Лумер, яка має значний вплив у республіканських колах, зокрема, здатна впливати на кадрові рішення у Раді національної безпеки США, пройшла шлях від опонента до прихильника української позиції. Ще на початку червня вона відправила свого кореспондента в Україну, який задокументував наслідки російських ударів. 4 липня Лумер офіційно оголосила про свою проукраїнську позицію. Її візит до Києва став кульмінацією цього місяця «прозріння», під час якого вона побачила наслідки війни, спілкувалася з постраждалими та, за її словами, «добила» інформація про звірства російських військових, зокрема фото бійців зі свастиками, випаленими на лобі.
Визнання помилок та звинувачення у дезінформації
У Києві Лора Лумер відкрито визнала, що її «водили за ніс московські пропагандисти». Вона зізналася, що перебувала в «інформаційній бульбашці», де отримувала кремлівську пропаганду через російські соцмережі. За її словами, образ України та президента Зеленського, який нав'язувався, виявився далеким від реальності, на відміну від образу «мордору» та «пині». Лумер закликала до посилення санкцій проти Росії та попередила американців про небезпеку російської інформаційної війни, яка спрямована і проти США.
Читайте також: Зміна командування, нові загрози та міжнародні сигнали: Україна готується до критичного етапу війни
Її трансформація викликала реакцію з боку російських пропагандистів, зокрема, Маргарити Симоньян, яка саркастично запропонувала Лумер «репортаж із Києва». У відповідь Лумер нагадала про свої колонки для російського видання «Раша тудей» у 2021 році, де Симоньян була головною редакторкою, і зазначила, що тепер вона краще розуміє руйнівний вплив московської дезінформації. Також Лумер розкритикувала Такера Карлсона за його позицію щодо Росії, його висловлювання про «білу Росію» та зв'язок з ісламом, а також згадала його потенційне навернення до ісламу.
Контраст між приватною ініціативою та державною політикою
Візит Лумер різко контрастує з діями офіційних американських посадовців. За півтора року війни жоден високопосадовець рівня міністра чи старшого посланця США не відвідав Київ. Водночас, представники трампівської адміністрації, такі як Спецпосланець Вітков та Джаред Кушнер, неодноразово відвідували Москву. Президент Трамп приймав кремлівських представників, а американські чиновники брали участь у форумах поруч із сумнівними особами. Навіть директор ФБР Крістофер Рейд готується до візиту в Москву, що викликає питання щодо пріоритетів американської зовнішньої політики.
Президент України Володимир Зеленський раніше зазначав, що поїздки до Москви без відвідування Києва є неповагою. На запити щодо відсутності допомоги він відповідав, що якщо віце-президент США пишається тим, що не купує зброю для України, то це рівнозначно допомозі Росії. Відмовки про «іранські переговори», «логістику» чи «відсутність нових пропозицій» видаються несправжніми, особливо на тлі легкості, з якою приватні особи, як Лумер, долають відстані до України, тоді як до Москви американські посадовці дістаються безперешкодно.
Важливість візитів полягає в дипломатичному сигналі. Відвідуючи одних і оминаючи інших, США формують ієрархію поваги та показують, хто є союзником, а хто – ні. Роками «накатана стежка» до Москви та ігнорування Києва фактично «відмивають» Кремль та принижують Україну. На тлі цих подій, втрата в Білому домі такого впливового лобіста українських інтересів, як Кіт Келлог, стає ще більш відчутною.
Перспективи впливу та громадська думка
Незважаючи на критику, візит Лори Лумер може мати значний вплив на американське суспільство. Як лідер думок, вона здатна вплинути на політиків та державний апарат. Її готовність визнати помилки та показати правду американцям є цінною, особливо в контексті того, що вона була далеко від реалій війни. Це може сприяти більш адекватному сприйняттю українських подій у США, що набагато важливіше, ніж потенційний візит таких осіб, як Кушнер.
Читайте також: Шторм у верхівці: хто очолить ЗСУ після потенційної відставки Сирського та чи повернеться Федоров?