Україно, повернись: мешканці «ДНР» зненавиділи «республіку»

Блоги

09.11.2018 16:51 (Оновлено 09.11.2018 в 16:53)

Алексей Чибисов, «24канал»

Блоги

За останні кілька місяців думки жителів "ДНР" змінилися настільки кардинально, що навіть ніяковієш.

Днями довелося мати не зовсім приємну розмову із ярою "ватницею", яка з початку війни залишилися жити в одному з окупованих міст, раділа приходу російських військ, ходила на "референдум" та всіляко "крила матюками" українських військових.

Після цього спілкування довелося провести невеличке соцопитування, яке показало, що за останні кілька місяців думки жителів "ДНР" змінилися настільки кардинально, що навіть ніяковієш.

З 10-ти адептів "русского міра" всі десять стверджували, що із нетерпінням чекають, коли Росія виведе свої війська з Донбасу, та життя стане таким саме, як було до війни. При цьому всі зголосилися, що навіть при Порошенкові готові жити, раніше ж його ненавиділи.

Адже чинний голова держави разом із Олександром Турчиновим стали об'єктами російської пропаганди, яких звинувачували в усіх смертних гріхах.

Що розповідають мешканці "діри" про своє існування

Першою скаргою усіх були саме ціни у "республіці". Вони можуть змінюватися по два-три рази на день, а гроші осідають у ватажків терористів. До такого висновку мешканці російського квазіутворення дійшли, коли їм розповіли про злочини Захарченка та його команди, мовляв, якщо наш перший цар, якого так підтримували та ледь не вважали святим, так грабував народ, то із Пушиліним все зрозуміло. Друге, на що звернули увагу доблесні "ватани" – відсутність перспектив.

Люди, які раз на два місяці катаються за українською пенсією, бачать суттєві зміни у вільних від Росії містах, починаючи з інфраструктури та закінчуючи соціальним забезпеченням населення. Якщо звернути увагу на те, що більшість їздить до Богом забутого Краматорська, то, судячи з усього, Україна суттєво змінюється на краще.

Жителі "діри" кажуть, що їм тут видніше, адже це ми, мешканці деокупованих міст, звикли бачити ями на окремих дорогах та не звертати увагу на десятки кілометрів нового асфальту. Третій та вирішальний аргумент вже колишніх прихильників Путіна полягає в тому, що по телевізору їм говорять неправду.

Чесно кажучи, я просто не міг повірити вухам, як так сталося, що навіть найзапекліші адепти Росії "прозрівають"? Все виявилося просто: пропагандисти зруйнували свій же фундамент, визнали, що "лили фекалії" у мізки людей. Із різким погіршенням рівня життя (куди, здавалося, ще гірше?), окупанти й отримали вибухову реакцію населення.

Морда Пушиліна, як і його дупа, ростуть, як на дріжджах. Ціни на продукти не дають змоги придбати навіть зайвий шматок м'яса, а по телебаченню радісно розповідають про вставання з колін.

Ніколи не замислювався, чи можливе "переїдання пропагандою", та чи може воно дати зворотню реакцію. Судячи з усього, так. Принаймні, як кажуть самі люди з Донецька, Горлівки, Дебальцевого, кількість задоволених існуванням "ДНР" зменшується ледь не у десятки разів. Найпопулярніша фраза серед бабусь-пенсіонерів: "при Україні було краще".

Втім, зміна настрою ніяк не вплине на війну та на присутність окупантів. Те, що люди кажуть між собою, не означає можливість настільки масового бунту проти військових Росії, аби щось змінити. Та пікети неможливі, адже їх організаторів одразу ж схоплять, а тих, хто все ж збереться, пов'яжуть, поб'ють чи розстріляють.

Попри це все, не дивлячись на незадоволення, ці ж самі пенсіонери підуть на "вибори" 11-го листопада, "тому що виплат позбавлять та продукти безкоштовні дадуть". У всіх, хто розчарувався в ідеях "Новоросії", поки що зовсім не з'являється думка про свою відповідальність за все, що сталося із Донбасом.

Думають, що їхні походи на мітинги не пов'язані із нападом Росії, а майбутні "вибори" ніяк не вплинуть на продовження окупації. Аргументують тим, що Україна повинна їх звільнити.