Рада Безпеки ООН обговорює масовані удари Росії по Україні: наслідки та заклики до миру

Новини

10.07.2026 09:39 (Оновлено 10.07.2026 в 09:39)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

У четвер, 9 липня 2026 року, відбулося засідання Ради Безпеки ООН, присвячене обговоренню поточної ситуації в Україні, зокрема масованих ракетних ударів, завданих Російською Федерацією. Засідання було скликано на запит України, а також за підтримки інших країн-членів.

Під час засідання були заслухані брифінги заступниці Генерального секретаря ООН з політичних питань Розмарі ДіКарло та виконувача обов'язків помічника Генерального секретаря з питань гуманітарної допомоги Андрія Радвате. Вони представили детальні звіти про наслідки останніх російських атак, які призвели до значних руйнувань та жертв серед цивільного населення.

Читайте також: Україна диктує сценарій війни: удари по Росії та брак рішень у Кремлі

Масовані удари по цивільній інфраструктурі

Розмарі ДіКарло повідомила про три хвилі масованих повітряних атак з боку Російської Федерації, що призвели до збільшення кількості постраждалих цивільних осіб та руйнувань. Зокрема, ракети Російської Федерації завдали ударів по Києву, Харкову та Одесі. Це сталося після попередніх нападів, в яких брали участь сотні дронів та десятки ракет, внаслідок чого принаймні 90 осіб, включно з сімома дітьми, отримали поранення. Такі атаки, спрямовані на густонаселені пункти, були засуджені як порушення міжнародного гуманітарного права.

Андрій Радвате додав, що ескалація війни завдає дедалі більшої шкоди тим, хто проживає на тимчасово окупованих територіях України. Наводилися приклади загибелі цивільних осіб у Токмаку (Запорізька область), а також повідомлення про ушкодження будівель та поранення людей у різних областях України. Згадувалися також удари по об'єктах промислової та нафтогазової інфраструктури.

За даними офісу Високого комісара ООН, у травні в Україні постраждало понад 265 цивільних осіб, а з початку повномасштабного вторгнення підтверджено щонайменше 16 421 убиту особу та 48 000 поранених, включаючи 2048 дітей. Гуманітарні організації стикаються зі зростанням небезпеки та труднощами в наданні допомоги, а напади на працівників гуманітарних організацій зросли на 20%.

Заклики до миру та відповідальності

Представники багатьох країн, зокрема Латвії, Данії, Франції, Греції, Ліберії, США, Великої Британії, Пакистану, Бахрейну, Панами, Колумбії, Демократичної Республіки Конго, Європейського Союзу, Румунії, Литви, Польщі та Фінляндії, висловили свою глибоку стурбованість ситуацією. Вони рішуче засудили напади Росії на цивільне населення та інфраструктуру, наголосивши на порушенні міжнародного гуманітарного права.

Багато хто з виступаючих закликав до негайного, безумовного припинення вогню та початку мирних переговорів на основі статуту ООН. Висловлювалася думка, що лише діалог та дипломатичні канали можуть призвести до деескалації та досягнення справедливого і тривалого миру. Підкреслювалася необхідність притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах.

Представник України наголосив, що Росія вдається до стратегії масового терору, завдаючи ударів по цивільній інфраструктурі. Було зазначено, що Україна готова до негайного припинення війни, але Росія відкидає всі ініціативи. Також було висловлено подяку партнерам за підтримку згідно зі статтею 51 статуту ООН.

«Не можна ставити знак рівності між жертвою і агресором. Аа російська агресія має припинитися. Ми закликаємо до тривкого врегулювання на основах дотримання суверенітету, незалежності і цивіль і непорушності кордонів України. Мир такий не можна встановити е-е вдаючись до поступок агресорові по це створить по подальші можливостей для нехтування статутом ООН.» — Представник Польщі.

Представник Російської Федерації, у свою чергу, виклав власну версію причин конфлікту, звинувативши Захід у підтримці «націоналістичних сил» в Україні та мілітаризації країни. Він стверджував, що удари Росія завдає по військових об'єктах, а не по цивільній інфраструктурі, і засудив дії України щодо російськомовного населення.

Представник Китаю закликав до стриманості та уникнення ескалації, наголосивши на необхідності відновлення діалогу та політичної волі для досягнення тривкого миру. Він запропонував програму врегулювання конфлікту, яка могла б задовольнити всі сторони.

Читайте також: Саміт НАТО: За лаштунками переформатування Альянсу та нові виклики для України