Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовом щодо конфіскації активів віцепрем'єр-міністра Олексія Кулеби. Йдеться про квартиру та машиномісце, які, за даними САП, були набуті на суму майже 5 мільйонів гривень за відсутності достатніх законних доходів. Цей крок став частиною боротьби з необґрунтованим збагаченням посадовців.
Передісторія справи та фігуранти
Позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до Вищого антикорупційного суду стосується визнання необґрунтованими та стягнення в дохід держави активів на суму майже 5 мільйонів гривень. Ці активи, як стверджується у матеріалах справи, були набуті віцепрем’єром Олексієм Кулебою. Судовий процес ініційовано з метою перевірки законності походження його майна та його можливого повернення державі.
Читайте також: Міжнародні відрядження Тимошенко: спроба уникнути вироку?
Інформація про квартиру та машиномісце, що фігурують у позові, вперше набула широкого розголосу завдяки розслідуванню журналістів проєкту BIHUS.Info у липні 2025 року. Вони виявили невідповідності у деклараціях та реальному майні посадовця, привернувши увагу правоохоронних органів. Прокурори САП подали свій позов до ВАКС, ґрунтуючись на матеріалах, які були зібрані та передані Національним антикорупційним бюро (НАБУ) під час попереднього розслідування. Це підкреслює скоординовану роботу антикорупційних органів.
Схема придбання та відсутність законних доходів
За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, схема придбання зазначених активів розпочалася у 2021 році. У цей період Олексій Кулеба обіймав відповідальну посаду першого заступника голови Київської міської державної адміністрації (КМДА). Саме тоді, використовуючи свою рідну сестру, він уклав попередні договори купівлі-продажу згаданих об'єктів нерухомості – квартири та машиномісця. Це викликає питання щодо можливого приховування реального покупця.
Процес остаточного оформлення активів продовжився у 2023 році, коли Олексій Кулеба вже перебував на іншій високій посаді – заступника керівника Офісу президента, під безпосереднім керівництвом Андрія Єрмака. На цьому етапі, за твердженням слідства, він забезпечив укладення остаточних договорів купівлі-продажу та їхню державну реєстрацію, залучивши до процесу свого водія. Це вказує на можливу спробу приховати реального бенефіціара та ускладнити відстеження фінансових потоків.
Ключовим аргументом прокуратури є результати аналізу майнового стану Олексія Кулеби та його найближчих родичів. Цей аналіз показав, що офіційні законні доходи родини були недостатніми для придбання активів на суму майже 5 мільйонів гривень. Саме виявлення значної різниці між задекларованими доходами та реальною вартістю набутого майна стало основною причиною для звернення прокурора до суду з вимогою про цивільну конфіскацію, підкреслюючи підозри у незаконному збагаченні.
Механізм цивільної конфіскації
З огляду на встановлені обставини, прокурор звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання цих активів необґрунтованими та їхнє стягнення в дохід держави не від самого Кулеби, а від номінальної власниці. Цей механізм, відомий як цивільна конфіскація, дозволяє державі вилучати майно, якщо його законне походження не може бути переконливо доведене власником, незалежно від наявності кримінального вироку. Це є важливим інструментом у боротьбі з корупцією, особливо у випадках прихованого майна.
Впровадження механізму цивільної конфіскації в українське законодавство було результатом багаторічної роботи, зокрема Центру протидії корупції (ЦПК) та його партнерів. Як зазначається у повідомленні ЦПК, цей інструмент є ефективним засобом боротьби з незаконним збагаченням та прихованим майном посадовців. Він створює додаткові правові важелі для притягнення до відповідальності осіб, які зловживають службовим становищем та набувають майно нелегальним шляхом.
Наслідки та перспективи справи
Рішення Вищого антикорупційного суду у цій резонансній справі матиме суттєві наслідки. Воно може не лише визначити долю активів віцепрем'єр-міністра Олексія Кулеби, а й стати важливим прецедентом для подальшої практики застосування інституту цивільної конфіскації в Україні. Такий крок може посилити довіру суспільства до антикорупційних органів та слугувати серйозним попередженням для інших високопосадовців щодо неминучості відповідальності за приховане та незаконно набуте майно, сприяючи більшій прозорості та підзвітності.
Читайте також: Битва за 3 мільярди: держава судиться за активи російських банків з компанією, що приховувала зв'язки з РФ