літака»
Замість стабільності, про яку заявляють у Кремлі, інвестори та економісти відчувають повну безпорадність перед рішеннями військово-політичного керівництва. Один із учасників форуму порівняв поточний стан російської економіки з пасажирським лайнером, що стрімко втрачає висоту, поки екіпаж ізолювався від пасажирів.
«Ми всі перебуваємо в літаку, що падає з прискоренням вільного падіння. Ми — пасажири в цьому літаку: економісти, компанії, інвестори, навіть чиновники. Але реальна сила перебуває в кабіні, звукоізольованій та звуконепроникній, недоступній для всіх цих пасажирів.» — Російський економіст, учасник форуму.
Економіка на службі війни
Фондовий ринок РФ також демонструє песимізм: індекс Московської біржі впав приблизно до 2500 пунктів, втративши понад третину своєї вартості за останні п'ять років. На тлі глибокого дефіциту кадрів чверть великих російських компаній, зокрема «Газпром» та «Сбєрбанк», планують скорочення штатів до кінця року. За словами підприємця Траценка, інвестиційний двигун російської економіки заглух ще восени минулого року, а діючі проекти добудовуються лише тому, що їх неможливо кинути на півдорозі. Нинішня модель тримається виключно на військових витратах, які поглинають майже 40% бюджету, проте цей ресурс має чітку межу, за якою на Росію чекає неминучий фінансовий колапс.
Читайте також: Польща на роздоріжжі: як процвітання породжує радикалізм та загрожує Україні