За останніми даними, серед областей з найгострішими порушеннями прав людини з боку ТЦК та СП виділяються Одеська, Львівська та Тернопільська. Ці дані базуються на кількості звернень громадян до офісу омбудсмана. Однак, розгляд мобілізації виключно через призму прав людини може бути некоректним та маніпулятивним. Натомість, очевидним стає факт системності проблем, що потребує термінового реагування з боку держави. На це вказує і помітний сплеск публікацій у ЗМІ, що раніше могло бути обмежено негласними заборонами.
Системний характер порушень та необхідність реформ
На тлі таких подій, як мобілізація чоловіка з хронічними захворюваннями, який опинився в лікарні через два дні, заголовки публікацій про порушення стають все більш резонансними. Посадовці, такі як Олексій Гончаренко, закликають відмовитися від кількісних показників мобілізації, змінити підходи до мотивації громадян та перетворити ТЦК на сервісні установи. Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець також наполягає на реформі, яка не базуватиметься на кількісних показниках. За його словами, відповідальність за проведення реформи покладається на Міністерство оборони, яке має врахувати ключові фактори: відмову від кількісних показників, покращення мотивації (зокрема, фінансової), перетворення ТЦК на сервісні центри з відеоспостереженням для уникнення зловживань.
Читайте також: Україна атакує російські заводи, Польща ставить ультиматуми, а НАТО готує фінансову допомогу
Окремої уваги заслуговує проблема носіння балаклав посадовцями ТЦК та перевірки громадян без присутності поліції. Ці аспекти, разом з можливими випадками застосування сили, становлять серйозну загрозу довірі суспільства. ЗМІ, зокрема Telegram-канали ДБР, також активно висвітлюють випадки зловживання службовим становищем, пов'язані з ухиленням від розшуку, організацією незаконного перетину кордону та іншими корупційними діями. Така відкритість посадовців до обговорення системних проблем свідчить про невідворотність реформи.
Напрямки майбутньої реформи ТЦК
Процес реформування передбачає перейменування ТЦК на «офіси комплектування» або «сервісні центри», що розмежовуватиме функції мобілізації та соціальних послуг. Очікується максимальне зменшення особистого контакту громадян з ТЦК завдяки цифровізації, зокрема через застосунок «Резерв+» та електронні кабінети. Основний акцент робитиметься на сервісну модель, де людина розглядається як клієнт, а не як підозрюваний. Реформа має на меті спростити процедури для тих, хто бажає служити та отримувати гідну оплату, а також для осіб, які мають право на відстрочку та бронювання. Проте, залишається невизначеність щодо допомоги тим, хто не має відстрочки або перебуває в адміністративному розшуку, а також щодо спрощення процесу мобілізації для тих, хто має певні медичні протипоказання.
Згідно з оприлюдненими планами, повноцінне впровадження реформи ТЦК очікується восени 2026 року або на початку 2027 року. Контракти та строки служби, ймовірно, будуть запроваджені раніше. Однак, важливо пам'ятати, що це поки що плани та ініціативи, остаточний варіант яких може зазнати змін у Верховній Раді. Незважаючи на це, системна проблема, яка висвітлюється останнім часом, вже не залишатиметься в тіні, і реформі бути. Головне, щоб вона принесла конкретні результати та відновила довіру громадян до процесу мобілізації.
Читайте також: Чому Лукашенко летів до Китаю: Безсмертний розкрив справжні мотиви та роль Білорусі