Військовий розповідає, що минулого разу перебував на позиціях близько трьох місяців, з них близько місяця — з пораненням. Він повернувся на полігон після відпустки для перестріляння автомата та перевірки магазинів, а також відновлення навичок з тактичної медицини, яка, за його словами, є найважливішою.
Найнебезпечніший етап: дорога на позицію та назад
На запитання, що складніше — сидіти на позиціях чи дійти до них, боєць однозначно відповідає: дійти. «Ти на позицію зайшов, все, ти заспокоїв. Коли йдеш, це саме небезпечне — зайти і вийти», — пояснює він. Цього разу військовим пощастило, бо вони пересувалися технікою. Минулого разу, розповідає він, доводилося йти пішки 11 кілометрів.
Читайте також: Європа прагне виробляти ракети в Україні, Трамп обіцяє нові санкції проти РФ, а Путін виїхав з Москви
Коментуючи загальний вигляд війни для піхоти, військовий описує це як перебування на передовій, де доводиться спостерігати за діями противника. Він зазначає, що коли ворог далеко, впевненості в успішному ураженні немає. Спостереження ведуться на відстані 50-100 метрів, а відкривати вогонь дозволено лише за командою, особливо коли це може видати позицію.
Читайте також: Паливний колапс у Росії: від очередей на АЗС до руйнування консенсусу між елітами та суспільством