Calendar Icon

Тетяна Мостепан: в Італії медикам аплодують, в Китаї перед ними стають на коліна. А в нас…

08.12.2020 11:52 (Обновлено 08.12.2020 в 11:52)
Наталка Прудка, «Главком»

​«Найповажнішому пацієнту, якого ми виписали, було 102 роки»

«Главком» побував в одному з медичних закладів, де ситуація ніяк не відповідає стереотипному уявленню про українську медицину. В Київській клінічній лікарні №4 на Солом`янці показник смертності нижчий, ніж загалом в українських ковідних шпиталях. Ліки від коронавірусу тут пацієнти отримують безкоштовно, а за кисневими масками не стоїть черга.

Задовго до пандемії головна лікарка установи Тетяна Мостепан за сприяння Першого медичного центру Тель-Авіву налагодила партнерські стосунки з трьома медичними центрами Ізраїля. Використовуючи досвід колег з-за кордону, у відділеннях столичної лікарні запроваджено мультидисциплінарний підхід – з одним пацієнтом працюють лікарі різних профілів. Це дуже знадобилось саме при лікуванні ковідних хворих.

В інтерв’ю «Главкому» Тетяна Мостепан розповіла, як не допустити розвиток хвороби до тяжкого стану, скільки коштує лікування Covid-19 в умовах стаціонару та як виходити з цієї хвороби з найменшими наслідками.

Останнім часом в пресі все частіше з`являються публікації про те, якими препаратами не можна лікувати Covid-19, але більшість лікарів їх активно призначають. Чи є протокол МОЗ базовим документом для фахівців при лікуванні хворих?

Безумовно, протокол МОЗ під назвою «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби Covid-19» є базовим документом для лікарів. Він постійно оновлюється, останнє оновлення протоколу відбулося 20 листопада. Зміни вносяться тому, що Covid-19 – досить нове захворювання, весь час з`являються нові напрацювання і в нас, і в інших країнах. Світова медична спільнота ділиться набутим досвідом.

Що принципово нового передбачають останні зміни, внесені в протокол МОЗ?

Принципово нового – нічого, є деякі доповнення до переліку препаратів. У протоколі досить чітко розписано, як лікувати, починаючи від легких ступенів захворювання, коли хворому надається амбулаторна допомога, до тяжких, коли вже потрібна інтенсивна допомога в стаціонарі, зі вказаним в протоколі переліком препаратів. Лікарі постійно обговорюють внесені в протокол зміни і, відповідно, постійно вносять корективи у лікування. Ці зміни не такі вже й великі, але є певні доповнення.

Але зважаючи на призначення, які робить більшість лікарів, складається враження, що вони не читають затверджений протокол...

Не можна всіх в одну лінію ставити. Це неправда, що лікарі не читають. Читають, обговорюють, використовують в роботі. Ви ж бачите, наскільки швидко оновлюється інформація в протоколі (попереднє оновлення протоколу МОЗ відбулося 11 листопада – «Главком»). Але потрібно враховувати нинішню завантаженість медпрацівників, тому, можливо, хтось дійсно читає протоколи невчасно.

Я не можу говорити про всіх, але лікарні Києва всі на жорсткому контролі, і наша лікарня також. Протокол МОЗ ми постійно використовуємо в роботі. І не тільки протокол, але й рекомендації ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров'я), які постійно отримуємо і опрацьовуємо.

Ми розуміємо, що боремось не з вірусом Covid-19, бо на сьогодні від нього немає специфічної терапії. Але всі ті пацієнти, які потрапляють в лікарню із середнім ступенем тяжкості, а також з тяжким перебігом захворювання, вони до того ж мають декомпенсовані супутні патології (захворювання – «Главком»). Тому обов’язково, спираючись на протокол МОЗ, основна задача – не допустити ускладнень тих захворювань, які в них вже проявилися, бо їх спровокував Covid-19.

За даними МОЗ, госпіталізація пацієнтів із підозрою або підтвердженим діагнозом Covid-19 відбувається виключно за медичними показаннями: частота дихання менша ніж 10 або більша ніж 30 дихальних рухів за хвилину; сатурація нижча ніж 92%; порушення свідомості; пацієнти з перебігом захворювання середньої тяжкості, які мають тяжку супутню патологію (тяжкий перебіг артеріальної гіпертензії, декомпенсований цукровий діабет (підвищений цукор), імуносупресивні стани (через трансплантовані органи), тяжка хронічна патологія дихальної та серцево-судинної систем, ниркова недостатність) в стадії декомпенсації.

Призначення хворим на Covid-19 сильнодіючих антибіотиків, які не лікують коронавірус. Ця тема спровокувала резонанс. Часто лікарі призначають їх нібито для попередження появи бактеріальної пневмонії. В результаті, як свідчать фахівці вашої ж лікарні, на 8-12 день до них везуть пацієнтів у тяжкому стані – через антибіотики у них стається набряк легень. Чи лікують у вашій лікарні хворих на Covid-19 антибіотиками і що є підставою для їх призначення?

У протоколі чітко прописано, в яких випадках призначають антибіотики і для яких груп пацієнтів. Ми розуміємо, що за наявності набряку легень, тромбозу, або інших супутніх патологій мають обов’язково здійснюватися певні лабораторні обстеження. Потрібно зробити загальний аналіз крові, визначити прокальцитонін (різко підвищується при важких бактеріальних інфекціях – «Главком»), С-реактивний білок, плюс до цього обов’язково потрібно зробити бактеріальні посіви – з метою визначення резистентності до антибіотикотерапії.

В нашій лікарні ми використовуємо антибіотики не з метою лікування коронавірусу, а в боротьбі з декомпенсацією супутніх станів в разі приєднання бактеріальної мікрофлори. Є чіткий набір обстежень для визначення клінічної картини, на яку має спиратися лікар, а також визначені групи препаратів для лікування.

Тому ми закликаємо: не можна пацієнтам самостійно купувати і призначати собі антибіотики, бо все це може мати дуже серйозні наслідки. Зараз чомусь трохи скептично ставляться до професійної думки лікаря. Чомусь вважають, що пацієнт може сам собі призначити антибіотик, бо його сусідка так лікувалась. Але ж лікар – людина, яка навчається мінімум 7 років.

Коли до вірусної пневмонії додається бактеріальна флора, ніхто не повинен виключати лабораторні аналізи. Є ціла купа інструментів, за допомогою яких лікар приймає рішення, чи потрібна антибактеріальна терапія чи не потрібна. Антибактеріальна терапія має проводитися в стаціонарі.

Чи у багатьох пацієнтів середньої і важкої тяжкості виникала бактеріальна флора? До прикладу, ізраїльський лікар Борис Бриль каже, що таке трапляється лише у 7% тяжко хворих пацієнтів.

Ні, не в багатьох пацієнтів приєднувалася бактеріальна флора. Але таке є.

Через величезну кількість інфікованих Covid-19 сімейні лікарі не можуть допомогти всім хворим. Але багато пацієнтів свідчать: їм без ніяких аналізів призначають антибіотики…

Якби все було так просто: намалював схему – і всі лікуються, тоді б не потрібна була така високоспеціалізована професія, як лікар. В нашій лікарні діє мультидисциплінарний підхід – ми в цьому унікальні. І хоча вік наших пацієнтів омолоджується, але ж більшість – люди старшого віку, вони мають низку супутніх захворювань, інколи дуже запущених. Наприклад, якщо в пацієнта є кардіостентування, тоді його оглядає і далі веде кардіолог, він робить акцент на виборі певних препаратів.

Наша лікарня – багатопрофільна, тут хірургія, травматологія, неврологія, терапія, пульмонологія, кардіологія та інфекційне відділення. Хворих, які потрапляють у наш заклад, зустрічає лікар-інфекціоніст, він оглядає пацієнта в нашому інфекційному відділенні. Далі ми лікуємо лише підтверджених на коронавірус. Якщо ж він не підтверджується, тоді хворого везуть в інший заклад, або розписують лікування вдома і відправляють до сімейного лікаря на первинну ланку доліковувати свою звичайну хворобу.

Якщо в інфікованої людини неврологічний анамнез, гостре порушення мозкового кровообігу чи інсульт, тоді обов’язково в команду включається ще й невролог. Тобто у нас пацієнтів ведуть, крім інфекціоніста, терапевта, пульмонолога, ще й профільні спеціалісти, які відслідковують їхні основні хронічні захворювання.

До прикладу, нашій пацієнтці з трофічними виразками треба було кожного дня робити ще й перев’язки, тому вона знаходилась у хірургічному відділенні. Всі наші відділення перепрофільовані – кругом інфекційні ліжка, всі ці відділення приймають хворих на Covid-19.

Наш контингент пацієнтів – це не просто середнього ступеня тяжкості, а ближче до тяжкого, такі хворі потрапляють в інтенсивну терапію. Ми сьогодні маємо 455 ліжок для прийому хворих на Covid-19 – і так у нас з 6 квітня.

У порівнянні з весною і літом частка хворих з тяжким перебігом зростає?

Ні для кого не буде новиною, якщо скажу, що ті пацієнти, яких ми приймаємо сьогодні, ні в якому разі не можна порівнювати з тими пацієнтами, яких ми мали влітку. Тепер захворювання протікає набагато тяжче, пацієнти поступають до нас більш тяжкими і віковий графік теж трохи змінився. Якщо раніше це були виключно вікові люди, то сьогодні є досить молоді люди. І хоча відсоток таких невеликий, але ж вони є і переносять хворобу досить таки складно.

Інфекційне відділення інтенсивної терапії КМКЛ №4

«Ми все робимо для того, щоб хворих не доводити до реанімації»

Чи вистачає ліжок в реанімації для усіх, хто потребує екстреної допомоги? І наступне болюче питання: які у вас показники смертності?

Ми зараз працюємо над збільшенням реанімаційних ліжок. Зараз функціонує в повному обсязі 20 місць. Спочатку ми їх збільшили з 6 до 9, а потім вже 9 до 18 ліжок. І це не остаточна цифра, ми готуємося збільшити реанімаційних ліжок до 30. Бо якщо влітку реанімації були заповнені, але не були перевантажені, то вже протягом останніх місяців реанімації працюють в нелюдському режимі – дуже перевантажені.

Тобто не всі, кому це потрібно, можуть потрапити до реанімації?

У нас знаходяться в реанімації вкрай важкі. Але ж в нашій лікарні діє централізована подача кисню – таких точок 92. Загалом же в лікарні 197 кисневих точок. І ті хворі, які мають пограничний стан (тяжкий і наближений до реанімаційного), вони всі на контролі у лікарів-анестезіологів. Вони ще не потребують підключення до апарату ШВЛ, але вже потребують постійної подачі кисню. Лікарі-анестезіологи корелюють терапію і пацієнт отримує всю реанімаційну допомогу, але їм ще не потрібен апарат ШВЛ. Тобто ми все робимо для того, щоб хворих не доводити до реанімації.

В реанімацію потрапляють ті, кому вже потрібно трубку вводити в легені?

Реанімація надає допомогу за допомогою апаратів ШВЛ - це штучна вентиляція легень, вона буває двох видів – інвазивна і неінвазивна. Неінвазивна ШВЛ передбачає використання кисневої маски зі спеціальним режимом. Це не зовсім проста маска, це апарат експертного класу, подача кисню йде в певному режимі під наглядом анестезіологів. Якщо ж цього не вистачає, тоді хворому роблять вентиляцію легень.

Щоб провести інвазивну вентиляцію легень, пацієнту роблять інтубацію – вставляють в трахею трубку через ніс або рот. У деяких випадках проводиться хірургічна операція - трахеотомія. Лікар робить в нижній частині шиї невеликий надріз, що розкриває трахею, в нього вводиться трубка, а потім до неї підключається апарат ШВЛ. Такі пацієнти не можуть ні говорити, ні їсти, ні пити. Їх годують через трубку. Оскільки інвазивна вентиляція легень досить травматична, пацієнтів зазвичай вводять в медикаментозний сон за допомогою анестезії. Згідно із протоколами МОЗ один лікар-анестезіолог може одночасно контролювати стан 3-4 пацієнтів, які підключені до апаратів ШВЛ.

Наша головна задача – втримати сатурацію, не допустити людей до реанімаційного ліжка. Але вже якщо потрапили, то, звичайно, лікуємо. У нас дійсно дуже гарні результати, навіть якщо пацієнти потрапляють на інвазивну вентиляцію легень. Потім ми їх екстубуємо, тобто знімаємо трубку і переводимо на маски. Наші показники дуже добрі завдяки бригадному підходу, пацієнт з усіх сторін отримує необхідні консультації і допомогу.

Але ж все одно хтось-таки помирає?

Звичайно, на жаль. До речі, найстаршому пацієнту, якого ми виписали, було 102 роки. А ще вилікували пацієнтів, яким було 95 і 92 роки. Це такі гарні досягнення. Наймолодшому було 19.

Але, на жаль, були й дуже тяжкі випадки, коли вже декомпенсуються супутні патології. Це та сама група ризику, про яку всі говорять: пацієнт має ожиріння, цукровий діабет, хвору щитовидну залозу, СНІД (були й такі пацієнти), або на фоні онкології, коли паралельно людина ще й приймає хіміотерапію. Такі пацієнти досить складно переносять коронавірус.

Скільки загалом померло хворих з Covid-19 у вашій лікарні?

Ми вже пролікували 4600 пацієнтів, з яких 123 було летальних (тобто за 8 місяців на кожних 100 хворих – 2,6 померлих – «Главком»). Ми почали приймати пацієнтів з березня – тоді лише в інфекційне відділення, але потім зрозуміли, що це відділення не справиться з потоком, тому з квітня всю лікарню повністю перепрофілювали.

Професорка-інфекціоністка Ольга Голубовська (входить в групу розробників протоколу МОЗ) заявила: «Якби не політична воля нинішнього міністра, ми б і досі лікували хворих «міжнародними протоколами», яких не існує для цього захворювання! І смертність була б у рази більшою! А ми б і далі шукали щось «супердоказове». Чи виправданою є практика, коли з метою порятунку тяжко хворих застосовують препарати, ефективність яких не доведена?

За основу береться протокол МОЗ, який базується на доказовій медицині. Є певні міжнародні рекомендації, напрацювання. Коронавірус – це захворювання нове. Тепер вже кожна країна, кожна медична спільнота має свої напрацювання і результати, і все це враховано в рекомендаціях ВООЗ, на які нам також варто спиратися.

Я вважаю, що обов’язково медична спільнота має обмінюватися досвідом. Вже досить багато проведено клінічних досліджень. Наша лікарня також включена в міжнародні дослідження щодо ефективності різних препаратів – зараз готуються відповідні документи щодо нашої участі. Я вважаю, що важливо йти вперед, але пам’ятати, що кожен препарат має як показання до лікування, так і протипоказання. І всі серйозні препарати приймаються з купою лабораторних досліджень, зважаючи на стан пацієнта, на всі його супутні захворювання. Тому що комусь цей препарат може підійти, а в когось можуть відмовити нирки.

Рішення про призначення препаратів приймаються виключно лікарем з урахуванням великого обсягу лабораторних і клінічних досліджень, маючи повну картину щодо кожного пацієнта. Я погоджуюсь із Борисом Брилем: у нас зараз купа експертів, які не мають відношення до медицини, але вважають, що вони мають право давати рекомендації по телевізору.

Коронавірус став тим лакмусовим папірцем, який дає можливість зрозуміти, що професія лікаря має бути висококваліфікована. І кожен пацієнт – індивідуальність. Чому в європейських країнах ми можемо купити тільки якісь там вітаміни і краплі для носа, тобто лише щось елементарне, але серйозних препаратів без рецепту ви там не купите? Тому що лікар, який призначає препарат, відповідає: він підписується під призначенням, бо всі ці препарати мають купу протипоказань.

Лікар має приймати виважене рішення. Я завжди закликаю не займатися самолікуванням ні за яких умов. Ми вже бачили випадки неконтрольованого прийому жарознижувальних. Зараз вже і гормони пішли в хід (коли падає сатурація, хворі самі дома вводять дексаметазон, щоб швидко зупинити подальше падіння шляхом гасіння аутоімунної реакції – ред.), бо зараз про них багато говорять, багато використовують, але ж не всім підряд

І кроворозріджуючі антитромбозні препарати призначаються обов’язково. Але їх треба прикривати іншими препаратами – треба знати, в якому стані слизова оболонка шлунково-кишкового тракту, чи нема там ерозій і виразок. Медицина – це ціла наука. І не може просто будь-яка людина стати експертом, яка не має до цього відношення. Ми дійсно спираємося на рекомендації ВООЗ, спілкуємось зі своїми колегами з-за кордону та звіряємо їхні рекомендації.

У нашій лікарні проводяться телемости з колегами з Італії, Ізраїлю, ми спілкуємося, ставимо питання, а вони у нас запитують – у нас завжди обмін інформацією. Не може бути в медичній спільноті вакууму. Медицина щодня йде вперед. Але обов’язково при лікуванні ми, в першу чергу, використовуємо наш протокол, де все чітко розписано.

Декілька років тому Ви налагодили партнерські стосунки з трьома медичними центрами Ізраїлю, рівень медицини якого вважається одним з найвищих у світі. Ви співпрацює з ізраїльськими колегами, зокрема, з Борисом Брилем, а він радить українським лікарям читати міжнародні дослідження…

Насправді ми не з Covid-19 почали міжнародну співпрацю. Наша лікарня є клінічною лікарнею і на її базі працює 10 кафедр. Я абсолютно підтримую Бориса Бриля щодо протоколів лікування. Там, де починається творчість лікарів, на жаль, починаються не дуже добрі результати. Тому не може бути в медицині великої творчості. Є регламентований протокол, якого потрібно дотримуватися. І хоча ми дуже завантажені через велику кількість пацієнтів, але як тільки протокол обновився, ми його відразу обговорюємо.

У нас був телеміст з Ізраїлем, а потім Борис Бриль до нас в гості приїздив, дивився, як організована медична служба нашої лікарні для хворих на Covid-19, як ми забезпечуємо надання медичної допомоги. Він бачив, як працюють наші лікарі, як ми лікуємо. Ми і до Covid-19 співпрацювали. У нас були серйозні дослідження і в неврологічній царині. Кілька лікарів ще до Covid-19 пройшли стажування в ізраїльських клініках.

Ми вимагаємо якість. Якщо ти з повагою ставишся до себе і до своєї професії, ти завжди хочеш бути найкращим. Моя мрія – аби про наш заклад говорили так: нема сенсу їхати в Німеччину чи Ізраїль, адже ця лікарня має такий же рівень, тут лікують відповідно до всіх міжнародних стандартів безпеки, якості, доступності. Все це в нашій лікарні витримано.

Наша лікарня завжди була багатопрофільна. У нас був центр розсіяного склерозу, ми з німцями постійно співпрацюємо. У нас все базується на доказовій медицині. Звісно, в нас не ті умови, бо ми державна лікарня, а не приватна. Звісно, нема того сервісу, але ми намагаємося його створити. В результаті більшість пацієнтів підтвердить: відсутність високого сервісу компенсується високою професійністю лікарів і увагою наших медичних працівників.

«Хворі знімають кисневі маски, бо їм здається, що в них все добре»

Усі медики зіштовхнулися з новою небезпечною хворобою. Кожен лікар змушений якось витримувати високе психологічне навантаження…

У нас в лікарні працює психолог – і не лише з хворими, а й з персоналом, адже спочатку було трохи паніки, страхів, депресивних станів. Тому ми зрозуміли: психолог має працювати не лише з пацієнтами, але, в першу чергу, з персоналом, з лікарями.

Якщо ж ми бачимо підвищену стурбованість пацієнта, обов’язково залучаємо психолога. У пацієнта нема контакту з родичами, вони можуть лише передати передачу через санітарів. Родичі спілкуються тільки в телефонному режимі. Але в реанімації ми не дозволяємо користуватися телефоном, тому що хворі знімають маски, падає сатурація, бо їм здається, що в них все добре, а насправді ми бачимо показники, що не добре. Філософія нашого закладу в тому, щоб людям, які потрапили в цю біду, допомогти не лише вилікуватися, а й пережити все це більш спокійно і вийти з лікарні.

Брак медпрацівників. Яке коріння у цієї проблеми?

Не секрет, що не тільки в нашій лікарні їх не вистачає – лікарів не вистачає скрізь, в Європі також. Перед тим, як почався Covid-19, до нас приїздили німецькі фахівці і просили відправити наших лікарів до них на стажування. Я розумію, що це стажування планували для того, щоб потім залишити в себе цих лікарів. У них так само дефіцит, цю професію в Європі дуже поважають, а в нас медицину довго принижували. Одні пацієнти вийдуть з лікарні задоволені, а якісь – ні, хоча вони вийдуть безкоштовно поліковані. Але є такий контингент людей – вони в житті усім не задоволені. Наприклад, в ізраїльській лікарні в приймальному відділенні пацієнт, якщо він не критичний, а стабільний, може сім годин прочекати лікаря, тому що є більш критичні пацієнти. А у нас? Якщо на пів години затримали пацієнта – це відразу дзвінок на гарячу лінію.

Наші лікарі бачать, як в Італії люди аплодують медикам, в Китаї навіть на колінах аплодують. А в нас вважають, що медик має ноги мити і каву подавати пацієнту. Недоліки кругом є насправді. Ми намагаємося все виправити, це така глобальна проблема, яка має вирішуватися на державному рівні. Коли медицина знецінюється, то там і планка знижується. Бо коли це високооплачувана професія, там і вимоги високі.

«Всі біжать робити КТ. Це – масова істерія. КТ не лікує»

Медики ризикують своїм здоров’ям, дехто навіть і життям, адже самі заражаються, піддають ризику свої сім`ї. А чи отримують медпрацівники фінансову компенсацію за такі навантаження?

Наша лікарня підійшла до цього питання фундаментально. Ми одні з перших, хто уклав договір з Національною службою здоров’я України з приводу лікування Covid-19. Починаючи з березня, жоден працівник нашого закладу (а їх близько 600) не вийшов на роботу без засобів індивідуального захисту. Тобто медпрацівники були повністю забезпечені відразу, коли все це починалося. Ми всі тоді страшенно боялися. Але я дала слово, що жоден не вийде на роботу, якщо не буде забезпечений всім необхідним.

Тому що я теж – мама, донька, і як лікар знаю, що таке хвороба, знаю ціну життя. Слава Богу, у нас все нормально було протягом цих дев’яти місяців. Я чітко розуміла: якщо люди не будуть отримувати кошти за такі навантаження, за той режим, в якому вони працюють, ми ніколи не втримаємо свій колектив.

92% коштів, які отримали з Національної служби здоров’я, віддали на зарплату медиків. Але при цьому ми захистили працівників засобами індивідуального захисту, а пацієнтів – всіма необхідними медикаментами. Згідно з договором, ми зобов’язані безкоштовно забезпечувати пацієнтів всіма медичними препаратами, які йшли відповідно до протоколу на лікування.

Ми також змогли утримати достойну зарплату. Звичайно, у нас просто банально не вистачило б коштів на доплату медикам цих 300% до заробітної плати. Нас фінансово підтримала КМДА: ми отримали 28 млн грн на закупку засобів індивідуального захисту та ПЛР-тестів і ще понад 16 млн грн на медикаменти.

Тобто хворі самі не купують препарати на лікування Covid-19?

Всі препарати, які ввійшли в протоколи, лікарня повністю забезпечує пацієнтам. Але є препарати, які хворий приймає постійно, то, звісно, такі ліки вони приносять з собою. Але основну масу препаратів вони отримують у нас в лікарні безкоштовно.

Чи потрібно робити комп`ютерну томографію легень і кому саме: всім чи лише шпиталізованим пацієнтам із важким перебігом?

Тільки за призначенням лікаря. Це масова істерія, коли всі біжать робити. КТ не лікує. Більше того, якщо в перші дні зробити, то там все буде добре. КТ показана при певному перебігу хвороби десь на 7-10 день.

Варто знати: опромінення при комп`ютерній томографії в 35 разів більше, ніж опромінення при рентгені. Допустима доза – два КТ в рік. Це те, що вважається безпечним. Ні в якому разі бігти на КТ не можна. Захворів – ізоляція, подзвони лікарю. На 8-9 день починається погіршення і якщо тоді ще раз робили КТ, то дехто «втрачав свідомість». Як же так, все було добре, а стало погано.

Ми в нашій лікарні почали використовувати майже для всіх пацієнтів УЗД-діагностику. У нас вже великий досвід: вже 9 місяців так дивимося легені. На початку наші спеціалісти УЗД порівнювали свої результати з результатами КТ, все зважували, а потім написали статтю і відправили німцям на рецензію. Тепер ми навіть стверджуємо, що на УЗД (у нас апарати експертного класу) навіть краще бачимо легені, ніж на КТ. Переваги в тому, що можна часто дивитися легені тяжких пацієнтів, які лежать в реанімації, а тому їх не бажано турбувати, щоб везти на КТ. Вважаю також, що можна спостерігати за динамікою, бачити відгук на лікування.

УЗД абсолютно не шкодить. В процесі лікування ми робимо УЗД легень досить часто, особливо тяжким хворим, щоб дивитися динаміку. Реанімаційним хворим постійно робиться УЗД-діагностика легень. Це безпечний метод для пацієнта і для нас він є актуально-показовим.

Скільки в середньому обходиться лікування одного хворого?

По-різному, тому що категорія хворого може бути середнього ступеня важкості, ближче до тяжкого, а є деякі хворі, які в реанімації можуть знаходитися 3 тижні, чи місяць. Тому й цифри різняться: близько 20 тисяч грн – курс лікування в стаціонарі, десь 35 тис – в реанімації. Ми говоримо виключно про медикаменти, без урахування зарплати і комунальних платежів. Якщо це врахувати, то буде зовсім інша сума.

Приблизно такі ж суми витрачають і ті, хто лікується дома… Адже великі суми доводиться витрачати на лікування наслідків через лікування антибіотиками за відсутності бактеріальної пневмонії.

Ми вимагаємо від суспільства усвідомлення: не пити антибіотики. Але повинна бути система: лікар має прописувати, спираючись на протокол лікування COVID-19 і ставити свій підпис, а аптека має продати лише по рецепту. Тоді не треба буде закликати суспільство дотримуватися відповідальності.

При лікуванні «іспанки» ще сотню років тому робили переливання крові з антитілами. Чи використовуєте в лікуванні антиковідну плазму?

Поки що ні, але не виключено, що колись почнемо. Це дуже непроста і недешева процедура. Тут має бути системний підхід, спочатку донор має пройти обстеження. Думаю, в нас це ще не скоро буде.

Через скільки днів з моменту появи симптоматики людину можна вважати незаразною?

Тут є декілька версій, але все ще потребує вивчення. Вважається, що людина вже не заразна на 11 день, або коли проходить 3-5 днів після останнього клінічного прояву, тобто коли нема температури і людина нормально себе почуває. Але я впевнена, що все ще буде вивчатися.

Після перенесеного Covid-19 в організмі виробилася імунна відповідь. Протягом якого часу людина буде захищена від повторного зараження?

Вам цього ніхто не скаже, тому вже бачимо повторні зараження. В залежності від того, в якій формі людина перенесла хворобу – в легкій чи в більш тяжкій – з’являються імуноглобуліни. Бо ті, хто геть в легкій формі перенесли, у них не завжди з’являються імуноглобуліни. Імунна відповідь залежить від декількох факторів: тяжкість хвороби, її тривалість. Але це поки що чітко не вивчено, проводяться дослідження.

Інфекціоністи стверджують, що в Україні зараз циркулює кілька штамів коронавірусу і людина може повторно заразитися. Тобто Covid-19 постійно мутує. А чи є хворі, які повторно заразилися і знову потрапили до вашої лікарні?

Є такі випадки, на жаль. Я би сказала, що то не зараження через різні штами, а, можливо, це проявляється як відповідь імунної системи. Але все це ще вивчається, з чим це пов’язано: саме відповідь імунної системи цих повторних заражень. Хвороба ще досить нова. Тим, хто на початку розповідали про нібито безсимптомність хвороби, і у них взагалі нібито все добре, я тоді ще сказала, що рано про це говорити. Дійсно, ми бачимо статті про те, що деякі з тих, хто безсимптомно переніс цю хворобу, через місяць спостерігають міокардити, у когось страшенні головні болі чи подагра (запальний артрит- «Главком»), а в інших – проблеми з нирками. Ще досить не вивчена історія повторних заражень, імунної відповіді.

Мається на увазі, що імунна відповідь на той вірус, що був в організмі?

Так. Ми бачили кілька випадків, коли хворий начебто одужав, але через три тижні знову захворів. А були люди, які в травні перехворіли, а зараз знову хворіють.

Чи багато лікарів, медсестер, санітарок заразилися коронавірусом і що завадило їм уберегтися?

Коли ми в березні почали працювати з хворими на Covid-19, заражень майже не було. Навіть є відділення, де жоден медик не захворів. Але тепер великий наплив хворих. Медики – такі самі люди, які їздять в громадському транспорті, зустрічаються з друзями. Тому, звичайно, тепер є зараження, їх стало більше. У нас створюються спеціальні комісії, які ведуть розслідування. Але чітко назвати причини, де відбулося зараження – в лікарні чи поза нею, – сказати важко.

Щоб медики захворіли в лікарні, має бути на те причина – порушення алгоритму роботи. Наприклад, можна заразитися, якщо медики не будуть користуватися засобами індивідуального захисту. Адже якщо є такі відділення, де працівники за дев’ять місяців взагалі ні разу не хворіли, то це напряму свідчить, що засоби індивідуального захисту працюють. Але ж зараз ми щодня бачимо нові антирекорди кількості інфікованих, тому заразитися можна й поза межами лікарні.

«Спочатку кричали «Covid-19 – це фейк», а тепер «ліжок не вистачає»

Скільки ліжок вже заповнено із загальної кількості і чи вистачає всім тяжкохворим кисневих точок?

Заповнені 75% ліжок – ця цифра не є сталою, щодня поступають нові хворі і щодня виписуються.

На сьогодні в нас 197 кисневих точок і всі хворі, яким необхідно, отримують кисень. Але ми на цьому не зупиняємось. Ведемо роботи щодо збільшення до 300 кисневих точок. У нас будуть встановлені 20-тонні кріоциліндри (вакуумний резервуар з нержавіючої сталі, в який заливається рідкий кисень – «Главком»). В наших планах до кінця року забезпечити 100% ліжок киснем – всього зараз, нагадаю, у лікарні 455 ліжок. Ми проводимо роботу, щоб до кінця року виконати це завдання. Бо ми розуміємо, що взимку буде дуже складно, адже зростає кількість тяжких пацієнтів.

Ви, до речі, балотувались у Київраду, але депутатом не стали.

Я не займалася виборами, тому що захворіла на Covid-19 за два тижні до виборів. Я дуже хвилювалася, щоб не принести інфекцію в сім’ю, бо у мене мама в групі ризику. Але я захворіла в сім’ї сама остання, мені інфекцію принесли мої родичі. З одного боку – погано, що захворіла, але добре, що не я заразила.

Мабуть страх заразити власну сім`ю є переживає більшість медичних працівників?

Кожен медичний працівник відчуває стрес, можливо зараз він вже трохи притупився… Мені лікарі і завідуючі відділеннями розповідали, що спочатку люди плакали, боялися додому повертатися. Бо хтось живе з літніми батьками. Насправді і зараз хвилюються, але стрес уже притупився, він вже перейшов у хронічний стан.

Мені хотілося б, щоб держава з розумінням поставилась до проблем медичних працівників, тому що ці люди не скинули з себе відповідальність. Їм підвищили зарплату, але вона не така вже й захмарна. Ще якось до пандемії мені одна санітарочка сказала, що їй запропонували в банку мити підлогу за втричі більші гроші, ніж вона отримує в лікарні.

Лікарня – це один живий організм. Мені хочеться подякувати своєму колективу, тому що Сovid-19 – це перевірка на людяність, достойність. Люди згуртувалися, підставили один одному плече.

Держава також повинна щось робити, щоб зупинити булінг проти медиків, коли в суспільстві формується думка, що всі медики погані. Безперечно, є недоліки, але ж є і хороші справи.

Фінальне питання. Коли людина вже нібито вилікувалася, вважає, що у неї все нормально, а тут раптом то одна хвороба, то інша. Як треба діяти після коронавірусного захворювання?

Треба бути уважним до себе. Ніхто не відміняв профілактичні методи. Коли мене запитують про ліжка, кисневе забезпечення, я відповідаю: ви не на тому концентруєте увагу.

Спочатку багато хто кричав, що Covid-19 – це фейк, а тепер кричать, що ліжок не вистачає. В цій ситуації, коли вирує пандемія і весь світ з нею бореться, треба зосередитися виключно на собі, на своєму здоров’ї. Тому – прогулянки на свіжому повітрі якомога частіше. Харчування має бути збалансованим, нормальний сон – всі ці речі роблять нас здоровими. Фізичні навантаження мають бути помірними, особливо для молоді, яка перехворіла, але любить відразу бігти в тренажерні зали. Не можна цього робити в жодному випадку, тому що це теж викликає ускладнення, якщо є якісь складні місця в серцево-судинній системі.

В стаціонарі ми лікуємо наслідки, але коли людина виходить, ми бачимо, що в пацієнтів виникає потім – де в кого слабке місце, там і рветься. В когось серцево-судинна система, хтось іде потім доліковує міокардит, хтось з’ясовує, що в нього подагра, у когось починають нирки працювати не так, як потрібно. У когось потім починаються головні болі. Ну і астенія – це коли сильна слабкість.

Подагра – це найпоширеніший запальний артрит, який виникає через утворення і осадження кристалів моноурату натрію в і навколо суглобів при стійкому підвищенні рівня сечової кислоти у сироватці крові.

Астенічний синдром – стан, що проявляється підвищеною стомлюваністю і виснаженням, ослабленням чи втратою здатності до тривалого фізичного та розумового напруження.

Повертаюсь до молодого віку – хтось скаржиться, що з’являється неуважність, важко сконцентруватися. Тобто це свідчить про те, що вірус токсичний і достатньо серйозний. Тому обов’язково треба навіть на стадії реабілітації позбавлятися цієї токсичності, важливо й надалі пити багато рідини, щоб вимивати токсини – потрібно випивати свої півтора-два літри. Потрібно їсти фрукти, овочі, тобто більше клітковини, щоб виводити токсини, які спричинив вірус.

Після Covid-19 має бути розписана схема реабілітації. Якщо спочатку він не викликав серйозних ускладнень, то, як показує час, у більшості вони виникають потім. Тому потрібно не зловживати харчуванням. Хоча б місяць потрібно дотримуватися здорового способу життя, щоб максимально повернути організму його резерви.

Варто не забувати, що ми ввійшли в зиму, а зима завжди супроводжується грипом і різного походження ГРВІ (гостра респіраторна вірусна інфекція). Тому я раджу тим, хто перехворів, ходити в масках, бо на ослаблений організм швидко можуть приєднатися грип та інші інфекції.

Якщо ж в складі лікування була антибактеріальна терапія, обов’язково потрібно потім пити пробіотики. Як правило, лікар дає свої рекомендації при виписці, які препарати варто ще попити. Якщо є серцево-судинні захворювання, то відповідні препарати треба приймати ще деякий час.

Лучшие криптовалютные биржи 2021 года для начинающих трейдеров

Лучшие криптовалютные биржи 2021 года для начинающих трейдеров

Популярные видео на YouTUBE
Материалы по теме
А-9834,04 грн./литр
А-95+30,68 грн./литр
А-9529,25 грн./литр
А-9228,21 грн./литр
ДТ28,35 грн./литр
LPG15,83 грн./литр
Это интересно
Самые читаемые новости
Лучшие видео с YouTUBE
Популярные блоги
Погода и гороскоп
Автоновости