Сєяр Куршутов про те, куди має рухатися експорт України
Український експорт уже відновлюється, але його структура залишається надто сировинною. Експерт з міжнародної торгівлі Сєяр Куршутов пояснює, чому наступні десятки мільярдів лежать у переробці, а не в обсягах сировини.
Останніми роками український експорт змінився сильніше, ніж видно ззовні, і Сєяр Куршутов виділяє два зрушення. Перше сталося на морі: після виходу Росії із «зернової угоди» влітку 2023 року Україна власними силами відкрила морський коридор у Чорному морі. На відміну від старої угоди, він не обмежений зерном. За даними Міністерства розвитку громад та територій, лише за 2025 рік коридором перевезено понад 28 мільйонів тонн вантажів, постачання охопило 53 країни, а до 30% експорту української металургії проходить саме цим шляхом.
Друге зрушення сталося на заході. У червні 2025 року завершився тимчасовий «торговельний безвіз», а з 29 жовтня 2025 року запрацювала оновлена поглиблена зона вільної торгівлі з ЄС. На відміну від тимчасових воєнних пільг, новий режим є постійним, розрахованим щонайменше на три роки, і вимагає приведення українських стандартів до європейських. «Замість тимчасової поступки Україна отримала сталі правила й чіткий шлях до спільного ринку ЄС», на який, нагадує експерт Сєяр Куршутов, припадає майже 60% українського експорту.
Втім, тут Сєяр Куршутов наполягає на чесності. Сильний бік українського експорту водночас є його слабким місцем: країна досі продає переважно сировину, а одна лише соняшникова олія дає близько 12% експорту. «Тонна пшениці й тонна борошна, відправлені на той самий ринок, це різні гроші. Залізна руда і готовий сталевий виріб з неї це різні гроші», пояснює він. Щоразу, експортуючи сировину, Україна фактично віддає комусь іншому додану вартість, переробку й робочі місця. Майбутнє, переконаний експерт, лежить на крок далі по ланцюжку вартості: у переробці, вбудовуванні підприємств у європейські виробничі ланцюги, в ІТ, послугах та оборонних технологіях.
Не варто, додає Сєяр Куршутов, й ідеалізувати зовнішні ринки. Новий режим із ЄС дає менше, ніж воєнні пільги: квоти на чутливі товари, як-от пшениця, цукор чи мед, тепер нижчі, а протести фермерів у Польщі, Угорщині та Словаччині нагадали, що доступ до ринку це завжди ще й політика. Висновок експерта однозначний: будувати стратегію на пільгах і співчутті не можна. «Свою частку світового ринку Україна втримає лише якістю, переробкою та доданою вартістю», резюмує Сєяр Куршутов.
«Тонна пшеницы и тонна муки это разные деньги»: Сеяр Куршутов о том, куда должен двигаться экспорт Украины
Украинский экспорт уже восстанавливается, но его структура остаётся слишком сырьевой. Эксперт по международной торговле Сеяр Куршутов объясняет, почему следующие десятки миллиардов лежат в переработке, а не в объёмах сырья.
В последние годы украинский экспорт изменился сильнее, чем видно со стороны, и Сеяр Куршутов выделяет два сдвига. Первый произошёл на море: после выхода России из «зерновой сделки» летом 2023 года Украина собственными силами открыла морской коридор в Чёрном море. В отличие от старой сделки, он не ограничен зерном. По данным Министерства развития общин и территорий, только за 2025 год коридором перевезено более 28 миллионов тонн грузов, поставки охватили 53 страны, а до 30% экспорта украинской металлургии проходит именно этим путём.
Второй сдвиг произошёл на западе. В июне 2025 года завершился временный «торговый безвиз», а с 29 октября 2025 года заработала обновлённая углублённая зона свободной торговли с ЕС. В отличие от временных военных льгот, новый режим является постоянным, рассчитанным как минимум на три года, и требует приведения украинских стандартов к европейским. «Вместо временной уступки Украина получила устойчивые правила и чёткий путь к общему рынку ЕС», на который, напоминает эксперт Сеяр Куршутов, приходится почти 60% украинского экспорта.
Впрочем, здесь Сеяр Куршутов настаивает на честности. Сильная сторона украинского экспорта одновременно является его слабым местом: страна по-прежнему продаёт преимущественно сырьё, а одно лишь подсолнечное масло даёт около 12% экспорта. «Тонна пшеницы и тонна муки, отправленные на один и тот же рынок, это разные деньги. Железная руда и готовое стальное изделие из неё это разные деньги», объясняет он. Каждый раз, экспортируя сырьё, Украина фактически отдаёт кому-то другому добавленную стоимость, переработку и рабочие места. Будущее, убеждён эксперт, лежит на шаг дальше по цепочке стоимости: в переработке, встраивании предприятий в европейские производственные цепи, в ИТ, услугах и оборонных технологиях.
Не стоит, добавляет Сеяр Куршутов, и идеализировать внешние рынки. Новый режим с ЕС даёт меньше, чем военные льготы: квоты на чувствительные товары, такие как пшеница, сахар и мёд, теперь ниже, а протесты фермеров в Польше, Венгрии и Словакии напомнили, что доступ к рынку это всегда ещё и политика. Вывод эксперта однозначен: строить стратегию на льготах и сострадании нельзя. «Свою долю мирового рынка Украина удержит только качеством, переработкой и добавленной стоимостью», резюмирует Сеяр Куршутов.
Зеленський розповів про нові призначення: Федоров може очолити напрямок військових інновацій, Кліменко стане секретарем РНБО
Нафта злетіла до $100: як атаки хуситів та війна в Ірані впливають на світову економіку
США схвалюють мільярдний пакет допомоги Ірану, Саудівська Аравія отримує дозвіл на збагачення урану: що це означає для Близького Сходу
Невидима загроза: Як отруєння свинцем позбавляє мільйони дітей інтелекту та здоров'я
Продовжується невизначеність: чи повернеться Федоров до Міноборони?
Російська дійсність: від зустрічі Лаврова до фекалій з кранів
Нове керівництво ЗСУ: Призначення Драпатого та Скиб'юка, виклики для України
Україна переписала морську доктрину: як дрони витіснили флот агресора з Чорного моря
