Смерть військового в київській лікарні: службова недбалість чи системні проблеми?

Сергій Кузніцов, військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади, перебував у лікарні два місяці з осколковими пораненнями ніг, живота та спини. За цей час він пройшов через три відділення, значну частину часу провівши в реанімації. Його мати, Галина, розповіла, що син мав поранення хребця, рану обробляли нерегулярно, а в останні дні його стан погіршився: піднялася температура до 40°, почалися напади. Знеболення, за її словами, фактично не проводилося через брак препаратів. Сергія готували до переведення у військовий госпіталь, але вранці, коли його мали забрати, він помер.

Фінансові аспекти та претензії до лікарні

Волонтерка Оксана Корчинська повідомила, що родина Сергія Кузніцова витратила на медикаменти понад 30 000 гривень в аптеці лікарні. Мати військового зауважила, що лікарня, як комунальне підприємство, отримує державне фінансування за лікування військових через Національну службу здоров'я України (НСЗУ) за програмою медичних гарантій. Майже одразу після смерті бійця понад 30 осіб, серед яких активісти, ветерани, волонтери та журналісти, підписали звернення до київської влади. У зверненні викладено низку претензій, які, за словами авторів, накопичувалися тривалий час: випадки інфікування та погіршення стану поранених, вимагання коштів та препаратів, що мали надаватися безкоштовно, антисанітарні умови та брак чистої білизни, а також вища смертність серед поранених порівняно з іншими лікарнями.

Читайте також: Центробанк РФ тримає ставку: що це означає для російської економіки?

Автори звернення вимагали розслідування обставин смерті Сергія Кузніцова, перевірки попередніх скарг, притягнення до відповідальності винних осіб, включно з головним лікарем Віктором Дорошем, та проведення прозорого конкурсу на посаду директора. Командир відділення аеророзвідки 56-ї бригади Сергій Гнізділов у коментарі висловив думку, що його побратим помер після відносно легкого поранення, і причиною могла стати лікарська недбалість. Публікація цієї історії у соцмережах виявила схожі випадки недбалого ставлення до пацієнтів, про які повідомляли інші військові, що стикалися з подібними проблемами у цій лікарні.

Розслідування та реакція влади

Поліція відкрила два кримінальні провадження за статтями Кримінального кодексу України про вбивство через необережність та неналежне виконання професійних обов'язків медичними працівниками. Паралельно триває судово-медична експертиза для встановлення безпосередньої причини смерті. Департамент охорони здоров'я КМДА, реагуючи на суспільний резонанс, розпочав комплексну перевірку діяльності лікарні. Комісія виявила низку порушень. Протягом 2025-2026 років до департаменту надійшло сім офіційних скарг від пацієнтів на неналежну організацію медичної допомоги. За результатами перевірки, контракт із головним лікарем Віктором Дорошем було достроково припинено, і з 18 червня він офіційно звільнений через виявлені порушення, невиконання умов контракту та неналежне виконання посадових обов'язків.

Віктор Дорош не згоден із рішенням про звільнення, стверджуючи, що в наказі не вказано конкретних порушень. Він зазначив, що Сергій Кузніцов отримував повний обсяг медичної допомоги, а причину смерті має встановити експертиза. Дорош також наголосив на відсутності заборгованостей у лікарні та своєчасній подачі фінансової звітності. Щодо скарг, він заявив, що під час перевірки вони не підтвердилися. Втім, анестезіологиня лікарні Олена Бобровник, яка працювала у реанімаційному блоці, поклала відповідальність за організацію роботи персоналу, дефіцит медиків, ліків та обладнання на керівництво закладу. Вона зазначила, що на одного лікаря та одну медсестру припадає від шести до восьми пацієнтів, а через брак кадрів частину функцій виконують інтерни.

Системні проблеми та попередні інциденти

Це не перший резонансний інцидент, пов'язаний із Київською лікарнею швидкої допомоги. У січні 2026 року під час масованої російської атаки лікарня залишилася без електропостачання, води та опалення, що ускладнило надання допомоги постраждалим. У квітні 2026 року понад 80 патронатних служб звернулися до командування медичних сил з вимогою вилучити заклад із маршруту евакуації поранених. За результатами роботи спеціальної комісії, директора Віктора Дороша тимчасово відсторонили, а евакуацію до лікарні призупинили. Згодом заклад знову почав приймати поранених, і саме в цей період потрапив Сергій Кузніцов.

Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець провів анонімне анкетування пацієнтів, відвідувачів та працівників. Згідно з опитуванням, понад 80% військових оцінюють роботу лікарів на відмінно та добре, 92% повністю забезпечені медикаментами. Однак, загальну картину псують побутові умови: третина пацієнтів незадоволена якістю їжі, а палати, операційні та коридори потребують капітального ремонту. Лубінець зазначив, що лікарі роблять усе можливе, але медична система через брак фінансування працює з абсурдними помилками, наприклад, вартість комп'ютерної томографії із контрастом перевищує виділені кошти. НСЗУ покриває тривале лікування як один випадок з мінімальною доплатою, що також створює фінансові труднощі. Міська програма фінансування ліків розрахована лише на киян, хоча лікарня приймає військових з усієї України.

Команда Омбудсмана готує звіт з рекомендаціями для уряду та місцевої влади. Сам Лубінець вважає, що зміна керівництва не вирішить проблему. КМДА заявила про перевірку всіх комунальних медичних закладів столиці щодо якості допомоги військовослужбовцям. Суспільний резонанс, спричинений цією історією, вже змусив місцеву владу реагувати на накопичені проблеми, незалежно від висновків судово-медичної експертизи щодо смерті Сергія Кузніцова.

Читайте також: Україна завдала повторного удару по Московському НПЗ: аналіз ефективності ППО РФ та майбутні перспективи