Бюджетний колапс: Чому Україні не вистачає трильйонів на зарплати військовим і як це виправити
Україна зіткнулася з серйозною фінансовою проблемою: дефіцит бюджету сягає 1.5 трильйона гривень, з яких 400 мільярдів прямо впливають на забезпечення потреб армії, зокрема, на виплату заробітної плати військовослужбовцям. Попри нещодавні зміни до державного бюджету, схвалені Президентом 22 червня, питання фінансування армії залишається відкритим. Експерти, представники податкового комітету та Міністерства фінансів сходяться на думці, що коштів недостатньо, і країні доведеться знову повертатися до перегляду бюджету вже восени. Однак, конкретні джерела фінансування та необхідні суми залишаються невизначеними.
Проблема нестачі коштів на зарплати військовим виникла не вперше. За словами народного депутата Ярослава Железняка, це питання обговорювалося три місяці тому з подібними цифрами. Він наголошує на необхідності об'єктивного аналізу ситуації, залучаючи до дискусії незалежних експертів, представників влади та профільних міністерств. Серед ключових спікерів, думки яких аналізуються, — Гліб Вишвинський (Центр економічної стратегії), Данило Гетманцев (голова податкового фінансового комітету) та Роман Єрмоличев (заступник міністра фінансів, відповідальний за бюджетний процес).
Читайте також: Імітація доброчесності: як закон про суддів створює шпарини для вищих зарплат
Аналіз бюджетного процесу та потреби у фінансуванні
Данило Гетманцев, голова податкового фінансового комітету, підтвердив, що перегляд бюджету відбудеться орієнтовно у вересні, що є типовою практикою для України. Він зазначив, що бюджетний процес у поточному році був ускладнений необхідністю внесення змін до закону про державний бюджет 2026 року у зв'язку з кредитною угодою з Євросоюзом. Гетманцев також визнав, що планування фінансів в умовах великої кількості невідомих є складним, що призводить до «ручного управління» державними фінансами та необхідності уточнення параметрів бюджету через внесення змін. Це є безперечним недоліком, але іншого виходу поки немає.
Заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев, коментуючи питання про перегляд бюджету, зазначив, що уряд прагне мінімізувати необхідність внесення змін до нього через складність та тривалість таких процесів. Однак, він не виключив, що до кінця року може виникнути потреба у подальших змінах, особливо після аналізу виконання бюджету за дев'ять місяців.
Особлива увага приділяється розриву у фінансуванні потреб армії. Згідно з аналізом, менше на 283 мільярди гривень було закладено порівняно з фактично витраченими минулого року, а додаткова потреба на грошове забезпечення військових становить близько 100 мільярдів гривень. Загальна сума дефіциту, що потребує покриття, оцінюється у 400 мільярдів гривень. Частина коштів, 40 мільярдів, була виділена з Міноборони на резервний фонд, з яких лише 2 мільярди призначені на кешбеки та «єБайки».
Пошук резервів та шляхи вирішення проблеми
Представники влади, зокрема Данило Гетманцев, наголошують на потенціалі боротьби з тіньовою економікою як джерела додаткових надходжень. Він зазначив, що існують усі важелі для припинення зловживань, особливо у великих мережах, які використовують схеми з ФОПами. За його словами, це може принести значний резерв до бюджету. Однак, виникає питання, чому ця боротьба не ведеться ефективно вже багато років, і чи не стримують цей процес правоохоронні органи.
Юлія, представниця «Юридичної сотні», вказала на проблему влади, яка постійно щось обіцяє, але не забезпечує це фінансування, що призводить до юридичних колізій. Вона навела приклад невиплати 1100 гривень пораненим через неузгодженість законодавства та статус «обмежено придатних». Вона запропонувала конкретні кроки: переписати всі видатки державного бюджету, скоротити непрофільні витрати та боротися з тіньовою економікою. Зокрема, вона наголосила на потенціалі в таких сферах, як тютюновий, алкогольний, паливний ринки, а також контрабанда, де можна знайти щонайменше 100 мільярдів гривень.
Згідно з підрахунками, для покриття дефіциту в 150 мільярдів гривень на поточні потреби та 120 мільярдів на реформи, необхідно знайти суттєві кошти. Ярослав Железняк закликає владу не вдаватися до популізму, наприклад, не роздавати чергові виплати, а натомість сконцентруватися на закритті схем та пошуку ресурсів. Він запевнив, що команда «Залізного нардепа» буде відслідковувати ситуацію, в тому числі через Тимчасові слідчі комісії, та допомагати у виявленні та закритті схем, а також слідкувати за роботою правоохоронних органів.
Читайте також: Eксдиректор Агентства доріг Полтавщини передасть ЗСУ 20 000 USDT та втратить майно


Українські "КАБи" та "вирівнювачі": новітня зброя ефективно знищує військові об'єкти окупантів
Hornet: Як американський дрон за €5000 став нічним жахом російської логістики на 160 км
Провальна тактика в суді: Чому відеодокази не допомогли скасувати мобілізацію на Закарпатті
"Зайти і вийти – найнебезпечніше": Відверта розповідь воїна про будні піхоти в районі Часового Яру
Україна ставить Лукашенка перед жорстким вибором: ультиматум або економічний колапс
Від "Гойда!" до "Куди відступати?": Як російська "спецоперація" привела до внутрішнього хаосу та відчаю
Кароль Навроцький: як польський президент перетворив національні болі на власну піар-кампанію
Негода на півдні Росії: град, зливи та прорив дамби знищують врожай














