Нардеп Роман Семенуха про Харків: Людей б’ють постійно, але публічно про це не говорять

Статті

15.09.2017 09:00

Софико Векуа, джерело: «Facenews»

Статті

«Пам’ятаєте той час у 2014 році, коли влади не було? Люди тоді самоорганізовувались. Я думаю, що у нас немає іншого виходу, треба мирним і конституційним шляхом створювати те, що нас буде захищати»

Наприкінці літа про Харків, здається, почула вся країна. Справа в тому, що 30 серпня був побитий депутат Харківської обласної ради від партії «Самопоміч» і за сумісництвом голова місцевої організації «Антикорупційний центр» Дмитро Булах. Це сталося поруч зі станцією метро. Чоловіка, за словами соратників, спочатку вдарили ззаду важким предметом по голові, а потім добивали ногами.

Коментуючи те, що сталося, народний депутат від «Самопомочі» та харків’янин Роман Семенуха зазначає: «Історію почула вся країна, тому що Дмитро Булах – відомий антикорупціонер і депутат обласної ради. Інших людей б’ють постійно, але публічно про це не говорять».

Через неповних два тижні після інциденту, додає політик, результатів розслідування немає. Утім, продовжує він, у місцевих силовиків достатньо технічних засобів і оперативно-розшукових сил, аби встановити, як мінімум, виконавців.

Паралельно з початком осені, відповідно, нового політичного сезону увага українців прикута до роботи парламенту, у якому, за словами частини нардепів, вже «запахло» підготовкою до планових виборів.

Коментуючи подібні твердження, Семенуха зазначає, що передвиборчим відтінком було забарвлене і щорічне звернення президента до Верховної Ради. Що стосується депутатів, то, за його словами, владі зараз вигідно імітувати якісний робочий процес.

«Перший пленарний тиждень почався зі змін в освіті, розглядаються усі поправки у закони щодо судової реформи. Такий тривалий процес – це, звичайно, добре, це європейська практика. Але мене він бентежить, тому що коли владі треба було протягти якийсь закон, то голосували одразу і в цілому», – підкреслює Семенуха.

Про те, що потрібно для повноцінної та якісної роботи розпочатої 5 вересня реформи освіти і те, які рішення повинна прийняти Верховна Рада до завершення каденції, в інтерв’ю FaceNews розповів Роман Семенуха.

Членство в ЄС і НАТО може стати піар-прикриттям президента

Романе, багато розмов точиться навколо щорічного звернення президента до Верховної Ради. Говорив Петро Порошенко і про Мінські угоди, і про боротьбу з корупцією, і про перспективу членства України в НАТО і Євросоюзі. Що нового і важливого для себе почули Ви?

По-перше, із нового і позитивного я для себе почув, якщо це дійсно буде так, що не будуть чіпати «спрощенців» за єдиним податком. Головне, аби поряд із цим прекрасним закликом до депутатів не ввели обов’язковий первинний бухгалтерський облік.

По-друге, я вдячний президенту за те, що він сказав про земельну реформу. Він публічно визнав, що зараз це питання знято через надмірний популізм, але реформу треба починати. Утім на цьому позитиви завершуються.

Що викликало у мене хвилювання?

Фактично це була передвиборча програма, де президент сказав, що у нього не буде партнерів, а поле буде зачищатися. Я відчув це так. Думаю, що нас точно очікує посилення політичних репресій щодо тих, хто знаходиться у справжній опозиції.

Крім того, мене дуже непокоїть питання референдуму про вступ до НАТО. Ми ж знаємо, що надання постійного членства в Альянсі – це величезна робота, і референдум – це передостанній етап, після якого країни-члени НАТО схвалюють і надають членство.

Сьогодні, швидше за все, згідно опитувань, в Україні є більшість для НАТО. Але якщо цю обставину використають зараз, вона може бути знецінена, адже нас поки що не запросили, не надали програму вступу, і ми не почали її виконувати.

Аналогічно з членством в Євросоюзі. На жаль, цю тему можуть використати як піар-прикриття для президента.

Третій важливий момент, який я почув: нас фактично готують до Мінська-3. Чому? Тому що у Мінську-1 та Мінську-2 немає згадок про миротворчу місію. А від президента ми почули, що у миротворчій місії ООН на Донбасі не буде росіян, і вона розповсюджуватиметься на всю його (окуповану, – FaceNews) територію.

Але тут є кілька моментів. По-перше, будь-яка міжнародна миротворча місія під егідою ООН складається із військових формувань країн, що їх туди делегують. Наша влада точно знає, що жодна з місій, в яких брала участь Росія, не принесла миру. Нам говорять, що «ми не допустимо, аби там були росіяни». Але це фейк. Генеральна Асамблея ООН теоретично може підтримати проект України, але Росія є постійним членом Радбезу ООН і може ветувати будь-яке рішення.

По-друге, чому немає мови про миротворців на кордоні з Кримом? З точки зору українських національних інтересів в Криму та на Донбасі відбулося одне і те ж саме – незаконні референдуми під прицілами автоматів, захоплення органів державної влади, введення іноземних військ, окупація, анексія.

По-третє, якщо миротворці стануть на лінії зіткнення, це однозначно виведе Росію за межі конфлікту як його учасника та суб’єкта агресії.

Владі вигідно імітувати процес

Під час виступу Петра Порошенко «Самопоміч» привернула увагу багатьох тим, що ваші колеги по фракції тримали в руках листки паперу зі словами «Корупція+репресії=втрата державності». Відомо, що того ж вечора президент зустрівся із фракцією «Блок Петра Порошенка». А чи був якийсь контакт із вашою фракцією?

Я скажу як народний депутат. У президента двічі чи тричі були зустрічі з нашою фракцією, коли ми були «молоді та зелені», коли нас ще було 32 депутати (зараз фракція складається, зазначено на сайті парламенту, із 26 осіб. Частина депутатів була виключена за підтримку у першому читанні змін до Конституції в частині децентралізації, – FaceNews).

Потім час від часу запрошували на зустрічі Андрія Івановича (Садового – FaceNews), Олега Березюка. Іноді наші колеги ходять на Національну раду реформ.

Крім того, президент запрошував окремих наших депутатів, які потім перестали входити у фракцію через фактичну здачу інтересів України по Конституції. Власне кажучи, все. Так що, спілкування як такого у нас давно немає. Олег Романович, Андрій Іванович комунікують з президентом іноді. Спитайте у них, вони більше розкажуть.

Ви зазначаєте, що виступ президента був схожий на передвиборчу програму. У парламентській сесійній залі, говорять, вже відчувається віяння планових виборів. У чому це виявляється?

Перший пленарний тиждень почався зі змін в освіті, розглядаються усі поправки у закони щодо судової реформи. Такий тривалий процес – це, звичайно, добре, це європейська практика. Але мене він бентежить, тому що коли владі було треба, голосували одразу і в цілому. Мені здається, зараз владі вигідно імітувати процес.

Вибачте, але сьогодні у нас п’ятниця (інтерв’ю записувалось у п’ятницю, 8 вересня, – FaceNews), в залі було максимум 70-80 депутатів. Це свідчить, що парламент не був готовий працювати у режимі розгляду правок. Але працював. І якби голова Верховної Ради був незалежним та дотримувався регламенту, то мав би зробити сигнальне голосування, переконатися, що у залі немає 226 осіб для прийняття будь-якого результативного рішення. Відповідно, він не мав би права далі вести засідання. Так мало б бути, але цього не відбулося.

Також, як я розумію логіку Парубія, на нас чекає повноцінне друге читання по пенсійній реформі, трудовому кодексу, першому закону медичної реформи.

У харківській школі висить портрет народного депутата-мажоритарника і мера міста. Це цінності рабства

Перший тиждень роботи парламенту приніс країні запуск освітньої реформи. Законопроект «Про освіту» передбачає, наприклад, зменшення функціонала районо, впровадження конкурсної процедури відбору директорів середніх шкіл, 12-річну освіту. Це, на Вашу думку, справжня реформа чи її імітація?

Буду відвертим: цей уряд є дуже неоднорідним. Там є і порядні люди, у яких є здібності і бачення, що реформувати. Цей уряд, як і попередній Кабмін Яценюка, залучає до співпраці набагато більше експертів. Питання у тому, які у них повноваження, і наскільки дослухаються до цих людей?

Аналогічно відбувається із кожною реформою. Це постійна боротьба. Під цим кутом і треба на них дивитися. Я завжди голосую за принципом, чи просуває нас цей закон суттєво вперед?

Якщо говорити про освіту, то на мою думку, вона повинна складатися із трьох базових компонентів: цінностей, навичок та безпосередньо знань. Що сьогодні із цінностями? Я заходжу у харківську школу, де висить портрет народного депутата-мажоритарника, обраного там, і мера міста Кернеса. Ви розумієте, що це сповідує? Цінності рабства.

Якщо ми сьогодні говоримо про навички, то існує колосальний розрив між спеціальностями, на які вчаться діти, і тим, чого сьогодні потребує ринок. Це означає, що навичок немає.

Цей закон, на мою думку, мало що змінить у цінностях і навичках, але він запускає спробу системних змін. По-перше, у школах впроваджується принцип «гроші ходять за дитиною». Я вважаю, що це титанічна зміна, якщо її вдасться реалізувати на рівні підзаконних актів Міністерства освіти та науки. Тоді це нарешті спричинить конкуренцію серед муніципальних шкіл – директорат буде зацікавлений залучати хороших спеціалістів.

По-друге, я вітаю, що запроваджується конкурсна система відбору директорів, більше того, вводиться ротація – дві каденції по шість років. Конкурсна комісія складається із чотирьох суб’єктів – засновників, професійних об’єднань, трудового колективу і вперше в історії батьків. Я не знаю, якою буде пропорція, але те, що батьки зможуть брати участь у відборі, це точно крок вперед.

По-третє, школи зобов’язали стати окремим юридичним особами із прозорою системою надходжень і витрат. Утім нереалізованою лишилась система процедури контролю надходжень батьківських і благодійних внесків.

По-четверте, вищим навчальним закладам дозволили зберігати недержавні кошти на банківських рахунках, а не в Держказначействі.

Тому є правильні речі, але багато буде залежати від підзаконних документів.

Цієї осені нинішньому складу парламенту три роки, тобто більша частина каденції позаду. Які стратегічні рішення, на Вашу думку, треба прийняти до початку роботу нового скликання?

По-перше, визнати окупацію, визначити дату початку війни і покласти відповідальність за неї на Росію. Другий виклик, я вважаю, це новий закон про вибори, інакше ця Верховна Рада не реалізує своє історичне призначення.

Крім цього, дуже важливо перейти на окремий контроль військового бюджету і впровадити другий накопичувальний рівень пенсійної системи. Інакше нас чекає колапс.

Необхідно визначитись із борговою політикою на найближчі роки. У 2019 році країні доведеться віддавати 7,5 мільярдів доларів кредиту. Думаю, дуже важливо, аби в України була стратегія, за рахунок чого і як їх повертати.

Також нам дуже потрібні антикорупційні прецеденти. Необхідно прийняти закон про актикорупційний суд.

Як тільки відбудуться реальні посадки, навіть з умовним терміном, на нас чекає ефект доміно. І кожен буде знати, що тепер навіть слово, дане у перших кабінетах, не гарантія. Це може змінити політичний ландшафт, тому що частина людей не підуть у парламент, адже будуть знати, що мандат вже не захищає.

Вихід лише один – самоорганізація людей

Наостанок запитаю про Харків. Як розвивається розслідування побиття харківського активіста і депутата обласної ради від «Самопомочі» Дмитра Булаха?

Поки – нуль. Але я не даю оцінок, тому що пройшло трохи більше тижня. Скажу лише, що технічних засобів і оперативно-розшукових сил у місцевих силовиків достатньо, аби встановити, як мінімум, виконавців.

Але історія стала відомою на всю країну, тому що Дмитро Булах – відомий антикорупціонер і депутат обласної ради. Інших людей б’ють постійно, але про це публічно не говорять.

Як на це, на Вашу думку, можна реально вплинути?

За допомогою людей.

Коли Булаха побили, багато людей почали дзвонити, приходити під офіс «Самопомочі». Десь п’ятдесят людей зібрались і говорили: «Давайте щось робити, аби спрямувати це у мирне русло». Наступного дня була сесія облради, і ми запросили людей під стіни. Паралельно там були інші мітинги, наприклад, стосовно комунальних послуг. І я зрозумів, що вихід лише один – самоорганізація людей.

Пам’ятаєте час у 2014 році, коли влади не було? Люди тоді самоорганізовувались. Я думаю, що у нас немає іншого виходу, треба мирним і конституційним шляхом створювати те, що буде нас захищати».