Відплата за Лавру: Масована атака дронів на Москву посилила тиск на Кремль та прискорила євроінтеграцію України

Паралельно в Україні Верховна Рада зібралася на позапланове засідання для розблокування змін до державного бюджету на 2026 рік, які передбачають збільшення видатків на безпеку та оборону. Водночас, внутрішня ситуація в Росії, за оцінками експертів, вказує на зростаючу «десакралізацію» особи Володимира Путіна та поглиблення суспільного розчарування війною, що спричиняє дедалі більший тиск на російську владу.

Масована атака на Москву: руйнівні наслідки та безсилля ППО

Уранці 18 червня українські дрони вдруге за тиждень завдали ударів по Московському нафтопереробному заводу в Капотні. За даними неназваних джерел у галузі, атака вивела з ладу другу установку – «Європлюс», яка разом із ураженою 16 червня установкою CDU-6, забезпечує 100% первинної переробки нафти на цьому НПЗ. Це підприємство має стратегічне значення, задовольняючи до 40% потреб Москви в бензині, близько 50% у дизельному пальному, а також є ключовим елементом логістики авіаційного пального для московського транспортного вузла. Крім того, Сили спеціальних операцій ЗСУ у взаємодії з рухом «Чорна іскра» уразили нафтобазу та паливну базу у місті Гуково Ростовської області, які мали подвійне призначення – для транспортної системи регіону та військової логістики. Міністерство оборони РФ традиційно відзвітувало про «знешкодження» 555 українських дронів у 17 регіонах, окупованому Криму та акваторії Азовського моря.

Читайте також: Іван Айвазовський та його «пожежа Москви»: прихована картина, що стала символом українських мрій

«Вони вдарили по лаврі під час нашої зустрічі там із журналістами. Ми були в Лаврі. Я сказав абсолютно відверто: ми підготуємо відповідь і ви це побачите. Ми не хочемо цієї війни і ніколи не хотіли… Але якщо буде палати Україна, буде палати ваша Москва.» — Президент України Володимир Зеленський.

Експерти відзначають, що ці удари є не лише військовою операцією зі знищення енергетичних ресурсів Росії, але й потужним психологічним ударом. Керівник аналітичного центру «Ділова столиця» Вадим Денисенко вказав на «великий злам» у свідомості десятків мільйонів росіян, які починають усвідомлювати, що «Путін дорівнює продовження війни». Ці атаки, разом із бензиновою кризою, погіршенням економічного життя та обмеженням доступу до інтернету, демонструють «безсилля» влади, ламаючи «суспільний договір». Журналіст-міжнародник Ростислав Хотин назвав це «піар-провалом» для Кремля, особливо на тлі міжнародних самітів. Експерт Української авіаційної асоціації пілотів і власників літаків АОПА Україна Геннадій Хазан порівняв російську ППО з «колосом на глиняних ногах», що нездатна захистити столицю, а експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Антон Ксентюк зазначив, що москвичі вперше «на власні очі побачили, що війна нарешті прийшла до їхньої столиці».

Євроінтеграція та міжнародна підтримка: вікно можливостей

У Брюселі відбувся саміт лідерів Європейського Союзу, на якому президент Володимир Зеленський обговорив подальші кроки на шляху України до ЄС. Після відкриття першого кластера переговорів про вступ, Україна прагне відкрити наступні п'ять до кінця липня. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн висловила надію на прискорення цього процесу. Обговорювалися також питання посилення тиску на Росію та можливе призначення спецпосланця для переговорів з Москвою. На порядку денному також був 21-й пакет санкцій проти Росії, який може торкнутися фінансового, енергетичного секторів, металургії та навіть персональних санкцій проти патріарха Кирила, хоча Болгарія, за повідомленнями, блокує цей пункт.

• Саміт G7: Володимир Зеленський поділився результатами зустрічей «Великої сімки», де досягнуто одностайності щодо підтримки України, протиповітряної оборони, підготовки до зими та способів тиску на Путіна.
• Засідання «Рамштайн»: Президент України взяв участь у засіданні Контактної групи з питань оборони України, підкресливши, що Україна має достатньо далекобійних спроможностей, щоб змусити Росію до миру, та закликав пришвидшити поставки американської зброї за ініціативою PPL.
• Військова співпраця: Україна та Німеччина підписали угоду щодо розробки нових систем протибалістичної оборони, з метою реалізації до початку зими. Британія також оголосила про додаткову військову допомогу, включаючи 150 000 безпілотників, 350 ракет ППО та радари до кінця 2026 року.

Директор центру міжнародних досліджень Одеського національного університету Володимир Дубовик зазначив, що міжнародні заходи організовуються щільно, щоб лідери могли ефективно пересуватися між подіями. Він підкреслив, що нинішній фон, на якому відбуваються ці зустрічі, демонструє, що «Україна війну не програє, а Росія не приречена на перемогу», що важливо для Західних партнерів. Міністр оборони України Михайло Федоров, посилаючись на прогрес на полі бою та в небі над Росією, наголосив на «вікні можливостей» для України, що вимагає максимальної підтримки від партнерів.

Бюджетні суперечки та внутрішні виклики: боротьба за ресурси та права

Верховна Рада на позачерговому засіданні відхилила сім проєктів постанов, які блокували ухвалення змін до державного бюджету на 2026 рік. Це рішення розблокувало підписання закону, що передбачає збільшення видатків на сектор безпеки та оборони на понад 1,5 трильйона гривень за рахунок фінансової допомоги Європейського Союзу. Депутати від «Європейської солідарності», які ініціювали блокуючі постанови, критикували владу за вилучення 40 мільярдів гривень на закупівлю озброєння з бюджету Міноборони та відсутність прямого підвищення базового грошового забезпечення військовослужбовців. Натомість представники «Слуги народу» назвали дії опозиції «безвідповідальним блокуванням» життєво важливих рішень під час війни.

Внутрішні виклики в Україні також залишаються гострими. Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід колишньому військовополоненому Дмитру Матющенку – 60 діб тримання під вартою без права застави. Його підозрюють у співпраці з окупантами та знущанні з інших українських бранців у Горлівці. Також розслідуються схожі справи стосовно Максима Бобелєва та Анатолія Тараненка. Інший резонансний випадок стосується ветерана Олега Сінченкова з Кривого Рогу, який заявив про побиття та незаконне утримання працівниками ТЦК та СП. Міністерство оборони України оголосило про проведення службових перевірок в усіх ТЦК та анонсувало створення «хабів» з постійним відеонаглядом для забезпечення прозорості мобілізаційних процесів.

На економічному фронті, Кабмін ухвалив бюджетну декларацію, що прогнозує зниження інфляції до 5% до 2029 року та прискорення зростання ВВП. Однак, заступниця директора ГО «Центр економічної стратегії» Марія Рибко відзначила, що прогноз базується на припущенні про завершення війни і може бути більш консервативним. Вона також пояснила очікуване знецінення гривні (до 51,5 грн/дол. до кінця 2029 року) великим дефіцитом торгового балансу та можливим зменшенням західної допомоги після війни. Тим часом у Харкові триває відбудова будинку, пошкодженого ракетним ударом у 2022 році, що символізує стійкість та прагнення до відновлення.

Читайте також: Військова реформа: нові терміни контрактів, відстрочки та майбутнє ТЦК