За останніми даними, простір для прийняття рішень американською адміністрацією значно звузився. Розглядається можливість десятиденного припинення вогню через Ормузьку протоку з одночасним зняттям блокади. Однак, нарощування військової присутності США в регіоні, зокрема перекидання понад півсотні літаків з європейських баз, свідчить про схильність до більш жорстких заходів. Пентагон прагне мати всі інструменти для готовності до негайного реагування у разі переходу до повномасштабних бойових дій.
Військова активність та інциденти в Ормузькій протоці
Попри триваючу військову операцію з забезпечення безпеки судноплавства через Ормузьку протоку, де щомісяця проходить близько 900 суден, що транспортують 450 мільйонів барелів нафти, інциденти не припиняються. Постійна присутність американської авіації та кораблів не завжди гарантує повну безпеку. Нещодавно, за 14 кілометрів від узбережжя Оману, був уражений танкер, який, за інформацією британських морських операцій, отримав пошкодження в корму, але продовжив рух. Інший танкер також зазнав ураження. Крім того, повідомляється про випадки, коли іранці підтверджували ураження суден, що порушили їхні приписи та умови блокади. Ці інциденти розслідуються, а обидва уражені кораблі втратили хід.
Читайте також: Іран відмовляється від переговорів: що стоїть за напругою на Близькому Сході?
Центральне командування США продовжує наносити удари по об'єктах в Ірані, зокрема в районі Бушера та Чабахара. Супутникові знімки свідчать, що АЕС в Бушері продовжує функціонувати без пошкоджень, що відповідає очікуванням, адже знищення діючих атомних станцій не є логічним кроком. Удари в районі Чабахара, стратегічно важливого порту, також відбуваються. Основна частина ударів зосереджена на півдні та південному заході Ірану, в районах, що межують з Перською затокою та Ормузькою протокою, включаючи місто Абадан. У відповідь Іран завдає ударів по американських базах, зокрема, була зафіксована пряма атака балістичною ракетою по базі в Кувейті. Незважаючи на заяви Корпусу вартових Ісламської революції про значні втрати противника, США, Кувейт та Бахрейн не підтверджують масштаб завданої шкоди, хоча повідомляється про загиблих американських військових.
Наростання ядерних амбіцій та потенційне вторгнення до Кувейту
В Ірані спостерігається криза електроенергії, пов'язана з високим навантаженням на мережі через літню спеку та використання кондиціонування. Це призводить до частих збоїв та проблем з доступом до інтернету. Цікаво, що американська сторона поки що не завдавала ударів по електростанціях, хоча й бомбила мости, переважно на півдні країни. Одночасно зі зростанням напруженості, з'являються обережні розмови про можливе вторгнення Ірану до Кувейту. Технічно це може бути здійснено через так званий "іракський коридор" – вузьку смугу іракської території, що виходить до Перської затоки. Ширина цього коридору становить близько 30 км, що робить його перетин цілком реальним для іранських військ. На цьому фоні американські удари по Абадану та його околицях можуть мати зв'язок з цими побоюваннями. Намір Ірану вторгнутися до Кувейту може бути спробою дестабілізувати регіон та змінити хід переговорів, хоча історичний досвід вторгнення Саддама Хусейна до Кувейту закінчився для нього плачевно.
Особливу увагу привертає новий іранський ядерний об'єкт, розташований у горах Кол, відомий як "Pickax Mountain" або "Kirka". Цей об'єкт, будівництво якого розпочалося у 2020 році, розглядається як альтернатива тим, що постраждали під час військових дій. Він розташований під гранітними породами товщиною до 145 метрів, що робить його надзвичайно стійким до конвенційних ударів. Ймовірно, американська сторона може спробувати завалити входи до об'єкта потужними бомбами, але повне знищення без застосування неконвенційної зброї видається малоймовірним. Фахівці вважають, що цей комплекс, розташований лише за 2 км від Натанза, здатен забезпечити повний цикл збагачення урану до рівня, необхідного для створення ядерної зброї. В умовах ескалації конфлікту, цей об'єкт може стати однією з цілей для США.
Популізм мера Нью-Йорка та міжнародний імунітет
Паралельно з військово-політичною напругою, увагу привернула заява мера Нью-Йорка Еріка Адамса (транскрипт помилково вказує Мамдані) про вивчення можливості арешту прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу у разі його приїзду до міста для участі в Генеральній Асамблеї ООН. Ця заява була розцінена як чистий популізм, оскільки мер міста не має жодних повноважень у сфері зовнішньої політики, а тим більше щодо арешту іноземних лідерів. Крім того, угода про штаб-квартиру ООН між США та ООН надає імунітет учасникам зустрічей. Навіть запит на ордер від Міжнародного кримінального суду, прокурор якого сам опинився в центрі скандалу, не мав би юридичної сили в США, враховуючи закон ASP (American Service Members Protection Act), який забороняє будь-яке сприяння МКС. Президент США також висловився проти подібних дій. Історично, лідери, які брали участь у засіданнях ООН, включаючи Фіделя Кастро, Хрущова та Муаммара Каддафі, користувалися спеціальним імунітетом, що дозволяв їм перебувати на території США.
Читайте також: Україна завдає ударів по російських складах, Ізраїль готується до виборів, а США тиснуть на Іран