Володимир Зеленський повернув орден Білого Орла Польщі: загострення відносин між Україною та Польщею

Новини

21.06.2026 11:55

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Президент України Володимир Зеленський відправив орден Білого Орла назад до Польщі, оприлюднивши відповідні фотографії з поштового відділення. Цей крок став відповіддю на рішення президента Польщі Анджея Дуди позбавити українського лідера найвищої польської нагороди. Зеленський зазначив, що орден вручався українському народу та армії у 2023 році, і висловив сподівання, що майбутнє підтвердить шану до українців.

Рішення президента Дуди, яке він пояснив присвоєнням однією з частин ЗСУ назви Героїв УПА, викликало гостру реакцію в Україні. Низка українських високопосадовців, включно з послом України в Польщі Василем Боднаром, очільником Офісу Президента Кирилом Будановим та міністром закордонних справ Андрієм Сібігою, оголосили про відмову від польських державних нагород. До них долучилися і колишні президенти України Леонід Кучма та Віктор Ющенко.

Читайте також: Польща позбавила Зеленського ордена Білого орла: чи загрожує це євроінтеграції України?

Польсько-українські відносини під тиском історичних суперечок

Ситуація навколо ордена Білого Орла стала найбільш гострою точкою в українсько-польських відносинах за останній час. Політологи та експерти розглядають це як повноцінний міждержавний конфлікт, який може мати довгострокові наслідки. Зокрема, існує занепокоєння, що Росія може використати цю ситуацію для розпалювання ворожнечі між двома країнами, що є частиною її гібридної війни проти України та ЄС.

Народні депутати України, які долучилися до обговорення, наголошували на необхідності зваженої зовнішньої політики та уникненні політично мотивованих рішень, які можуть нашкодити стратегічним інтересам обох країн. Наголошувалося, що Польща та Україна мають спільний інтерес у протидії російській агресії, і розбіжності минулого не повинні ставати на заваді майбутньому співробітництву. Обговорювалася також можлива шкода для майбутніх українсько-польських конференцій, зокрема щодо відбудови України, які плануються в Польщі.

«Мені дуже шкода, що ми емоційно підходимо до питань, які стосуються виживання не тільки України, але і також безпеки Польщі і всього північно-східного флангу НАТО. Так чи інакше, все-таки важить те, що Польща для нас зробила. І те, що Польща зробила не тільки от з початку повномасштабного вторнення. Згадайте, ми постійно говорили про те, що Польща наш адвокат в Європейському Союзі. І от з розумінням їхнього болю, з розумінням нашого принципового і зараз і позиції болю стосовно наших національних героїв, ми маємо нашу політику національної пам'яті.» — Микола Княжицький, голова підкомітету з питань культурної політики комітету ВРУ.

Експерти зазначають, що рішення президента Польщі може бути пов'язане з внутрішньополітичною кон'юнктурою та спробою мобілізувати певний електорат. Водночас, наголошується на важливості збереження двосторонніх відносин, адже Польща є ключовим партнером України в Європейському Союзі та важливим союзником у протистоянні російській агресії. Українські дипломати та політики працюють над тим, щоб стабілізувати відносини та не допустити подальшого загострення конфлікту.

Фінансування армії та зарплати військових: що вирішила Верховна Рада

Верховна Рада розблокувала фінансування армії, ухваливши рішення про додаткове фінансування на суму понад 1,5 трильйона гривень. Ці кошти, за повідомленням Міністерства оборони, спрямують на виплату зарплат військовослужбовцям, а також на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і військової техніки.

Однак, згідно з аналізом народних депутатів, проголосовані зміни до бюджету забезпечують фінансування армії лише до кінця 2026 року на існуючому рівні, а не передбачають значного підвищення зарплат. Міністерство оборони зазначало про плани підвищити мінімальну зарплату військовим до 30 000 гривень, але джерела додаткових коштів для цього поки що не визначені. Експерти прогнозують, що питання дефіциту коштів на грошове забезпечення військовослужбовців, ймовірно, постане знову ближче до кінця року.

Читайте також: Атаки дронів на Москву та міжнародні переговори: Україна диктує умови