40 днів санкцій: Україна б'є по нафтопереробці, Росія стикається з дефіцитом пального та сировини

Новини

11.08.2026 09:35 (Оновлено 11.08.2026 в 09:35)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Економічний оглядач В'ячеслав Ширяєв аналізує результати 40-денного періоду, протягом якого Україна зосередила удари на російських нафтопереробних заводах. Експерт вважає це найбільш ефективною стратегією, яка призводить до паливного кризи в РФ, дефіциту сировини для промисловості та загрози для авіаційного сполучення.

Протягом останніх 40 днів Україна зосередила свою наступальну стратегію на знищенні російських нафтопереробних заводів (НПЗ). Економічний оглядач В'ячеслав Ширяєв вважає це найефективнішим способом впливу на Росію, оскільки він створює паливну кризу, що торкається всіх сфер життя – від промисловості та сільського господарства до комунальних служб та повсякденного побуту громадян.

За словами Ширяєва, повернення України до активного знищення НПЗ, зокрема в Уфі, Самарі, Волгограді, призвело до нового витка паливної кризи в Росії. На відміну від попередніх періодів, коли ще існували певні запаси та заходи реагування, цього разу ситуація значно серйозніша. Губернатор Липецької області вже визнав неефективність системи розподілу пального за парними та непарними номерами, оскільки пального просто не вистачає.

Дефіцит пального та його наслідки

Принципова відмінність поточної ситуації від весняно-літнього періоду полягає у відсутності значних накопичувальних ефектів та резервних заходів. Якщо раніше проблема полягала в упорядкуванні розподілу наявного пального, то зараз дефіцит є фізичним. Це означає, що навіть такі заходи, як обмеження за днями тижня, стають безглуздими.

Наслідки ударів по нафтопереробці є системними. Окрім палива, нафтопереробка забезпечує сировину для нафтохімії, виробництва пластику, хімічних товарів, а також бітум для дорожнього будівництва. Зупинка цих виробництв може призвести до серйозних проблем у логістиці, комунальному господарстві (вивезення сміття) та виробничих секторах.

Другим тривожним сигналом є зміна норм безпеки щодо авіакеросину. Росія змушена знижувати стандарти щодо температури замерзання пального, що ставить під загрозу безпеку польотів. Дефіцит авіакеросину на світовому ринку, за оцінками, становить близько мільйона тонн на місяць, що ставить під сумнів можливість забезпечення нормального функціонування авіаційного сполучення.

Про падіння ефективності російської нафтопереробної галузі свідчить і той факт, що заводи продаються зі значними знижками. Заводи в Курганській, Калінінградській, Орловській областях виставляються на продаж за ціною 15-20% від їх реальної ринкової вартості, а не з 40% знижкою, як це анонсувалося.

Вплив на сільське господарство та експорт

Відсутність дизельного пального також стає критичною для аграрного сектору. Хоча більша частина врожаю зазвичай збирається в липні-серпні, відсутність пального могла б призвести до кризи вже влітку, якби удари по НПЗ почалися раніше. Наразі, збір врожаю в основному завершено, але майбутнє посівної кампанії та постачання сировини для шахт і металургійних підприємств залишається під питанням.

Удари по портовій інфраструктурі та логістиці в Чорному та Азовському морях призвели до скорочення експорту продовольства з Росії на 30%. Водночас, це спричинило падіння цін на зерно всередині країни та кризи для фермерів, які не знають, куди його дівати, адже елеватори переповнені.

«Однозначный ответ только лежит в одной плоскости. Нет топлива, Россия остановилась.» — В'ячеслав Ширяєв.