Прогнози щодо енергетичної безпеки України на майбутню зиму залишаються тривожними. Ризики серйозних проблем під час наступного опалювального сезону відкрито обговорюються на найвищому рівні, від міністра енергетики до президента. Загроза стосується не лише електроенергії, але й газу, що ставить під сумнів стабільне забезпечення українців цими ресурсами. В цьому контексті актуальним стає питання про те, як Україна може мінімізувати ризик дефіциту газу, та хто може очолити "Нафтогаз" для вирішення цих викликів.
Станом на 12 серпня, українські підземні сховища газу містять майже 14 мільярдів кубометрів газу, що перевищує встановлений урядом мінімум у 13,2 мільярда кубометрів на початок опалювального сезону. Цей результат, який був під великим ризиком, значною мірою є заслугою Сергія Корецького. Кожен день сховища поповнюються в середньому на 35 мільйонів кубометрів. Якщо цей темп збережеться, до жовтня запас газу досягне 16 мільярдів кубометрів, що на 2,5 мільярда більше, ніж минулого року. За сприятливих умов та за відсутності подальших руйнувань російськими атаками, імпорт газу може не знадобитися.
Виклики та необхідність імпорту газу
Незважаючи на достатні запаси газу в сховищах, міністр енергетики Денис Шмигаль заявив про потребу в додатковому імпорті газу на суму близько 400 мільйонів євро, що становить приблизно 700-800 мільйонів кубометрів. Ця потреба зумовлена двома критично важливими факторами: потенційними втратами власного видобутку газу через російські обстріли та можливими труднощами з доставкою газу споживачам. За даними розвідки, Росія, ймовірно, активізує удари по газовій інфраструктурі та видобувних потужностях з настанням холодів.
9 серпня російські війська застосували десятки ударних дронів по одному з об'єктів газовидобування, що підкреслює пряму загрозу для газової інфраструктури. Хоча експерти запевняють, що повністю зупинити видобуток ворогу не вдасться, кожен ремонт ускладнюється, а відновлення може тривати довше через брак обладнання та небезпеку. Це створює ризик значного зменшення обсягів власного видобутку газу взимку та уповільнення відбору зі сховищ.
Кадрові зміни та призначення в "Нафтогазі"
З метою забезпечення імпорту газу з Європи та наявності страховки на випадок дефіциту, розглядається кандидатура колишньої прем'єр-міністерки Юлії Свириденко на посаду виконуючої обов'язки голови "Нафтогазу". Цей крок має політичну логіку: працевлаштування після відставки, відмова від посади посла та необхідність знайти людину з репутацією і зв'язками на Заході для залучення міжнародної фінансової допомоги. Озвучена Шмигалем потреба в 400 мільйонів євро є мінімальною, і не всім країнам її нададуть, тому міжнародна підтримка є ключовою.
Існує юридична перешкода щодо призначення чиновників на керівні посади в публічних компаніях протягом року після відставки. Проте, українська влада вже двічі обходила подібні обмеження: через рішення уряду про призначення Вітренка та зміну статуту "Нафтогазу" для призначення Чернишова. Незважаючи на критику, кандидатура Свириденко розглядається як потенційно ефективний, хоча й тимчасовий варіант. Очікується, що після цього наглядова рада оголосить прозорий конкурс для обрання постійного керівництва компанії. Важливо також провести ці призначення так, щоб зберегти довіру партнерів та забезпечити фінансування для проходження опалювального сезону.