Французькі "Рафалі" для України: Реалії, Ризики та Сподівання

Початкова версія про можливу передачу Україні вживаних "Рафаль" F3R базувалася на матеріалах Defense Express, посилаючись на досвід Греції та Хорватії, які модернізували французькі літаки до стандарту F3R. Проте, французька авіація сама зіткнулася з нестачею винищувачів через інтенсивнішу експлуатацію, що робить передачу вживаних F3R не гарантованою. Нещодавня інформація з французьких видань AVOS Legendary та Opex 360 свідчить, що Україна може отримати "Рафаль" нової побудови у стандарті F4. За даними AVIOS, мова йде про 14 одномісних і два двомісних літаки. Проте, виробничі потужності Dassault Aviation розписані на роки вперед, що ставить під сумнів можливість отримання нових машин вже у 2028-2029 роках без перенесення термінів існуючих контрактів.

Технічні характеристики та порівняння "Рафаль"

Занепокоєння щодо модернізації вживаних F3R до стандарту F4 є обґрунтованим, адже F41 – це лише перший етап нової конфігурації. "Рафаль" F4.1 отримує нашлемну систему цілевказання Scorpion, можливість застосування ракет AASM Hammer, покращений радар, оптико-електронні системи, контейнер TALIOS, а також посилений кіберзахист та розширені можливості спільного повітряного бою. Навіть модернізований до F41 вживаний F3R залишається потужним літаком, оснащеним радаром RBE2 з АФАР, комплексом РЕБ SPECTRA, ракетами Meteor та MICA, керованими боєприпасами та контейнером TALIOS. Порівняно з F-16 (навіть модернізованими версіями), "Рафаль" має переваги у вигляді сучасного радара з електронним скануванням, штатної інтеграції Meteor, потужнішого комплексу SPECTRA, двох двигунів, більшої бойової навантаженості та можливості одночасного використання різноманітного озброєння. Однак F-16 має ширшу міжнародну систему обслуговування та більшу базу підготовленого персоналу, що є критичним для України.

Аеродинамічна схема "Рафаль" із переднім горизонтальним оперенням ("качка") не робить його повільнішим у реакції. Сучасні цифрові системи керування одночасно розраховують положення всіх рулів. Переднє оперення створює вихори, які взаємодіють з потоком над трикутним крилом, допомагаючи зберігати керованість на великих кутах атаки та затримуючи зрив потоку. Це забезпечує хороші характеристики навіть із значним бойовим навантаженням. Помилковим є твердження, що схема "качка" автоматично робить винищувач менш маневреним.

Епізод повітряного бою між Індією та Пакистаном у травні 2025 року, в якому був втрачений індійський "Рафаль", ймовірно, став результатом програшу системі, а не самому винищувачу J10 або ракеті PL15. Пакистан застосував комплексну систему, що включала літак J10, ракету PL15, літаки радіолокаційної розвідки, наземні радари та захищені канали зв'язку. Ракета PL15, ймовірно, була запущена з великої відстані та отримувала дані від зовнішніх платформ, що дозволило їй досягти цілі непомітно для екіпажу "Рафаль" до моменту, коли маневр ухилення був уже неможливим.

Інтеграція протидронової зброї на "Рафаль" з 68-мм ракетою Aculius LG (виробництва Talas) для перехоплення безпілотників типу "Шахед" є підтвердженою. Програма була запущена швидко, продемонструвавши готовність системи. Однак, вибір дорогої ракети (25 000 доларів) замість потенційно дешевшої бельгійської LGR 275 (10 000 доларів) викликає питання. Французька сторона, ймовірно, обрала власну ракету через її інтеграцію в існуючу систему озброєння, сумісність з пусковими установками та готовність протягом короткого терміну.

Фінансова сторона та ризики "зоопарку"

Критика щодо формування "зоопарку" з різних типів винищувачів (F-16, "Міраж 2000", "Рафаль", "Гріпен") має підстави, оскільки кожен новий тип літака вимагає окремої інфраструктури, техніки, тренажерів, запчастин та підготовки персоналу. Це значно збільшує витрати та логістичне навантаження. Порівняння цін на нові "Рафаль" (Сербія) та "Гріпен" (Колумбія) показує, що "Рафаль" може бути дорожчим, особливо якщо враховувати повні пакети постачання. Однак, вартість вживаних літаків (на прикладі Хорватії) значно нижча. Вартість F-35, згадана у коментарях, є значно вищою, враховуючи повний пакет послуг, а не лише "flyaway" вартість літака. Україна не отримувала пропозицій щодо F-35, і їх придбання потребувало б окремого політичного рішення США.

Французькі кредитні та промислові механізми прив'язані до французької техніки, тоді як шведське фінансування – до "Гріпен", а американська допомога – до американських систем. Теоретично дешевший літак не завжди можна придбати за кошти, виділені конкретним партнером на власну продукцію. Фінансування перших 16 "Рафаль" та озброєння до них планується запитувати через транші Ukraine Support Lа та інші джерела, що означає, що Україна не мусить викладати повну вартість одразу.

Головною проблемою "Рафаль" для України є час. Винищувачі потрібні зараз, але перші чотири машини можуть з'явитися в українському небі лише у 2028-2029 роках. До цього часу ситуація на фронті, склад авіації противника, української ППО, а також політична ситуація у Франції та ЄС можуть змінитися. Таким чином, "Рафаль" не вирішують нагальну проблему бойових літаків, а є частиною довгострокової програми переозброєння. Політичне рішення про придбання 16 літаків ухвалено, але вартість контракту залишається закритою, що створює простір для корупційних схем.

Закрита ціна контракту, непрозора вартість модернізації вживаних літаків, потенційна участь посередників у ліцензійному виробництві та обмежена кількість озброєння до постачаних літаків – це зони підвищеного корупційного ризику. Особливо це стосується вживаних F3R, де є ризик, що Франція може отримати оплату за старі літаки, а потім використати ці кошти для замовлення нових "Рафаль" для власних потреб. Для кожного вживаного літака необхідно знати його повну історію: дату виробництва, наліт, історію ремонтів, залишковий ресурс. Без чіткого розуміння ціни, стандарту та походження машин, а також без прозорості у постачанні озброєння, важко оцінити реальну бойову цінність програми.