Уряд, який здебільшого був перепризначений, включає як знайомі обличчя, так і нових кандидатів. Серед позитивних призначень називають Олександра Кравченка, екс-партнера McKinsey в Україні, та Віталія Кіма. Однак, призначення Миколи Калашнікова на посаду міністра відновлення інфраструктури транспорту викликає сумніви, враховуючи попередні антикорупційні розслідування щодо міністрів, які займалися залученням коштів.
Кадрові перестановки та вакантні міністерські крісла
Під час останнього засідання було призначено нового прем'єр-міністра Сергія Карецького. Склад уряду також зазнав змін: серед тих, хто зберіг свої посади, є Денис Шмигаль (хоча його позиція як прем'єра вже не актуальна) та Сергій Марченко, який втретє обійняв посаду міністра фінансів. Серед перепризначених також присутні Віктор Ляшко, Матвій Бідний та Тетяна Бережна. Новими обличчями в уряді стали Олександр Кравченко та Віталій Кім. Однак, посада міністра оборони залишається вакантною, як і посада міністра закордонних справ. Це викликає особливе занепокоєння, враховуючи продовження повномасштабної війни та залежність України від міжнародної підтримки. Невизначеною залишається і ситуація з кандидатурою на посаду міністра оборони, оскільки як Михайло Федоров, так і Роман Клименко, які раніше обговорювалися, втратили свої посади.
Читайте також: В Україні спалахнули протести проти відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони
На посаду міністра цифрової трансформації призначено Оксану Федорчук, яка раніше була заступницею у Міністерстві оборони, але не є частиною команди Мінцифри. Гендерний баланс в уряді, за словами аналітиків, залишається недостатньо дотриманим. Особливу критику викликало призначення Миколи Калашнікова на посаду міністра відновлення та інфраструктури, оскільки попередні міністри, які відповідали за цю сферу, вже фігурували у справах НАБУ та САП, що ставить під сумнів ефективність та прозорість процесу залучення коштів.
Політичні маневри та втрата довіри
Ситуація з Романом Клименком, якого розглядали на посаду міністра оборони, була описана як «геніальна комбінація». Джерела повідомляють, що на Банковій були незадоволені його роботою, і в рамках «позбавлення від людей, які заважають», було вирішено усунути його від будь-яких посад. Це рішення, як вважається, також пов'язане з Михайлом Федоровим, який, за одними даними, «пішов проти президента» і втратив посаду. Відсутність чітких пояснень щодо причин звільнення Федорова, зокрема, згадки про історію з ТЦК, додає невизначеності.
Питання щодо призначення міністра оборони тривали протягом засідання парламенту. Депутати ставили питання про необхідність проведення консультацій з президентом та головою Верховної Ради щодо цього ключового призначення, особливо враховуючи воєнний стан. Однак, відповіді були неоднозначними, а засідання було оголошено продовженим до 18 серпня. Це було представлено як «розвод» не лише для інших фракцій, а й для самих «слуг народу», яким обіцяли обговорення фракції, але в результаті не надали чітких відповідей чи нових кандидатів.
У своїй заяві голова парламенту оголосив перерву, а не закриття засідання, щоб мати можливість зібратися за потреби. Однак, остаточне рішення про продовження роботи було відкладено до 18 серпня. Це створює тривожну ситуацію, коли країна, що воює, залишається без керівництва Міністерством оборони та МЗС, до яких додається восьмимісячна відсутність голови СБУ та голови СЗР. Така невизначеність викликає занепокоєння щодо здатності держави ефективно реагувати на виклики та загрози, особливо напередодні зими, яку прем'єр-міністр вже назвав «найважчою в історії України».
Майбутнє уряду та реакція суспільства
Попри кадрові скандали та невизначеність щодо ключових посад, призначення нового уряду в умовах війни було названо необхідністю. Очікується, що нова команда зосередиться на розробці та виконанні програми дій. Водночас, зазначається, що успіх уряду залежатиме від реакції суспільства та його готовності відстоювати свої цінності. Якщо суспільна активність згасне, це може призвести до стагнації та ігнорування важливих питань.
«Мені здається, в принципі, під час повномасштабного вторгнення через дії Верховного головнокомандуючого створювати мітинги по підтримці кадрових або обговорення кадрових питань і стосовно Міністерства оборони в цілому бжано було б уникнути. Тільки уникнути не те, що люди мають не виходити, ні. Ну, от якраз вони тут в повному вправі. Абсолютно мирний мітинг, абсолютно правильні вимоги. Ще раз всім дякую. Просто не приймати ідіотське рішення. Ну, типу не спонукати людей до цього. Це погана ідея. Це абсолютно погано видобразилося на всьому.» — Аналітик (із транскрипту).
За словами аналітиків, дії влади, що призвели до такого кадрового хаосу, є «поганою ідеєю» і «погано відобразилися на всьому». Відсутність міністра оборони та інших ключових посадовців, як і невизначеність щодо майбутнього, викликає втрату надії та занепокоєння серед громадян, які прокидаються від ракетних обстрілів. В той же час, очікується, що посаду міністра закордонних справ, ймовірно, обійме Себіга. Щодо міністра оборони, то рішення про його призначення, скоріш за все, не буде ухвалене найближчим часом, що залишає країну без повноцінного керівництва у цій сфері.
Читайте також: Фото з "Картонкового Майдану" потрапило на обкладинку Reuters: критика кадрових рішень Зеленського