У середині липня 2026 року в Баку відбулася таємна зустріч за участю колишніх високопосадовців Німеччини та представників російського керівництва. Серед німецьких учасників були Рональд Пафала, колишній керівник канцелярії Ангели Меркель, та Матіас Платцек, екс-прем'єр землі Бранденбург. Російську сторону представляли Віктор Зубков, голова ради директорів «Газпрому», та Валерій Фадєєв, уповноважений з прав людини, який перебуває під європейськими санкціями. Зустріч, що проходила в умовах конспірації, була присвячена обговоренню завершення війни в Україні, однак викликала різку критику через склад учасників та обхід офіційних українських представників.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв публічно заявив, що його країна не була попереджена про проведення цієї зустрічі на своїй території, що викликало дипломатичний резонанс. Алієв наголосив, що перевірка даних прикордонної служби підтвердила прибуття німецьких учасників 12 липня та їхній виліт 14 липня, тоді як російські представники прибули того ж дня і один з них виїхав 13 липня. Канцлер Німеччини, за словами Алієва, робив вигляд, що вперше чує про цю зустріч, хоча факти свідчать про інше.
Читайте також: Виклик для демократії: Як участь та правда можуть врятувати суспільство
«Німецько-московський клуб» у новому форматі
Зустріч у Баку розглядається як відновлення діяльності так званого «німецько-московського клубу дружби», створеного за часів Ангели Меркель за участі Герхарда Шредера та представників російської влади. Цей клуб, який неофіційно займався координацією інтересів у сфері енергетики та бізнесу, був формально припинений кілька років тому. Учасники зустрічі, Рональд Пафала та Віктор Зубков, мали спільний досвід керівництва цим клубом. Така діяльність викликає занепокоєння, оскільки відбувається на тлі офіційної позиції Німеччини щодо підтримки України, тоді як впливові німецькі політики ведуть переговори з Росією поза офіційними каналами.
Окрему увагу привертає реакція президента Азербайджану. Незважаючи на те, що Азербайджан має власні складні відносини з Росією, зокрема після інцидентів зі збиттям цивільного літака та загибеллю азербайджанців, Алієв використав можливість прес-конференції для публічного з'ясування ситуації. Він наголосив на можливості постачання азербайджанського газу до Європи як альтернативи російському, закликавши європейські банки до інвестицій у нафтогазові проєкти, незважаючи на «зелену повістку».
Наслідки для України та Європи
Ситуація висвітлює роздвоєність у підходах європейських країн до відносин з Росією. З одного боку, офіційна риторика підтримки України, з іншого – діяльність окремих еліт, спрямована на відновлення старих бізнес-зв'язків. Експерти зазначають, що такі «таємні» переговори можуть призвести до спроб заморозити конфлікт на умовах, вигідних Росії, без урахування інтересів України. Українська сторона наголошує на необхідності тверезо оцінювати партнерів, диверсифікувати енергетичні джерела та працювати над розширенням впливу в Центральній Азії.
«Мир, який шиють за нашою спиною такі от газпромівські діди з німецькими лобістами, це ніякий не мир. Це спроба по факту заморозити нашу біду на умовах зручних для тих, хто хоче швидше повернутися до бізнесу з Мордером. Справжній вихід з цієї війни може писатися тільки там, де сидить Україна.»
На відміну від німецьких посадовців, які, за словами Алієва, намагалися уникнути прямої конфронтації, Азербайджан продемонстрував рішучість. Публічне викриття зустрічі та пропозиція альтернативних енергетичних рішень свідчать про прагматичну зовнішню політику Баку. Це також може бути сигналом для Європи про необхідність перегляду енергетичної політики та пошуку надійних партнерів поза межами Росії.
Читайте також: Операція «Кримський рубильник off»: українські війська вразили 19 енерговузлів на півострові та ТОТ