Питання полягає в тому, чи мають наші предки щось навчити нас про входження в нові епохи та створення нових світів. Джонс, як нащадок поколінь американців, де він є першим, чиї права визнані урядом, підкреслює важливість прагнення створити кращий світ для наступних поколінь. Однак, перед обличчям народження нової людської цивілізації, де діти можуть закохуватися в ШІ, використовувати біотехнології для дизайну своїх дітей, а їхні поховання можуть відбуватися на Місяці чи Марсі, постає ключове питання: чи буде це майбутнє справді людським і цивілізованим?
Розрив між технологіями та людством
Технологічний прогрес, зокрема в сферах робототехніки, біотехнологій, ШІ та квантових обчислень, розвивається експоненційно. Натомість, людство еволюціонує лінійно. За словами Джонса, ми не стали значно розумнішими чи швидшими за людей, які жили 5000 років тому. Цей «розрив адаптації» (adaptation gap) може призвести до соціальних заворушень, коли люди відчуватимуть себе залишеними позаду та непотрібними.
Читайте також: Система відеоспостереження Flock: інструмент безпеки чи загроза приватності?
Спроби сповільнити технологічний розвиток за допомогою законодавства, на думку Джонса, малоефективні, враховуючи повільність політичних процесів. Натомість, він пропонує «прискорювати людство», інтегруючи давню мудрість у сучасний технологічний розвиток.
Новий договір між Великими технологіями та людством
Для технологічної спільноти Джонс закликає до «нового договору» між Великими технологіями (Big Tech) та людством. Якщо раніше майбутнє визначалося законами у Вашингтоні, то тепер воно пишеться в коді Кремнієвої долини. Однак, нинішній курс не веде до цього. Технологічні компанії часто обіцяють майбутнє достатку, яке, однак, без участі та інклюзивності відчувається як дефіцит. Це може призвести не тільки до масового безробіття, а й до масового приниження, що є небезпечним явищем.
Джонс наголошує, що великі технологічні компанії мають величезну силу та відповідальність, адже вони співзасновують нову людську цивілізацію. Спокуси грошей, слави та влади можуть зруйнувати як окрему людину, так і націю. Тому важливо звертатися до «давньої мудрості», яка міститься в релігійних, духовних традиціях та громадських рухах, щоб «привести голову до ладу» і уникнути «пастки жадібності та швидкості».
Голос знизу: мудрість, а не скарги
Звертаючись до представників громадськості, Джонс закликає їх повернутися до «інтелекту предків». Він визнає, що останнім часом громадський рух став «трохи надмірним», із надмірним використанням ярликів («расист», «сексист» тощо), що відштовхує людей. Замість того, щоб лише «викривати», важливо також «запрошувати» та «піднімати» людей. Джонс контрастує «Я маю мрію» Мартіна Лютера Кінга з «Я маю скаргу», наголошуючи, що мрія, на відміну від скарги, спрямована на майбутнє і прагне об'єднувати, а не множити ворогів.
Політика, що полягає у викриванні людей та множенні ворогів, несумісна з «інтелектом предків». Для створення нового світу, який буде людським і цивілізованим, обидві сторони – технологічна спільнота та громадські активісти – мають сісти за стіл переговорів. Це може включати створення інкубаторів та акселераторів, які об'єднують інженерів із людьми, що розуміють проблеми «з самого низу», як-от приклади успішних проєктів, що допомагають колишнім ув'язненим знайти роботу або виправляти записи про судимості за допомогою ШІ.
Шлях до нового майбутнього
На завершення, Ван Джонс закликає до «менше жадібності та швидкості» з боку технологічного сектору та «менше сорому та звинувачень, більше простору та грації» з боку громадськості. Поєднання цих елементів може породити рух, сповнений магії, геніальності, надії та любові, який стане «інтелектом предків» для майбутніх поколінь.
Читайте також: Чому «Так» може коштувати вам 1,2 трильйона доларів: Як уникнути провалу через погану комунікацію