ЗСУ атакували нафтогазовий комплекс Росії: експерт прогнозує колапс економіки

Новини

15.06.2026 09:32 (Оновлено 15.06.2026 в 09:32)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Україна завдала ударів по трьох об'єктах російського паливно-енергетичного комплексу, зокрема в Татарстані та Самарській області. Експерти прогнозують, що це може призвести до серйозного паливного колапсу в Росії та суттєво вплинути на її економіку.

У ніч на 12 червня Збройні сили України атакували три об'єкти російського паливно-енергетичного комплексу, розташовані на території Росії. Удари припали на Нижньокамськ (Татарстан) та Самарську область. В Нижньокамську під удар потрапив один із найбільших нафтохімічних заводів країни, а також Нижньокамський нафтопереробний завод ТАНК. Мер міста заявив про скасування усіх святкових заходів до Дня Росії. Також повідомляється про удар по хімічному заводу "Тольятті-Каучук" у Самарській області.

За даними агентства "Астро", Україна наростила використання дронів для атак на Росію, з мінімальною кількістю близько 300 дронів за останній період. Експерти прогнозують подальше зростання цих показників. Президент Володимир Зеленський заявляв про можливість запуску до 600 дронів, а економіст В'ячеслав Ширяєв припускає, що ця цифра може сягнути 1000 дронів найближчим часом. Це, на думку експерта, може призвести до паливного колапсу в Росії, подібного до того, що прогнозували ще навесні.

Аналіз наслідків ударів та прогнози

За останні три дні Росія втратила три нафтопереробні заводи: Куйбишевський, Афіпський та Нижньокамський. В'ячеслав Ширяєв зазначає, що загалом в межах досяжності України знаходяться 35 подібних заводів, які можуть бути виведені з ладу протягом місяця. Експерт попереджає, що після НПЗ Україна може атакувати нафтохімічні та газопереробні підприємства, а також заводи з виробництва добрив, які легко зайняті або вибухають. Це, на його думку, може призвести до зупинки функціонування російської економіки, оскільки країна не зможе воювати, торгувати чи виробляти необхідні товари без палива та базових ресурсів.

Ситуація також викликає питання щодо стабільності російської фінансової системи, зокрема відсутності голови Центрального банку Ельвіри Набіулліної. Депутат Держдуми заявив про необхідність чіткого плану завершення "СВО" та вказав на корупційні скандали та неефективне керівництво. Експерт припускає, що зникнення Набіулліної може свідчити про внутрішні процеси в російській еліті, яка усвідомлює неминучість кризи. Якщо Україна продовжить успішно завдавати ударів по інфраструктурі, це може призвести до переговорів або зміни режиму в Росії.

Західні партнери, зокрема європейські посли, також висловлюють занепокоєння. Вони обговорюють з українською стороною умови для початку "порятунку Росії", які можуть включати припинення бойових дій. При цьому наголошується на можливості ударів по ключових об'єктах, що забезпечують паливом мільйони людей у центральних регіонах Росії.

Перспективи світових ринків та ролі Ірану

Аналізуючи світові ринки, В'ячеслав Ширяєв припускає, що потенційне зняття санкцій з Ірану може призвести до падіння цін на нафту, зокрема російську, до 25 доларів за барель. Це суттєво вдарить по бюджету Російської Федерації. Експерт згадав про позитивний досвід Венесуели, експорт нафти з якої значно зріс після часткового зняття санкцій, що допомогло компенсувати дефіцит на ринку. США, за словами голови МЗС Індії, також просили цю країну купувати російську нафту для уникнення різкого подорожчання енергоносіїв.

США продовжили до грудня 2026 року дозвіл на постачання російської нафти з проєкту "Сахалін-2" до Японії, що є частиною зусиль для забезпечення енергетичної безпеки країни. Ці обсяги є відносно невеликими і не впливають на загальний експорт Росії, але слугують підстраховкою для Японії під час переговорів щодо Ірану.

Прогнози Всесвітнього банку щодо зниження темпів зростання світової економіки до 2,5% аналітики можуть використовувати для передбачення подальшого падіння цін на нафту. Це, на думку експерта, зменшить фінансові можливості Росії.

Можливість відновлення Росії та завершення війни

Відносно завершення війни, експерт виключає можливість підписання мирного договору, який би передбачав визнання поточних кордонів. Однак, можлива зупинка бойових дій за аналогією з Кореєю чи Японією, без офіційного мирного врегулювання. Ширяєв не бачить передумов для відновлення військового потенціалу Росії, порівнюючи ситуацію з Чеченськими війнами, коли російська економіка перебувала на підйомі. Без підтримки Європи та збереження санкцій, Росія приречена на подальшу деградацію. Навіть якщо бойові дії припиняться, без зміни режиму або гарантій безпеки, Росія може використати цю паузу для відновлення та нової агресії.