Попри офіційну пропаганду про «велич Росії» та здатність «пережити все», серед росіян наростає розчарування, що відображається у прагненні до «движухи» — активного життя, на відміну від стагнації. Однак ця «движуха» обертається на проблеми: від дефіциту базових ресурсів до безнадії на фронті, що змушує замислитися над доцільністю війни та її наслідками.
Ситуація в російському суспільстві демонструє глибокий розкол між офіційним наративом і реальністю. Показовими є історії про дефіцит бензину, занепад інфраструктури та зростаюче усвідомлення безглуздості військових дій. Ці чинники формують настрої, що суперечать тезі про «перемогу за будь-яку ціну».
Бензинова криза та парадокси постачання
Російським фермерам запропонували заправляти сільськогосподарську техніку дизелем Євро-2 та пічним паливом для котелень. Ця ситуація контрастує з пропагандистськими гаслами «Можем повторить». Водночас, з'являються повідомлення про парадоксальні випадки: так, в одній із заправок у Румунії помічено черги до автомобілів, які заправляються російським пальним, тоді як у самій Росії спостерігається дефіцит бензину. Для розрядки гнітючої атмосфери на заправках у Нижньогородській області навіть виступають гармоністи.
Занепад інфраструктури та «патріотизм»
На тлі проблем з пальним, російські регіони демонструють занепад інфраструктури. Так, у Мурманській області відкрили нову триповерхову амбулаторію, яка нібито відповідає всім сучасним вимогам. Проте, в Кемеровській області, місті Спаськ, школа №13, яка має формувати «патріотизм», виглядає вкрай занедбаною. Шкільний стадіон має лише два паркани, а тенісний стіл використовується з колодою замість сітки та має колоду як лаву для вболівальників.
Розчарування у війні та прагнення до миру
Зростає кількість росіян, які відкрито висловлюють невдоволення війною. Оксана Байкова з Макдогача розповідає про мобілізацію чоловіка, руйнування житла та відсутність допомоги від влади, що призвело до її бідності. Інші громадяни висловлюють втому від постійних смертей дітей та ставлять під сумнів офіційні наративи про «денацифікацію» та «захист Донбасу». Вони вимагають припинення війни та готові до діалогу про відповідальність після її завершення.
«Мы не готовы терпеть. Не надо говорить за меня, не надо говорить за большинство, которые живут в России. Мы не готовы терпеть. Давайте войну заканчиваем, а потом поговорим, кто прав, кто виноват. Останавливайте всё это. Куда вы ведёте-то всё?» — Невідомий громадянин Росії.
Навіть серед прихильників жорсткої лінії з'являються сумніви щодо здатності російської армії досягти значних успіхів. Деякі експерти, а також громадяни, ставлять під сумнів можливість «безапеляційної перемоги», відзначаючи відсутність просування на фронті. Натомість, лунають заклики до укладення миру, визнаючи, що армія зробила все, що могла.
Нові реалії окупованого Криму та пропозиції сенатора
В окупованому Криму спостерігається повернення до використання таксофонів, що символізує певний регрес. Водночас, сенатор Олексій Кондратьєв (Єдина Росія) запропонував відправляти жінок та інвалідів до загонів для захисту від дронів, посилаючись на досвід місцевої ППО часів Другої світової війни. Така пропозиція викликала обурення, зокрема, на адресу сенатора пролунала вимога відправити спершу власну дружину до такого загону.