Масована атака дронів на Росію: чи готується Україна до енергетичного протистояння?

Експерти припускають, що ці атаки можуть бути частиною української стратегії з підриву російської енергетичної інфраструктури напередодні зими, у відповідь на ймовірні удари Росії по українській енергетиці. На відміну від потужних електростанцій (ТЕЦ), які важко знищити дронами, трансформаторні підстанції є більш вразливими. Історія свідчить, що виведення з ладу однієї ключової підстанції у 2005 році призвело до масштабного енергокризису в Москві. Пошкодження десятків підстанцій може спричинити аналогічний каскадний ефект, оскільки їх ремонт є тривалим і складним процесом, а іноді й зовсім неможливим без повної перебудови.

Цілі атак: енергетика та нафтопереробка

Українські військові, схоже, врахували досвід попередніх атак, і тепер намагаються захистити свої підстанції, будуючи навколо них бетонні конструкції. Водночас, схоже, Росія не вживала подібних заходів захисту, що робить її інфраструктуру вразливою. Окрім енергетичних об'єктів, цілями атак стали нафтопереробні заводи, зокрема Московський НПЗ у Капотні. Незважаючи на суперечливі дані про відновлення його роботи, експерти очікують подальших ударів по нафтопереробних потужностях, оскільки вони є критично важливими для забезпечення авіаційним паливом головного авіаційного хабу Росії – Москви.

Зазначається, що обмеження на заправку літаків авіаційним керосином у Росії, пов'язані з проблемами постачання, можуть створити небезпечну ситуацію для авіаційної безпеки, змушуючи пілотів брати менший запас палива. Це збільшує ризики у разі непередбачуваних обставин, таких як погодні умови чи повітряні тривоги.

Удари по логістичних хабах

Серйозні наслідки мають атаки на логістичні центри, зокрема на склади маркетплейсу Wildberries. Масштабні пожежі знищили найбільші склади компанії в Колядіно та Домодєдово. Хоча залишилися великі хаби в Казані та Новосибірську, вони не можуть забезпечити потреби європейської частини Росії. Знищення великих логістичних хабів, які є основою бізнес-моделі маркетплейсів, разом з потенційним ударом по банківському сектору (через тісні зв'язки Wildberries з ВТБ), може мати значні економічні наслідки для Росії. Атаки на Ozon поки що не підтверджені, але очікується, що він може стати наступною ціллю.

Зростання напруженості у відносинах з НАТО

На тлі цих подій зростає напруженість у відносинах Росії з НАТО. З'явилася інформація про розробку Росією 10 секретних баз для запуску безпілотників, розташованих, ймовірно, на території Білорусі, з яких потенційно можуть здійснюватися атаки на країни НАТО, зокрема на Польщу. Аналітики висловлюють скептицизм щодо ефективності таких стаціонарних баз, вважаючи їх легкою ціллю для ударів у разі конфлікту. Водночас, Росія перекидає бойові кораблі, зокрема ракетний фрегат «Адмірал Касатонов», до Балтійського моря, що може бути пов'язано з необхідністю супроводжувати свої судна «тіньового флоту».

НАТО, своєю чергою, розробляє плани дій на випадок вторгнення Росії до країн Балтії. Ці плани включають придушення ракетних та безпілотних атак, створення автономних зон вздовж кордону з Росією та Білоруссю, а також потенційні удари по території РФ конвенціональною зброєю. Водночас, Альянс підкреслює, що не планує захоплення російської території, а лише відкидання агресора до його кордонів. Однак, концентрація військ для будь-якої подібної операції є значною і навряд чи залишиться непоміченою.

Прогноз щодо припинення війни

Представники української розвідки вважають, що припинення вогню до кінця 2026 року малоймовірне. Ця думка співзвучна з оцінками щодо тривалості конфлікту, який, за певними прогнозами, триватиме, поки Володимир Путін перебуває при владі. Війна продовжується, і обидві сторони готуються до подальших бойових дій, вдаючись до нових тактик та стратегій.