Відносини між Україною та Польщею, що у 2022 році були визначені як надзвичайно близькі, переживають значне загострення, вилившись у символічний обмін державними нагородами. Нещодавня церемонія присвоєння українським президентом Володимиром Зеленським почесного найменування військовій частині на честь Української повстанської армії (УПА) викликала гостру реакцію у Варшаві, призвівши до того, що польський президент Кароль Навроцький позбавив Зеленського Ордена Білого Орла.
У відповідь український лідер, а також низка українських та польських офіційних осіб і громадських діячів, включаючи колишнього президента України Петра Порошенка, повернули свої польські відзнаки. Цей безпрецедентний обмін свідчить про глибоку кризу у стратегічному партнерстві двох країн, яка виникла на тлі війни Росії проти України та має значні політичні наслідки для обох держав.
Історичний вузол: УПА та Волинська трагедія
Каменем спотикання стали відмінності в історичній пам'яті щодо Української повстанської армії. В Україні УПА вшановується передусім за її боротьбу проти радянської окупації, тоді як у Польщі її діяльність нерозривно пов'язана з Волинською трагедією – одним із найболючіших епізодів у спільній історії двох народів. Польська сторона розцінила присвоєння найменування на честь УПА як вияв нечутливості до пам'яті жертв Волині та відсутність вдячності за значну допомогу, надану Польщею Україні під час повномасштабного вторгнення Росії.
Українські ж голоси наголошують, що це найменування стосується виключно опору проти Москви і не мало на меті образити польських партнерів. Багато хто також стверджує, що, як і будь-яка нація, Україна має право обирати своїх героїв, особливо в умовах екзистенційної війни, захищаючи Європу від російської агресії.
Політичний відгомін: Внутрішня боротьба та зовнішні наслідки
Загострення конфлікту було швидким та рішучим. Кароль Навроцький, історик за фахом та нинішній президент, позбавив Володимира Зеленського Ордена Білого Орла. У відповідь Зеленський просто надіслав свою медаль назад до Варшави. За словами українського президента, Навроцький, будучи союзником польської правої опозиції, лише ескалує проблему, щоб послабити свого внутрішньополітичного опонента – проєвропейського прем'єр-міністра Дональда Туска – напередодні виборів, що відбудуться наступного року.
Проте Навроцький відкинув ці звинувачення. Варто зазначити, що багато польських політиків, особливо з правого крила, часто використовували антиукраїнські настрої та складні історичні питання для здобуття голосів виборців. Ця тенденція, ймовірно, збережеться, оскільки консерватори та націоналісти прагнуть скинути центристський уряд наступного року.
Це загострення відбувається вкрай невдалий момент для України, яка прагне прискорити свій вступ до Європейського Союзу – крок, що потребує значної підтримки Польщі. Воно також створює виклики для Дональда Туска, який намагається позиціонувати Польщу як надійного партнера України та ключового регіонального гравця.