Дипломатична криза між Україною та Польщею досягла нового піку після того, як польський президент Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського найвищої державної нагороди – Ордена Білого Орла. У відповідь на це рішення, викликане присвоєнням українському спецпідрозділу почесної назви імені героїв УПА, чинний президент України повернув орден до Варшави кур'єрською доставкою. На знак солідарності від своїх польських нагород відмовилися також три попередні президенти України – Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко, а також низка високопосадовців, що свідчить про глибоке загострення у стратегічних відносинах між країнами.
Скандал розгорівся наприкінці травня 2026 року, коли Україна зробила крок до відновлення своїх військових традицій, що для Польщі перетворилося на «дипломатичну кризу» через складне історичне тло, пов'язане з Волинською трагедією 1943 року. Цей інцидент, що розгорнувся в червні 2026 року, викликав широку дискусію в обох країнах, ставлячи під сумнів не лише минуле, а й майбутнє двосторонніх відносин.
Читайте також: Польські активісти заснували Орден Майбутнього для України на тлі критики влади
Корінь конфлікту: УПА та Волинська трагедія
Нова фаза конфлікту почалася після того, як Володимир Зеленський наприкінці травня 2026 року підписав указ, яким присвоїв підрозділу Сил спеціальних операцій «Північ» почесну назву імені героїв УПА. Для України це є природним кроком у відновленні військових традицій, оскільки українське військо вже давно носить імена гетьманів, князів та діячів національно-визвольного руху. Однак для Польщі абревіатура УПА асоціюється насамперед із Волинською трагедією 1943 року, яку поляки називають геноцидом. Це рішення, сприйняте в Україні як звичайне вшанування, у Варшаві викликало миттєву та жорстку реакцію.
Міністр закордонних справ Польщі Сікорський заявив, що Зеленський «припустився помилки», а прем'єр Туск зажадав від Києва «самостійно вирішувати цю проблему». Нобелівський лауреат та символ польської боротьби за свободу Лех Валенса демонстративно зняв значок у кольорах українського прапора. Кульмінацією стала офіційна заява президента Навроцького про позбавлення Зеленського Ордена Білого Орла, яким його нагородив у 2023 році попередній польський президент Анджей Дуда. Навроцький підкреслив, що для більшості польського суспільства УПА «залишається формуванням, відповідальним за злочини проти польських громадян» та заявив, що Польща «не допустить вступу до ЄС тих, хто не розуміє необхідності відмовитися від культу тоталітаризму та насильства».
Несподіваний дипломатичний крок: Орден повертається Новою поштою
Відповідь Володимира Зеленського не забарилася і вже наступного дня стала темою номер один в українських та польських соцмережах. Український президент відправив Орден Білого Орла назад до Варшави кур'єрською доставкою «Нової пошти» на адресу канцелярії президента Польщі, отримувачем було вказано Кароля Навроцького. Зеленський опублікував фото з поштового відділення, зазначивши, що Україна не збирається сперечатися щодо цієї нагороди.
«Сам він [Зеленський] вважав орден нагородою для усього українського народу і Збройних сил України, а не особисто для себе. Такий символ вимагає не лише заслуг, але й поваги до цінностей, які становлять фундамент спільноти.» — Володимир Зеленський.
Він також нагадав слова Навроцького про те, що орден є символом найвищої довіри, і додав, що якщо Варшава вважає за нормальне залишати такий символ Катерині I, Беніто Мусоліні та Герхарду Шредеру, то Україна це приймає, а майбутнє все одно підтвердить справжню шану до українського народу. Цей крок президента викликав хвилю жартів та мемів в українських соцмережах, а генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський пояснив вибір кур'єра, зазначивши, що пересилання державних нагород поштою заборонено законом, а «Нова пошта» має статус експрес-оператора. Також Смілянський вказав на блокування автомобілів «Укрпошти» польською митницею протягом останніх двох місяців, тоді як автомобілі «Нової пошти» пропускаються безперешкодно.
Символічна відповідь Києва: Солідарність екс-президентів та посадовців
Рішення Навроцького викликало хвилю солідарності серед українських політиків та посадовців. Одразу після оголошення про позбавлення Ордена Білого Орла, міністр закордонних справ Андрій Сибіга відмовився від командорського хреста із зіркою Ордена Заслуг перед Польщею. Він заявив, що «жоден президент іншої держави не буде диктувати Україні, кого вважати своїми героями». Керівник Офісу Президента Кирило Буданов відмовився від Золотого офіцерського хреста, його заступник Ігор Жовква та посол України у Варшаві Василь Боднар також повернули свої польські відзнаки. До них долучилися і троє попередніх президентів України:
- Леонід Кучма: Нагороджений Орденом Білого Орла у 1997 році, назвав рішення Навроцького «недружнім» і наголосив на стратегічній важливості польсько-українських відносин.
- Віктор Ющенко: Відмовився від нагороди через незгоду з рішенням щодо чинного президента, пригадавши спільні заходи вшанування жертв із Лехом Качинським.
- Петро Порошенко: Оголосив про відмову, назвавши рішення «помилковим і несправедливим щодо українського народу». Зазначив, що орденом нагороджували воїнів, які боронять Україну, Польщу та всю Європу, і що цю подію вітає насамперед Кремль.
Колишній прем'єр-міністр Володимир Гройсман та екс-посол України в Польщі Василь Зварич також повернули свої нагороди. Зварич назвав реакцію Варшави «безвідповідальною та непропорційною», що руйнує десятиліття «копіткої праці заради примирення». Він нагадав, що Україна ніколи не вказувала Польщі, кого вважати героями, і очікує аналогічної поваги до свого суверенного права вшановувати борців за незалежність. Всі українські діячі, незважаючи на відмову від нагород, висловили вдячність польському народові за підтримку України, підкресливши, що це реакція на конкретне рішення, а не розрив відносин.
Польські аргументи та внутрішньополітичні мотиви
У відповідь на згадку Зеленського про Катерину I, Мусоліні та Шредера як кавалерів Ордена Білого Орла, канцелярія президента Польщі пояснила, що Катерина I та Мусоліні вже померли, а Польща не відкликає ордени посмертно. Щодо Герхарда Шредера, його робота на путінську Росію заслуговує осуду, однак «він ніколи настільки відкрито не ображав польську націю, як це зробив Зеленський». Польська сторона також наголосила, що за часів Шредера в Німеччині не ставили пам'ятників Гітлеру і жоден підрозділ Бундесверу не назвали на честь героїв СС.
Володимир Зеленський, зі свого боку, в інтерв'ю ТСН пояснив рішення Навроцького виключно внутрішньополітичною боротьбою. За його словами, польський президент використовує «розпалювання ненависті до українців» для просування правоцентристської партії «ПіС» на парламентських виборах наступного року. Зеленський порівняв ці дії з політикою Орбана та назвав їх небезпечною боротьбою, що може призвести до серйозної ескалації. Він наголосив, що українські воїни захищають Польщу та Європу ціною власних життів, і як верховний головнокомандувач, він зобов'язаний підтримувати рішення військових щодо вибору героїчних назв для своїх підрозділів.
Заступник головного редактора «Wyborcza» Барто Швелінський пов'язав рішення Навроцького з його кулуарними політичними процесами та спробою перебити власні гучні невдачі на міжнародній арені. Зокрема, його нещодавній візит до США завершився провалом, а уряд Туска, без участі президента, домовився з Пентагоном про постійну базу. Швелінський вважає, що Навроцький вирішив відігратися на Зеленському, діючи під впливом праворадикальної «Конфедерації».
Майбутнє відносин: Конференція у Гданську під питанням
У самій Польщі ставлення до відкликання ордена неоднозначне. Заступник міністра цифрових технологій Міхал Граматика назвав цей крок «безвідповідальним та емоційним», але водночас заявив, що Україна «не зможе вступити до Європейського Союзу з Бандерою». Голова МЗС Польщі Сікорський та прем'єр Туск вважають, що переможцем у «війні орденів» є лише Москва, і закликають обох президентів «заспокоїти емоції».
На тлі загострення відносин під питанням залишається участь Володимира Зеленського у конференції з відновлення України в Гданську, запланованій на 25-26 червня. Це одна з найбільших міжнародних подій, що збере до 5000 учасників, присвячених післявоєнній відбудові України. Станом на кінець лютого 2026 року Польща посідає 12-ту сходинку за сумою фінансової та військової допомоги Україні. Міністр Сибіга підтвердив, що питання поїздки президента до Гданська залишається відкритим, оскільки відсутність може стати серйозним дипломатичним сигналом, а присутність — кроком назустріч після публічної демонстрації невдоволення. Подальший розвиток подій, імовірно, визначить майбутню траєкторію українсько-польських відносин.
Читайте також: Ексдепутат Сейму Польщі Пйотр Фоглер повернув держнагороду президенту