Напади на українців у Польщі: системна проблема чи тимчасове загострення?

Ситуація, що призвела до нападу на українців, почала формуватися щонайменше з 2023 року, коли в польському суспільстві почали говорити про "втому" від українців. Радикальні елементи підживлювали настрої, стверджуючи, що українці отримують більше привілеїв, ніж самі поляки, які нібито страждають від нестачі соціальної допомоги. Ці настрої, хоча й не знаходило прямої підтримки з боку влади, поширювалися, а антиукраїнська риторика стала помітною під час виборчої кампанії 2025 року. Цей ґрунт, на жаль, став підґрунтям для переходу до насильства.

Перетин межі: від економічних претензій до насильства

Перетин межі, яка відділяє економічні та політичні суперечки від насильства, стався поступово. Одним із перших сигналів стала ситуація з блокуванням кордону польськими далекобійниками, коли поліція толерувала дії, що порушували закон, створюючи враження мовчазної згоди влади. Спусковим гачком для ескалації конфлікту стала нещодавня криза у відносинах, зокрема, рішення про позбавлення Володимира Зеленського Ордену Білого Орла. Незважаючи на заяви президента Польщі Анджея Дуди, це рішення було сприйнято як антиукраїнське, що карає українців за їхній погляд на спільну історію.

Історик Юрій Паченко порівнює цю ситуацію з поведінкою "гопніків", які провокують жертву на різку реакцію перед тим, як вдарити. На його думку, польські ультраправі сприйняли цю ситуацію як легальний привід для нападів на українців, мотивуючи це історичною справедливістю. Прикметно, що до появи українців як "головних ворогів", такою групою у польському суспільстві були прихильники різних політичних таборів – виборці "ПіС" та "Громадянської платформи". Напруга між ними сягала такого рівня, що призвела до вбивства мера Гданська Павла Адамовича у 2019 році, коли вбивця заявив, що керувався ідеями Качинського.

Позиція влади: диктатура соцопитувань та політичні маневри

Чинна влада Польщі, зокрема прем'єр-міністр Дональд Туск, намагається реагувати на загострення, закликаючи до втручання президента Дуди та заявляючи про неприпустимість нападів. Влада підкреслює, що нападників затримують і переслідують. Однак, на думку аналітиків, політика Туска часто визначається "диктатурою соцопитувань", що змушує його грати на антиукраїнських настроях, коли це політично вигідно. Це призводить до двозначної позиції: з одного боку, лунають правильні заяви, з іншого – дії не завжди їм відповідають. Прикладом є відсутність гострої критики "Конфедерації" – партії, яка також активно підживлює антиукраїнські настрої, але яку, ймовірно, розглядають як потенційного політичного партнера після наступних виборів.

«Позиція Туска є все ж таки трошечки двозначною. Він нібито каже правильні речі, але дуже не завжди діє відповідно до цих заяв.» — Сергій Сидоренко.

Важливою проблемою є те, що польські політики, як правило, критикують та карають лише безпосередніх виконавців нападів, тоді як ті, хто закликає до антиукраїнських настроїв, часто залишаються без належного покарання. До числа таких діячів відносять не лише представників "ПіС", але й політиків "Конфедерації", а також громадських діячів, зокрема, режисера Войцеха Смаржовського, автора фільму "Волинь", який, на думку експертів, зняв бар'єр між критикою та насильством, несучи відповідальність за нинішні напади.

Соціологічні чинники та прогнози на майбутнє

Ставлення польського суспільства до українців значною мірою залежить від освіти та рівня доходів, а також віку. Люди з вищою освітою та вищим рівнем доходів, як правило, позитивно ставляться до українців. Натомість, люди з низьким рівнем освіти та доходів, незадоволені власним життям, шукають винних у своїх проблемах, якими часто стають українці. Вікова категорія також відіграє роль: старше покоління, яке пам'ятає соціалістичні часи, виявляє більше симпатій до українців, тоді як молодь, що асоціює себе з Європою, часто налаштована більш антиукраїнськи, вбачаючи у присутності українців причину зростання цін та інших соціальних проблем. Ця тенденція викликає занепокоєння, оскільки частка молодих виборців зростає.

Незважаючи на шок від останніх подій, який може тимчасово заспокоїти гарячі голови, експерти не очікують швидкого вирішення проблеми. Вступ України до ЄС може кардинально змінити ситуацію, але це перспектива не найближчого майбутнього. Нападів на українців, ймовірно, не уникнути, хоча й не прогнозуються масові погроми. Українцям, які проживають у Польщі, не варто терміново покидати країну, але слід бути готовими до тривалого періоду неспокійного співіснування та розглядати різні варіанти, включаючи можливе повернення або переїзд до інших країн.