Битва за 3 мільярди: держава судиться за активи російських банків з компанією, що приховувала зв'язки з РФ
Вирішальне слово у справі щодо активів російських банків на суму 2,3 мільярда гривень має сказати Верховний Суд України. Касаційний господарський суд розгляне це питання завтра, 17 червня 2026 року. Предметом спору є права вимоги боргу, які придбала компанія «Спектрум Ессетс» на аукціоні Фонду гарантування вкладів, і які, за даними розслідування, належать приватній компанії, що приховувала своє російське коріння.
Власниця «Спектрум Ессетс», Марина Євсєєва, має громадянство Росії. Цей факт став публічно відомим у грудні 2024 року завдяки журналістському розслідуванню «Схем» автора Геогргія Шабаєва. Наявність російського громадянства у бенефіціара компанії суперечить заборонам, запровадженим Україною після повномасштабного вторгнення Росії. Після виходу розслідування Національний банк України підтвердив інформацію, визнав репутацію «Спектрум Ессетс» небездоганною та анулював фінансову ліцензію компанії.
Читайте також: Сім'я керівника Тернопільської прокуратури володіє нерухомістю на мільйони: дослідження Центру протидії корупції
Позиція Фонду гарантування вкладів
Фонд гарантування вкладів також вжив заходів реагування. Після виходу журналістського розслідування, яке викрило приховане російське коріння компанії-переможця аукціону, та отримання підтвердження від Служби безпеки України, Фонд ухвалив рішення про розірвання угод зі «Спектрум Ессетс». Причиною стало порушення умов договору, зокрема, наявність бенефіціарів з країни-агресора.
Відповідно до умов договору, компанія мала б протягом 11 днів повернути всі набуті активи та сплатити державі штраф у розмірі 124 мільйонів гривень, що дорівнює сукупній вартості укладених угод. Однак «Спектрум Ессетс» відмовилася добровільно виконувати ці вимоги, що призвело до численних судових спорів.
Судові процеси та касація
Ключовим елементом цих судових розглядів є права вимоги боргу на суму 2,3 мільярда гривень. Цей борг виник у 2011 році, коли «Сбербанк» надав кредит одеському футбольному клубу «Чорноморець». Суди двох попередніх інстанцій стали на бік держави, визнавши результати державного аукціону нікчемними. Було встановлено, що приватна компанія, яка приховувала своє російське коріння, порушила низку заборон, беручи участь у продажу націоналізованих російських активів.
На підставі рішень судів першої та апеляційної інстанцій, активи мали бути повернуті державі, зокрема Фонду гарантування вкладів. Однак компанія «Спектрум Ессетс» не погодилася з цими рішеннями і подала касаційну скаргу до Верховного Суду, яка підлягає розгляду.
Контекст справи
Ця справа має значні наслідки для процесу націоналізації та повернення активів, що належали російським структурам в Україні, особливо після початку повномасштабної війни. Успіх держави у цьому судовому процесі може створити прецедент для повернення інших активів, які були придбані компаніями з прихованими зв'язками з країною-агресором. Водночас, рішення на користь «Спектрум Ессетс» може поставити під сумнів ефективність заходів, спрямованих на обмеження доступу російського капіталу до української економіки.
Читайте також: Суддя з Одеси оновила декларацію перед звільненням: мотоцикл за майже 750 тисяч та маєток на Черкащині
Відплата за Лавру: Масована атака дронів на Москву посилила тиск на Кремль та прискорила євроінтеграцію України
Хто ховається за фасадом компанії: як знайти справжнього бенефіціара та чому це важливо
Іван Айвазовський та його «пожежа Москви»: прихована картина, що стала символом українських мрій
Реформа армії-2026: Нові Контракти, Мільйонні Виплати та Шлях до Демобілізації – Перші Підсумки та Проблеми
Військова реформа: нові терміни контрактів, відстрочки та майбутнє ТЦК
Москва під прицілом: Як українські дрони прорвали ППО і чому Z-спільнота розпачливо шукає винних
Україна завдає ударів по Москві: Росія закликає до відплати, Захід нарощує постачання зброї
Системний парадокс мобілізації: як тисячі українців, виключених з обліку, знову стають військовозобов'язаними
