40-денний ударний марафон України: Оцінка ефективності кампанії проти Росії

Новини

09.08.2026 17:32 (Оновлено 09.08.2026 в 17:32)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Українська 40-денна кампанія глибоких ударів по території Росії, що завершилася 25 червня, мала на меті тиск на російський уряд та послаблення його воєнної машини. Оцінка результатів показує значні руйнування російської інфраструктури, вплив на економіку та психологічний стан населення, але війна триває, а Кремль не пом'якшив позицій.

Україна завершила 40-денну кампанію глибоких ударів по території Росії, яка, за словами президента Володимира Зеленського, мала на меті тиснути на російську державу до такого стану, що вона буде змушена припинити вторгнення. Ця кампанія, що тривала до 25 червня, включала десятки далекобійних ударів по ключових об'єктах вглибині російської території, використовуючи, зокрема, розроблені Україною дрони.

Метою кампанії було послабити Росію військово, економічно та соціально, аби вона не могла продовжувати війну або була змушена йти на поступки під час переговорів. Хоча кінцевої мети — припинення війни — досягнуто не було, а російська воєнна машина продовжує функціонувати, кампанія призвела до значних руйнувань російської інфраструктури, вплинула на економіку та викликала психологічний тиск на російське населення.

Цілі ударів та їх наслідки

Під час кампанії Україна цілилася в російські військові об'єкти, логістичні центри та склади зі зброєю. Важливою частиною стали удари по «тіньовому флоту» Росії для порушення логістики до Криму. Також були атаковані склади російського онлайн-гіганта Wildberries, аналога Amazon, який відіграє значну роль в онлайн-торгівлі Росії (близько 45% ринку). Хоча офіційно Україна не підтверджувала причетність до ударів по Wildberries, це мало значний вплив на російську економіку, спричиняючи інфляцію та проблеми для малого бізнесу. Також спостерігався дефіцит бензину в Криму та на прифронтових територіях, що викликало невдоволення серед російських військових блогерів.

Кампанія спричинила серйозні руйнування російської інфраструктури. У червні та липні поширювалися відео з масштабними пожежами на військових об'єктах, нафтопереробних заводах та фабриках, зокрема в Московській та Санкт-Петербурзькій областях. Були успішні удари по військових аеродромах, що призвело до знищення кількох бомбардувальників. До 35% виробництва газу було порушено внаслідок ударів по нафтопереробних заводах. Компанія Wildberries, незважаючи на заперечення продажу військових товарів, видалила розділ «все для «спеціальної військової операції» зі свого сайту після ударів по складах. Інші російські комерційні підприємства почали розміщувати на дахах написи, щоб ідентифікувати себе як не-Wildberries.

У тимчасово окупованому Криму удари по військових та енергетичних об'єктах фактично скасували туристичний сезон та призвели до масового відтоку людей на материкову частину Росії. Півострів зіткнувся з дефіцитом палива та ресурсів, а логістичні шляхи були частково перекриті. Навіть російські коментатори висловлювали невдоволення та застерігали від поїздок на півострів через небезпеку.

Психологічний та політичний вплив

Кампанія мала значний психологічний вплив на російське населення. Згідно з даними Фонду «Громадська думка», рейтинг схвалення Володимира Путіна впав на 5% за один тиждень у липні – це найбільше падіння з початку повномасштабного вторгнення. У соціальних мережах поширювалися відео з постраждалими підприємцями та свідченнями мирних жителів, які висловлювали страх, втому та невдоволення війною. Ударів зазнали й публічні заходи, зокрема парад на День Військово-морського флоту в Москві та Санкт-Петербурзі було скасовано.

Збіг за часом з парламентськими виборами у Росії 18 вересня та попередніми непопулярними рішеннями влади (обмеження доступу до інтернету, заборона месенджерів) посилив загальне невдоволення. Хоча вибори не становлять загрози для партії Путіна, кампанія могла створити для російського керівництва незручну ситуацію, особливо на тлі розмов про можливу мобілізацію. Удари по території Росії також могли спонукати українських партнерів розглядати Україну як рівноправного союзника, а не отримувача допомоги, особливо на тлі потенційного ліцензування виробництва систем Patriot в Україні.

Військова ефективність та майбутні перспективи

Аналітики відзначають, що хоча прямі військові наслідки ударів для російських операцій важко оцінити, вони точно ускладнили їх. Загальний прогрес Росії цього року значно сповільнився, що може бути пов'язано з українськими ударами. Інтенсивність ударів зростала експоненційно, але оцінити їхні максимальні можливості поки що складно. Безперервність цих ударів, особливо по нафтопереробних заводах, є критичною для тиску на російську економіку та створення дефіциту палива. Фінансування таких кампаній є дорогим, але винагорода, як вважається, перевищує витрати.

Ударна кампанія, хоч і не досягла своєї найекстремальнішої мети — припинення війни — демонструє позитивні результати для України. Вона підриває російську економіку, уповільнює її воєнну машину, ускладнює використання окупованих територій як баз та посилює критику російського керівництва з боку власного населення. Послаблення російського суспільства може стати підґрунтям для подальшої непокори, коли офіційна влада вдаватиметься до мобілізації. Однак, незважаючи на ці досягнення, війна триває, а українські цивільні втрати від російських обстрілів зростають. Ситуація на полі бою залишається статичною, з домінуванням дронової війни та кадровими проблемами з обох сторін.

За оцінками, 40 днів були схожі на «біблійне випробування» для Росії, але країна вийшла з нього «забитою», але, здається, нерозкаяною. Хоча перспективи для України сприятливі, війна далека від завершення, і відновлення мирних переговорів видається малоймовірним. Українське суспільство демонструє стійкість, але остаточна перемога ще не здобута. Важливо продовжувати такі операції, зберігаючи оптимізм щодо майбутнього.