Агресія в Азовському морі: що робить Росія і на кого сподіватися Україні

31.10.2018 10:20 (Оновлено 31.10.2018 в 10:22)

Артем Овдиенко, «24канал»

Кремль значно посилив свою військову присутність в Азовському морі – натепер туди передислоковано майже 120 суден та катерів ВМФ Російської Федерації.

Й такої кількості кораблів росіянам буде цілком достатньо, аби остаточно заблокувати українські морські порти в Бердянську та Маріуполі.

Штучні обмеження у пересуванні суден Азовським морем Росія чинить ще від квітня цього року – щойно запустила рух так званим "Керченським мостом", що сполучив Краснодарський край із окупованим Кримом. І начебто для убезпечення того мосту російські прикордонники й узялися оглядати всі без винятку судна, що прямують Керченською протокою з Чорного в Азовське море. Москва дуже боїться, що "бандерівці" нашпигують якесь своє судно вибухівкою і спрямують його в опору мосту.

Втім, ми – цивілізована країна й такого не зробимо. Більше того, ми настільки цивілізована країна, що дотримуємося підписаної з агресором у 2004 році угоди про спільне використання Азовського моря – саме за цим договором російські прикордонники й мають право на обшуки всіх суден, що здаються підозрілими. Й розірвати цей договір ми чомусь не поспішаємо. Вітчизняні дипломати запевняють: нам це невигідно, бо матимемо із Росією ще один територіальний спір. То ж, аби не злити Росію і не мати – на додачу до територіальних спорів за Крим та Донбас – ще й спір по Азову, ми і не будемо розривати цю двосторонню угоду, користаючись якою росіяни заповзято оглядають усі судна. І, знаєте, з цим не було б жодних проблем, якби росіяни дійсно шукали на суднах вибухівку, адже, оскільки закладати її ми не плануємо, то ж і мали б можливість насміхатися над марними старанням росіян її знайти. Але ж насправді обшуки суден росіяни використовують для того, аби українські порти в Азові збанкрутіли.

Поясню. Перевірка росіянами судна, що прямує через Керченську протоку до Бердянська чи Маріуполя, триває кілька годин. Проте суден таких там нині – десятки, то ж у морі вишиковується справжня черга, в очікуванні на прибуття російських прикордонників. Зрештою, затримка рейсу через очікування натепер може становити і добу, і дві. А від такого марного простоювання комерційного корабля його судновласник зазнає чималих збитків. Відтак, наступного разу той судновласник вже вельми неохоче погоджується на рейс до українських портів в Азовському морі, або ж зрештою взагалі відмовляється обслуговувати українські порти – знаючи, що знову матиме затримки через огляд росіянами в морі. Зрештою, такі відмови й призведуть до значного зменшення товарообігу через порти в Бердянську та Маріуполі, а якщо росіяни посилять блокаду – то й до банкрутства цих українських транспортних артерій.

Саме таким і є план росіян, саме для цього вони й запровадили – користуючись угодою від 2004 року – тотальний огляд суден, що курсують Керченською протокою, саме для цього росіяни й перекинули до Азову вже 120 своїх кораблів та катерів.

Що може протиставити їм Україна? На жаль, наш військово-морський флот на Азові представлений лише двома бронекатерами "Лубни" та "Кременчук", які ми туди на початку вересня перетягли суходолом. Так довелося робити, бо Росія точно не пропустила б їх Керченською протокою. Але передислокували ми лише два катери, бо їх Україна всього має лише шість. Утім, у разі бойових дій і всі шість бронекатерів не впоралися б. Адже з останнього, що Росія перекинула в Азовське море, – це три сторожеві кораблі проекту "Світлячок", кожен з яких лише за водотоннажністю удесятеро більший за наші бронекатери проекту "Гюрза-М". Відтак, оскільки ані на дипломатичному рівні Київ нічого не робить, ані на військовому рівні нічого зробити не спроможний – єдині в нас сподівання тепер на Європу, яка на минулому тижні пригрозила Росії посиленням санкцій, у разі, якщо та вдасться до подальшої блокади українським портів на Азові.

Чи злякається Кремль таких погроз, чи відступить? Ви знаєте відповідь.