Цілями стали такі різноманітні об'єкти, як костюмерна колекція кіностудії Довженка, Харківський художній музей та Успенський собор Києво-Печерської Лаври. Розташування цих об'єктів по всій країні та однаковий характер руйнувань свідчать про те, що удари були спрямовані туди, де зберігається українська пам'ять. Ці події лягають у канву багаторічної агресії «Мордору» проти української пам'яті.
Руйнування кіностудії Довженка
У ніч на 15 червня дві балістичні ракети влучили на територію кіностудії Довженка. Двоповерхова будівля, де зберігалася найстаріша та найбагатша костюмерна країни, що формувалася з 1927 року, зайнялася, наче сірник. Вогонь знищив близько 100 000 костюмів та мільйони одиниць реквізиту, що є результатом майже столітньої людської праці. Серед згарища опинилися козацькі жупани, строї Богдана Хмельницького, одяг зі стрічки Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», а також костюми з фільмів «Пропала грамота» та «За двома зайцями». Ця колекція мала стати основою для костюмного параду до сторіччя студії, але перетворилася на попіл.
Читайте також: Чому Булгакова прибирають з українського простору: аналіз українофобії та імперських поглядів
Втрати Харківського художнього музею
За добу до подій у Києві, удар «шахеда» прийшовся по Харківському художньому музею, зібрання якого почали формувати понад 200 років тому. У музеї зберігалася найбагатша в країні колекція робіт Іллі Рєпіна, включно з варіантом картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Частина найцінніших експонатів була вивезена у 2022 році, проте близько 26 000 експонатів залишалися в будівлі. Внаслідок удару постраждала пам'ятка архітектури – будівля Бекетова, згоріло понад тисячу квадратних метрів, а дах злетів. Люди, серед яких було немовля, постраждали. Картини рятували, виносячи їх ланцюгом, ризикуючи життям.
Атака на Києво-Печерську Лавру
Вранці 15 червня «шахед» поцілив у вівтарну частину Успенського собору Києво-Печерської Лаври – храму, що існує з X століття і внесений до списку спадщини ЮНЕСКО. Вогонь охопив купол та верхні яруси, знищивши близько 800 квадратних метрів. Це не перша спроба знищення собору: у 1941 році його підірвали комуністи. Заповідник повідомив про прицільні удари та влучання у щонайменше п'ять об'єктів національного значення, включаючи Стару вежу Іоанна Кущника. Ченці, рятувальники та заповідники спільно виносили з вогню стародавні ікони та реліквії. Це вже другий удар по Лаврі за час повномасштабного вторгнення; раніше пошкоджено дерев'яну галерею до Дальніх печер.
«У Європі удар по собору порівняли з пожежею Нотр-Даму, а в ЄС назвали воєнним злочином, прямим текстом.»
Російський цинізм та виправдання
Росія з цинізмом виправдовує свої дії. Спочатку було заявлено про «відповідь на українські теракти», а потім – що собор підпалив український «Патріот», а в костюмерні Довженка нібито ховався «цех збирання дронів». Така логіка перетворює костюми Параджанова на «військовий об'єкт», що свідчить про абсурдність російської пропаганди.
Масштаби руйнувань та вивезення цінностей
За час повномасштабної війни в Україні знищено або пошкоджено майже 2000 пам'яток культури, сотні з яких мають статус ЮНЕСКО. ЮНЕСКО офіційно підтвердила понад 500 таких об'єктів. Паралельно з руйнуваннями відбувається «тихе мародерство»: з окупованих територій вивезено близько 7,5 мільйонів одиниць культурної спадщини. До цієї ночі вже були спалені Спасо-Преображенський собор в Одесі, музей Сковороди на Харківщині, зруйновано Іванківський музей з колекцією Марії Примаченко. Незважаючи на це, місцеві жителі та музейні працівники рятували найцінніше, виносячи картини та ікони з-під обстрілів.
Культура як головна мішень
Напади на об'єкти культури, які не мають жодного військового значення, свідчать про їхню роль як головної мішені для противника. Росіяни намагаються знищити національну пам'ять та ідентичність, розуміючи, що відбудувати інфраструктуру можна, але унікальні витвори мистецтва та костюми створити заново неможливо. Вони намагаються «випалити минуле», щоб Україна довше боліла.
Сила пам'яті та стійкість українців
Незважаючи на масштабні руйнування, українці демонструють надзвичайну стійкість. Під час обстрілів люди рятують картини, ікони та інші цінності, ризикуючи власним життям. Росіяни можуть знищити будівлі, але не можуть знищити пам'ять та дух, що стоїть за цими об'єктами. Навіть якщо костюм згорів, пам'ять про фільм залишається. Якщо собор зруйновано, він стоїть у серцях мільйонів. Нащадки Марії Примаченко, чиї образи розійшлися світом, продовжують жити. Народ, який пам'ятає свою культурну спадщину, неможливо переписати.
Читайте також: Росія атакувала Україну балістикою: цілі – Лавра, кіностудія, Нова пошта. G7 обговорює мир.