Підрозділ ОГП звинуватили у тиску на опонентів та бізнес: фігурує керівник Худієв

Новини

19.06.2026 18:40 (Оновлено 19.06.2026 в 18:40)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Антикорупційний центр «МЕЖА» 19 червня 2026 року звинуватив Офіс Генерального прокурора (ОГП) у перетворенні допоміжного підрозділу на інструмент тиску на політичних опонентів та бізнес. Голова центру Мартина Богуславець повідомила «Українській правді» про ключову роль у цьому процесі керівника підрозділу Айдина Худієва, який, за її словами, фігурує у низці чутливих проваджень та демонструє надмірний добробут.

Звинувачення антикорупційного центру «МЕЖА»

Згідно із заявою Мартини Богуславець, допоміжний підрозділ ОГП під керівництвом Айдина Худієва почав активно фігурувати у справах, що мають значний політичний резонанс та фінансову привабливість. Це викликає занепокоєння щодо можливого зловживання службовим становищем та використання державних інституцій для особистих або політичних цілей.

Читайте також: Підрозділ ОГП звинуватили у тиску на опонентів та бізнес: фігурує керівник Худієв

«Генпрокурор перетворив допоміжний підрозділ ОГП на інструмент тиску на політичних опонентів і бізнес.» — Мартина Богуславець, голова МЕЖІ.

Айдин Худієв, чия діяльність опинилася у центрі уваги, вже є відомою фігурою у певних правових колах. Він є свідком у справі детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Руслана Магамедрасулова. Цей факт додає додаткового контексту до нинішніх звинувачень, вказуючи на потенційну залученість Худієва до інших резонансних розслідувань.

Перелік резонансних проваджень

Мартина Богуславець окремо наголосила на широкому спектрі проваджень, до яких, за її даними, причетний згаданий підрозділ ОГП. Це свідчить про системний характер імовірного використання адміністративного ресурсу для впливу на різні сфери суспільного життя та економіки.

• Відновлена справа проти Центру протидії корупції: Поновлення справи проти однієї з найвідоміших антикорупційних громадських організацій в Україні викликає питання про цілі та мотиви таких дій, потенційно вказуючи на спроби тиску на громадянське суспільство.
• Провадження щодо ВККС: Справи, що стосуються Вищої кваліфікаційної комісії суддів, є надзвичайно чутливими, адже ця інституція відіграє ключову роль у формуванні доброчесного та професійного суддівського корпусу, що є критично важливим для судової реформи.
• Агентство відновлення часів Мустафи Найєма: Залучення до проваджень щодо Агентства відновлення, яке відповідає за відбудову інфраструктури, викликає питання щодо прозорості та безперешкодності процесів відновлення країни, особливо під час війни.
• Укренерго часів Володимира Кудрицького: Державна компанія «Укренерго» є стратегічно важливим підприємством у сфері енергетики. Будь-які провадження, пов'язані з її діяльністю, мають велике значення для енергетичної безпеки та економіки країни в цілому.
• Забудовники, криптообмінники та великий бізнес: Включення цих категорій суб'єктів у перелік проваджень свідчить про потенційну зацікавленість у секторах з великими фінансовими потоками та значними інвестиціями, де тиск може приносити істотні вигоди.

Питання до доброчесності: розкішний спосіб життя посадовця

Крім функціональних звинувачень, Антикорупційний центр «МЕЖА» привернув увагу до способу життя Айдина Худієва та його дружини Юлії. За даними центру, подружжя демонструє у соціальних мережах ознаки надмірного багатства, що викликає питання щодо відповідності задекларованих доходів та обставин їхнього отримання.

Серед зафіксованих предметів розкоші, які подружжя демонструє у публічному просторі, згадуються автомобіль BMW X5 2025 року випуску. Його орієнтовна вартість перевищує 120 тисяч доларів США. Окрім того, вказано на ювелірні вироби преміумсегменту, загальна вартість яких, за наявними даними, оцінюється у понад 60 тисяч доларів.

Ці факти, оприлюднені «МЕЖЕЮ», створюють контраст між статусом державного службовця та його матеріальним станом, підсилюючи аргументи про можливі корупційні ризики та нецільове використання повноважень.

Контекст та потенційні наслідки для правосуддя

Висунуті звинувачення мають значний контекст у ширшій картині боротьби з корупцією в Україні. У період масштабних реформ та значної міжнародної підтримки, питання доброчесності правоохоронних органів є критично важливим. Будь-які сигнали про можливий тиск на бізнес або політичних опонентів підривають довіру до державних інституцій та ефективність зусиль із розбудови правової держави.

Заяви про використання допоміжних підрозділів Генпрокуратури як інструментів впливу можуть мати серйозні наслідки. Це стосується не лише репутації ОГП, але й загального інвестиційного клімату та сприйняття України на міжнародній арені як країни, що прагне до верховенства права. Прозорість та неупередженість правосуддя є фундаментом для стабільного розвитку та євроінтеграційних прагнень.

Ситуація вимагає ретельної та об'єктивної перевірки з боку відповідних антикорупційних та правоохоронних органів. Забезпечення незалежного розслідування цих звинувачень є важливим кроком для підтвердження або спростування наданої інформації та відновлення довіри суспільства до системи правосуддя.

Перспективи та подальші кроки

Звинувачення, висунуті Антикорупційним центром «МЕЖА», підкреслюють постійну необхідність у пильному контролі за діяльністю державних службовців, особливо у сферах, пов'язаних з правосуддям та боротьбою з корупцією. Подальші дії у цій справі будуть визначальними для демонстрації здатності України ефективно протистояти можливим зловживанням владою та забезпечувати відповідальність на всіх рівнях.

Джерело: Facebook

Громадськість та міжнародні партнери уважно стежитимуть за розвитком подій, очікуючи на прозоре та неупереджене розслідування. Це дозволить підтвердити, чи справді допоміжні підрозділи використовуються за призначенням, чи перетворюються на інструменти тиску, як стверджує антикорупційний центр.

Читайте також: Рівненський прокурор Андрій Максимчук: корупція, незадеклароване майно та зв'язки із забудовниками