Українські надра: мінеральна угода зі США, експортний закон та майбутнє видобувної галузі

Новини

09.07.2026 13:06

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Україна підписала зі Сполученими Штатами Мінеральну угоду, яка стосується українських копалин. Цей документ, укладений рік тому, викликав чимало дискусій щодо його наслідків для держави та бізнесу. Зокрема, лунали думки про "віддачу" всіх надр Сполученим Штатам, тоді як насправді угода є частиною ширшого фонду для відновлення України, який не обмежується лише мінералами. Паралельно з цим, набуває чинності закон про мито на декоративний камінь, зокрема лабрадорит, що може кардинально змінити підходи до експорту та обробки українських мінеральних ресурсів.

Ксенія Оринчак, засновниця Національної асоціації добувної промисловості України, пояснює, що угода зі США та новий закон є геополітичною перемогою та важливим кроком до розвитку галузі. Вона наголошує на необхідності переходу від сировинної моделі до виробництва продукції з доданою вартістю, залучення інвестицій та новітніх технологій, яких Україні бракує, за оцінками, близько 20 років. Проте, ці зміни супроводжуються певними викликами та дискусіями, зокрема щодо впливу на малий бізнес та монополізації ринку.

Читайте також: Прогноз курсу валют: Євро та долар коливатимуться на тлі ескалації на Близькому Сході та війни в Україні

Переосмислення цінності українських мінералів

Закон про мито на декоративний камінь, зокрема на лабрадорит, розглядається як перемога не лише асоціації, а й країни. Це покликано змінити парадигму, коли українська сировина експортувалася задешево, а цінність створювалася за кордоном. Новий закон має стимулювати внутрішню переробку, створювати робочі місця, збільшувати податкові надходження та валютну виручку. Такий підхід, коли країна захищає унікальність своїх ресурсів, застосовують багато держав, таких як Норвегія чи Канада.

Ксенія Оринчак наголошує, що Україна відстає за новими технологіями у видобувній галузі, що робить критично важливим залучення інвестицій та сучасних методів. "Ми хочемо, щоб економіка зростала, чи ми хочемо гратися в політичні ігриші?", – ставить риторичне запитання вона, підкреслюючи необхідність консолідованих дій для розвитку країни.

Незважаючи на те, що видобувна галузь є капіталомісткою, вона не є надто ризикованою. Відсутність чіткої промислової політики з 1991 року, яка б не залежала від зміни влади, призвела до поточного стану. За словами Оринчак, навіть радянські геологічні дані є цінним надбанням, а нинішня стратегія розвитку до 2056 року, на жаль, поки що є більше піаром, ніж реальним документом.

Дискусія навколо закону про мито на камінь

Однією з тез опонентів закону є потенційна втрата тисяч робочих місць. Проте, асоціація вважає, що це стосується переважно експорту сировини. Нові правила мають на меті стимулювати саме переробку, що призведе до створення нових робочих місць у суміжних галузях. Звинувачення у монополізації ринку відкидаються, адже асоціація, як неприбуткова організація, лобіює інтереси своїх членів, які є флагманами галузі і розуміють важливість спільних дій для впливу на законодавство.

Існує також твердження, що малий бізнес не витримає нових умов. Однак, видобувна галузь потребує значних інвестицій, тому природно, що в ній домінують гравці з достатнім капіталом. Держава прагне стимулювати переробку, щоб український камінь, наприклад, лабрадорит, продавався як готовий продукт з доданою вартістю, а не лише сировина, яку потім імпортують як європейську плитку.

Щодо тези про відсутність переробних потужностей, експертка зазначає, що це не відповідає дійсності. В Україні вже є підприємства, які будують заводи та займаються обробкою. Закон, що набуває чинності за 45 днів, має дати бізнесу час для налагодження процесів. Важливо, що це не лише заборони, а й майбутні стимули для переробки та фінансування галузі, що потребує підтримки законопроектів з боку бізнесу.

Твердження про те, що Китай замінить український камінь польським чи португальським, спростовується наявністю унікальних мінералів, як-от лабрадорит. Державний гемологічний центр підтверджує його цінність та рідкісність, що робить його незамінним. Таким чином, закон спрямований на захист національного надбання та стимулювання економіки.

Мінеральна угода зі США та перспективи літію

Мінеральна угода зі Сполученими Штатами, як і меморандум з Європейським Союзом, передбачає будівництво переробних потужностей на території України, щоб експортувався продукт з доданою вартістю. Це є ключовим для реалізації політики розвитку галузі, яка має супроводжуватися стимулами для бізнесу.

Перші інвестиції від українсько-американського фонду відновлення розглядаються для компаній, які вже мають переробні потужності, або для грінфілд-проєктів. Пріоритет надається тим, хто здатен нарощувати виробництво з доданою вартістю. Це дасть поштовх розвитку економіки та забезпечить додаткові можливості для захисту країни в умовах війни.

Ідея надання паспорта українця за частку від видобутку родовищ, яка була висунута раніше, може бути корисною для залучення інвестицій та новітніх технологій. Це могло б принести сотні мільйонів доларів, що вкрай важливо для України, яка відстає у технологічному розвитку. Залучення інвесторів, таких як Рональд Лаудер, є сигналом для міжнародного ринку про безпечність та привабливість інвестування в українські надра.

Видобуток літію та інших критичних мінералів є стратегічно важливим. Україна, маючи значні запаси, повинна активно розвивати цю галузь, залучаючи найкращі фінансові умови та технології. Це сприятиме створенню нових робочих місць та подоланню стагнації у галузі, де середній вік геолога сягає 75 років. Проєкт "Родовище добра" з інвестиціями від сина Рональда Лаудера є прикладом такого руху вперед.

Попри критику щодо "віддачі" надр, важливо розуміти, що інвестор приходить заробляти, але країна від цього також отримує зиск: податки, робочі місця, розвиток технологій. Якщо не буде інвестицій, не буде і видобутку. Тому необхідне спільне розуміння, що інвестор – це не зло, а партнер для розвитку економіки.

Прогнози та можливості на майбутнє

Прогнозується, що до 2032 року український камінь, зокрема лабрадорит, буде експортуватися до Голлівуду та Європи, а також використовуватися місцевими дизайнерами. Це стане новою айдентикою України за кордоном, свідченням її унікальності та промислового потенціалу. Компанії, що інвестують у будівництво заводів та запроваджують новітні технології, отримають перевагу.

Активно ведеться робота над залученням фінансування та відкриттям кредитних ліній для видобувних компаній. Ліцензії на надра вже розглядаються як актив. З огляду на важливість екологічних стандартів, майбутнє видобувної галузі залежить від дотримання норм та довгострокового планування. Страхування військових ризиків та банківське фінансування дадуть змогу вийти на новий рівень розвитку.

Читайте також: Пенсійна реформа, хто отримає надбавки та хто може втратити виплати у 2026 році