Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини протягом кількох років замовляв послуги у фірм, які мають чіткі ознаки фіктивності. Про це повідомив Антикорупційний центр «МЕЖА» за результатами власного розслідування.
За даними аналітиків, загальна сума підписаних контрактів із сумнівними підрядниками становить близько 9 мільйонів гривень.
Читайте також: ВАКС засудив столичного адвоката на 4,5 роки ув'язнення за спробу підкупу прокурорів САП
Ті самі «фунти» та зв'язок зі схемою на лінії «15-45»
У центрі розслідування опинилися дві юридичні особи:
- ТОВ «Найс-Айті»
- ТОВ «ВП-Айті»
Як з'ясували антикорупціонери, обидві компанії оформлені на підставних директорів (так званих «фунтів»), які фактично не мають жодного відношення до ведення реальної фінансово-господарської діяльності цих підприємств.
Ці ж самі фірми раніше фігурували у гучному розслідуванні центру «МЕЖА» щодо махінацій навколо урядової гарячої лінії «15-45». Тоді через згадані ТОВки було виведено майже 100 мільйонів бюджетних гривень, виділених на програмно-технічне забезпечення державної установи «Урядовий контактний центр».
Головний фігурант і державні підряди
Технічним контактом обох фіктивних компаній виступає Ігор Зенкін. Розслідувачі зазначають, що ця особа вже багато років пов'язана із наданням аналогічних послуг різним державним структурам.
Раніше Зенкін працював як фізична особа-підприємець (ФОП) та очолював інші компанії, які регулярно отримували державні контракти не лише від Секретаріату Омбудсмена, а й від Урядового контактного центру та інших органів влади.
Кримінальне провадження та питання до посадовців
В Антикорупційному центрі «МЕЖА» наголошують, що відповідальність за розкрадання коштів лежить не лише на фіктивних фірмах-прокладках, а й на державних службовцях Секретаріату, які погоджували, перевіряли та підписували ці закупівлі.
Наразі за матеріалами проведеного розслідування Бюро економічної безпеки (БЕБ) вже відкрило кримінальне провадження. Справа розслідується за фактами внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів та можливого привласнення і розтрати бюджетних коштів.
Читайте також: Нардеп Сергій Власенко пропонує законопроєкт, що обмежує розголошення деталей справ щодо політиків