Звільнення Тараса Качки: Чи справді Україна відмовляється від євроінтеграційних зобов'язань?

Однак, як стверджує народний депутат Ярослав Железняк, який наводить детальний аналіз інтерв'ю екс-віце-прем'єра, ця точка зору хибна. За його словами, жодних відмов від міжнародних зобов'язань Україна не робила. Навпаки, вимоги, сформульовані у "плані Качки-Кос", стали ще більш офіційними та обов'язковими, зокрема, як "interim benchmark" для подальшого руху до Європейського Союзу. Невиконання цих пунктів може призвести до зупинки євроінтеграційного процесу та позбавлення фінансування, наприклад, з Ukraine Facility.

План Качки-Кос: декларація чи обов'язковість?

Тарас Качка, обіймаючи посаду до липня 2026 року, підписав у грудні 2025 року "план Качки-Кос" на тлі антикорупційних викликів. Це стало приводом для деяких представників влади стверджувати, що після його звільнення виконувати цей план не потрібно. Однак, Качка в своєму інтерв'ю, яке аналізує Железняк, спростовує цю думку. Він підкреслив, що план, хоч і мав декларативний характер, містив важливі вимоги, які необхідно було виконувати. Ці вимоги були сформульовані ще навесні 2025 року як частина першого кластеру переговорів з ЄС, але були заблоковані Угорщиною. Після відкриття кластеру в червні, вони знову стали актуальними.

Навіть якщо "план Качки-Кос" не є міжнародним правовим договором, його пункти, такі як реформування Державного бюро розслідувань та комплексний перегляд процедури відбору генпрокурора, залишаються частиною вимог Європейського Союзу. Железняк наголошує, що ці вимоги вже не є розмитими, а інтегровані в подальші кроки євроінтеграції. Він вважає, що святкування деяких політиків з приводу звільнення Качки передчасне, адже зобов'язання нікуди не зникли, а навпаки, посилилися.

Важливість реформ для України

Народний депутат наголошує, що виконання цих антикорупційних реформ є критично важливим не для Європейського Союзу, а в першу чергу для самої України. Ці кроки спрямовані на ефективне використання податків, державного бюджету та міжнародної допомоги для перемоги, відбудови країни та зростання добробуту громадян, а не для збагачення корупціонерів. Попри створення антикорупційних інституцій, таких як САП та ВАКС, проблема корупції залишається актуальною. За словами Качки, реформи досягли стадії, коли необхідні точкові правки до кримінально-процесуального кодексу та системи кримінальної юстиції для підвищення ефективності розслідувань та судових процесів. Це фінальне доопрацювання системи, а не нашарування нових блоків.

Железняк зазначає, що побудовані антикорупційні інституції лякають тих, хто пов'язаний з корупційними схемами, включаючи представників влади. Він підкреслює, що система потребує вдосконалення, роботи над помилками та усунення «шпарин», через які корупціонери уникають відповідальності. Це робиться не для ЄС, а для громадян України, які прагнуть бачити справедливість і цільове використання коштів. Європейський Союз, українська влада, антикорупційні органи та експерти підготували план щодо змін у кримінально-процесуальному кодексі та судовому процесі для підвищення ефективності розслідувань та запобігання закриттю справ за строками давності.

Внесені до парламенту законопроекти, які є законодавчою ініціативою народних депутатів, зокрема Железняка та його колег, спрямовані на ефективнішу боротьбу з корупцією. Він закликає до дискусії та внесення альтернативних пропозицій, але не до затягування або ігнорування процесу. Железняк підкреслює, що ігнорування цих змін може призвести до перемоги внутрішньої корупції, яка є не менш, а то й більш небезпечним ворогом, ніж зовнішній, через своє «українське обличчя».