Росія систематично атакує дата-центри: чи загрожує Україні повне відключення інтернету?

Новини

27.09.2026 17:34 (Оновлено 27.09.2026 в 17:34)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Масовані атаки Росії на телекомунікаційну інфраструктуру України, зокрема дата-центри, спричинили тимчасові перебої з доступом до інтернету для понад 100 тисяч родин на Київщині. Експерти зазначають, що повне відключення мережі малоймовірне через децентралізовану структуру українського інтернету, проте існують певні вразливості, зокрема у малих провайдерів та енергозабезпеченні вузлів зв'язку.

На цьому тижні понад 100 тисяч родин у Києві та Київській області залишилися без доступу до інтернету. Причиною стали не відключення електроенергії, а цілеспрямовані атаки Росії на дата-центри, де розташоване обладнання інтернет-провайдерів. Міністерство цифрової трансформації підтвердило, що близько 100 тисяч домогосподарств тимчасово були відключені від мережі. У середині тижня за одну ніч було атаковано три дата-центри. Російське Міністерство оборони заявило про намір атакувати телекомунікаційні вузли, розширюючи перелік об'єктів критичної інфраструктури. Таким чином, атаки на мережі зв'язку є новою тактикою ворога, а не випадковістю.

Попри занепокоєння, повне вимкнення українського інтернету є малоймовірним. У статті розглядаються три ключові аспекти: деталі останніх атак та нова тактика ворога, структура українського інтернету, яка робить його стійким до одномоментного виведення з ладу, а також існуючі вразливості та рекомендації для уряду, провайдерів і громадян щодо забезпечення стабільного доступу до мережі.

Нова тактика ворога: атаки на дата-центри

Перші удари по дата-центрах почалися ще в липні. 11 вересня дрон пошкодив інженерний офіс компанії "Київстар" у Києві, а 17 вересня було атаковано будівлю з обладнанням цього ж провайдера на Київщині. За тиждень до 23 вересня відбувся перший удар по вузлах провайдера "Павутина". 23 вересня, під час масованої атаки, було виведено з ладу три дата-центри одночасно: "Павутина", "Kiflinks" та "Crazy Network", а також частково постраждав файлообмінник FXNet. "Павутина" втратила майже половину своєї мережі на певний час. Ці атаки не призводять до повного відключення інтернету назавжди, а виводять з ладу конкретний вузол, що спричиняє перебої на кілька годин, доки трафік не буде перенаправлено.

Причини, чому Росія активізувала атаки на телекомунікаційну інфраструктуру, є комплексними. По-перше, поява нових, більш потужних дронів "Шахед" дозволяє досягати цілей глибоко всередині країни. По-друге, перед зимою ворог прагне дестабілізувати життя в містах, атакуючи енергетику, теплопостачання та комунікації, аби зробити неможливим забезпечення базових життєвих функцій. По-третє, цілеспрямовані атаки на мережі зв'язку спрямовані на позбавлення громадян можливості отримувати своєчасні сповіщення про повітряні тривоги, що може мати фатальні наслідки.

Стійкість українського інтернету: децентралізація та резервування

Український інтернет побудований за децентралізованим принципом, що робить його стійким до масованих атак. Мережа складається з тисяч незалежних з'єднань, починаючи від домашнього роутера та кабелів у під'їзді, через вузли провайдерів у дворах, до потужних дата-центрів, де відбувається обмін трафіком між операторами, та магістральних ліній до кордону. Удар по одному дата-центру виводить з ладу лише один сегмент мережі. На відміну від централізованих систем, де вимкнення може статися через один кабель, Україна має щільне покриття оптоволокном. Кожен провайдер, навіть середнього розміру, протягом років прокладав власні канали зв'язку до Києва чи обласних центрів, створюючи таким чином розгалужену та стійку систему.

Близько 90% інфраструктури вже підготовлено до подібних атак, зокрема завдяки високому рівню резервування. Не існує єдиного дата-центру, виведення з ладу якого могло б призвести до повного знеструмлення інтернету. Всі вузли мають багаторівневе резервування, а будівництво підземних сховищ є довготривалим процесом. Зазначається, що жодна атака за роки війни не виводила з ладу інтернет у містах на термін понад годину.

Вразливі місця та рекомендації

Основні слабкі місця українського інтернету полягають не в самих дата-центрах, а в двох інших сферах. По-перше, це малі провайдери, які можуть не мати достатніх фінансових ресурсів для забезпечення резервування обладнання. Втрата їхнього єдиного вузла може призвести до відсутності зв'язку не на години, а на тижні. По-друге, це електропостачання. Навіть неушкоджене обладнання стає недієздатним без живлення. Існуючі резервні джерела живлення також можуть бути пошкоджені під час обстрілів.

Для забезпечення стабільності інтернету перед зиму уряд має провести аудит критичних вузлів телекомунікаційної інфраструктури. Необхідно визначити точки обміну та дата-центри без резервних копій та впровадити резервування, зокрема у західних регіонах або в Європі. Важливим є посилення протиповітряної оборони та забезпечення резервним живленням вузлів зв'язку, що є завданням державного масштабу. Для малих провайдерів слід розробити окрему програму підтримки, наприклад, у вигляді кредитування чи державних гарантій, аби вони могли забезпечити належне резервування. Рекомендується мати основний канал зв'язку у двох або більше дата-центрах, з автоматичним перемиканням на резерв, встановити генератори на вузлах та підготувати все це заздалегідь.

Для особистої безпеки радять мати два канали доступу до інтернету (кабельне та мобільне з різними операторами), використовувати роутери з павербанками або невеликими ДБЖ. Також важливо зберігати файли у різних місцях та реагувати на сигнали повітряної тривоги, слухаючи сирени, а не лише орієнтуючись на сповіщення в мережі. Таким чином, хоч ворог і може тимчасово перервати зв'язок, повне відключення інтернету є малоймовірним, а підготовка до тимчасових перебоїв дозволить зберігати актуальну інформацію та продовжувати роботу віддалено.