Росія вводить у бій нову крилату ракету «Філін»: що відомо про смертоносну зброю

Розробниками «Філіна» є московське НВО «Молнія», що входить до складу «Тактичного ракетного озброєння» і розташоване в районі Тушино на північному заході Москви. Компанія має досвід у створенні цільових ракет, а також постачає окремі компоненти для крилатої ракети 9М727 комплексу «Іскандер-К». Це означає, що «Філін» створений компанією, яка вже працює в російській ракетній галузі та має налагоджених постачальників компонентів.

Технічні характеристики та можливості ракети «Філін»

Максимальна стартова вага ракети становить 210 кг, довжина – 3,5 м, розмах крила – 3 м. Корпус виготовлено з композитних матеріалів, переважно вуглецевого волокна та скловолокна. Деякі дрібні деталі виготовляються за допомогою 3D-друку, що дозволяє зменшити вагу ракети, спростити виробництво елементів та зробити ракету дешевшою. Заявлено дві опції бойової частини вагою 50 або 100 кг: осколково-фугасна або термобарична, остання є найнебезпечнішою проти житлових районів. Також може бути проникаюча бойова частина.

Дальність польоту, залежно від конфігурації, становить від 600 до 1000 км. Максимальна заявлена швидкість – до 800 км/год, хоча деякі українські Telegram-канали вказують на швидкості до 900 км/год, але офіційно це поки не підтверджено. Ракета може летіти на висоті від 20-30 м до 6 км, використовуючи приховування рельєфом на низьких висотах.

Для запуску використовується наземний пусковий пристрій та твердопаливний стартовий прискорювач. Після прискорення починає працювати турбореактивний двигун Р500 російського виробництва, розроблений московською компанією Raynalds. Для навігації «Філін» використовує інерційну навігаційну систему та супутникову корекцію з антеною «Комета-16». Наразі немає інформації про окрему оптичну, теплову або радіолокаційну головку самонаведення, тому ракета, ймовірно, призначена для ураження стаціонарних об'єктів з відомими координатами.

Виробництво, вартість та потенційні наслідки

Електронні блоки ракети мають схожість з елементами російського дрона «Гарпія А1», що свідчить про спробу Росії використати спільну компонентну базу для різних типів ударних озброєнь. В бортовому обладнанні виявлено компоненти з США, Китаю, Швейцарії, Японії, Тайваню та Нідерландів. Хоча точна вартість ракети невідома, оцінки серійного виробництва коливаються від 150 000 до 200 000 доларів.

Росія прагне створити проміжний клас озброєнь між дешевими дронами та дорогими крилатими ракетами. Особливу небезпеку «Філін» становитиме, коли Росія зможе виробляти їх серійно та застосовувати десятками чи сотнями у комбінації з іншими типами озброєнь. Існуючі потужності з виробництва дронів, що сягають 4000 одиниць на місяць, свідчать про переорієнтацію російського виробництва на масштабні комбіновані удари.