14 червня, у день свого 80-річчя, Дональд Трамп провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. За повідомленнями Кремля, тривалість розмови становила 55 хвилин. Трамп висловлював готовність сприяти завершенню війни в Україні та обговорював цю тему з європейськими лідерами та Києвом. Він також висловив думку, що швидке завершення конфлікту могло б покращити відносини між США та Росією. Особливу увагу Трамп приділив твердженню, що українські удари по російських цивільних об'єктах ускладнюють мирні домовленості, що, на думку автора, свідчить про часткове прийняття ним кремлівської риторики.
Того ж дня, через кілька годин після розмови Трампа з Путіним, російські війська завдали масштабної комбінованої атаки на Україну, запустивши десятки ракет та дронів. Однією з головних цілей стала Києво-Печерська Лавра, де загорівся дах Успенського собору. Це вже не перша атака на святиню під час повномасштабної війни. На тлі цих подій, автор підкреслює різкий контраст між мирними намірами, озвученими Трампом, та жорстокою реальністю російських обстрілів української території.
Читайте також: Влада сивих: як геронтократія захопила світову політику та кидає виклик майбутньому
Деталі розмови з Кремлем та позиція Трампа
Під час телефонної розмови Дональд Трамп наголосив на необхідності зупинки війни та висловив готовність допомогти у цьому процесі. Він планував обговорювати це питання з європейськими партнерами та українським керівництвом на саміті G7. Трамп також висловив думку, що швидке врегулювання конфлікту могло б позитивно вплинути на майбутні відносини між США та Росією. Однак, його слова про те, що українські удари по цивільних об'єктах Росії ускладнюють переговори, викликали запитання. Автор розцінює це як часткове підхоплення російської пропаганди, вважаючи, що замість тиску на агресора, Трамп натякає на надмірну самооборону України.
З російського боку, Володимир Путін привітав Трампа з ювілеєм та обговорив різні теми, зокрема, питання Ірану. Російська сторона також заявила, що Володимир Путін пропонував президентові України Володимиру Зеленському приїхати до Москви для переговорів, що автор розцінює як принизливу пропозицію капітуляції, а не справжнє запрошення до діалогу. Зазначається, що Білий дім офіційно не підтвердив усіх деталей розмови, що ставить під сумнів достовірність російських повідомлень.
Масштабна атака на Україну та удар по Лаврі
В ніч на 15 червня, коли Дональд Трамп прямував на саміт G7, Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак за останній рік. Було випущено десятки ракет та понад шістсот дронів. По Києву було випущено понад 60 ракет, значну частину яких вдалося збити. Проте, частина боєприпасів досягла цілей по всій країні. Особливо трагічним наслідком став удар по Києво-Печерській Лаврі, де загорівся дах Успенського собору. Це історична святиня, яка зазнала пошкоджень і під час Другої світової війни, а відроджена вже за часів незалежності України. Атака на Лавру розглядається як цинічний акт, що втілює ідеологію "руського міра".
Окрім Києва, серйозно постраждав Харків, де внаслідок повторного обстрілу загинули п'ятеро співробітників ДСНС, які прибули на місце першого прильоту. Загалом, внаслідок нічних атак загинули щонайменше чотири людини в Києві, близько тридцяти отримали поранення. Автор наголошує, що на тлі заяв про мир та дипломатію, Росія продовжує завдавати руйнівних ударів по українській території, що демонструє її справжні наміри.
Різниця у підходах: конструктив Києва проти ритуалів Кремля
Розмова з Володимиром Зеленським, яка відбулася паралельно з переговорами Трампа, була оцінена українським президентом як "гарна". Зеленський подякував за підтримку та обговорив конкретні кроки для наближення миру, домовившись продовжити обговорення на саміті G7. Трамп окремо відзначив зміцнення позицій України на сході. Автор підкреслює разючу відмінність між конструктивною позицією України, яка пропонує конкретні рішення, та "порожніми ритуалами" Кремля, які зводяться до запрошень до капітуляції. Ця різниця, на думку автора, яскраво демонструє справжню суть сторін конфлікту: Україна прагне будувати, тоді як Росія – лише тягне час.
Читайте також: Зникнення Набіулліної: Чи наближається колапс російської фінансової системи?