Російська пропаганда перекручує українські удари: аналіз кейсів
Російські ЗМІ активно використовують поодинокі випадки загибелі цивільних внаслідок українських ударів для створення пропагандистського наративу, приховуючи власні численні жертви серед українського населення та замовчуючи контекст війни.
На початку серпня російські медіа повідомили про загибель сімох цивільних у південній Росії та чотирьох в окупованому Криму внаслідок українських ударів дронами. Відеодокази одного з ударів свідчать про дим, що здіймається з-під землі, серед переляканих очевидців. Загибель цивільних є неминучою, але глибоко незручною частиною війн, які все частіше ведуться далеко за межами ліній фронту. Завдяки далекобійним дронам і ракетам Росія вбила тисячі українців з 2022 року, завдаючи численних прямих ударів по житлових районах та іншій цивільній інфраструктурі по всій країні. Однак, розширюючи власні ударні можливості середньої та великої дальності, російська влада все частіше звинувачує Україну у тому ж самому – цілеспрямованому знищенні цивільних.
Російська сторона стверджує, що від лютого 2022 року внаслідок українських атак загинуло понад 7000 цивільних, а ще 17000 зазнали поранень. Ці цифри нібито охоплюють усі атаки із застосуванням артилерії, ракет та дронів. Однак, ці дані неможливо незалежно перевірити, оскільки міжнародні спостерігачі не мають доступу для їх підтвердження. Враховуючи історію російського уряду, немає підстав вважати його повністю чесним у цьому надзвичайно чутливому питанні. На противагу цьому, за даними ООН, з 2022 року внаслідок російських ударів загинуло щонайменше 16 000 українських цивільних, а близько 49 000 були поранені. Ці цифри відображають лише задокументовані випадки, перевірені незалежними спостерігачами, і реальна кількість жертв, ймовірно, вища, особливо враховуючи труднощі з отриманням та верифікацією інформації з прифронтових та окупованих територій.
Цивільні жертви: статистика та контекст
Приблизно 800 українських дітей загинули внаслідок російських атак, про що свідчать задокументовані випадки. Чимало розповідей свідчать про знищення цілих родин від прямих влучань у їхні домівки. Кількість жертв серед українців значно зросла у 2025 році, коли Росія посилила хвилеподібні атаки на українські міста, запускаючи сотні дронів щоночі. Кількість жертв продовжує зростати і в першій половині 2026 року через збільшення кількості атак дронів малої дальності в прифронтових районах та ракетних ударів великої дальності по українських містах у тилу.
Важливо розрізняти прямі та непрямі смерті. Пряма смерть – це результат цілеспрямованого удару ракетою по житловому будинку. Непряма – це, наприклад, падіння збитого дрона, яке призводить до руйнувань. Хоча результат може бути однаковим, у випадку збиття дрона це є вторинним ефектом, а не прямим нападом. Міжнародне гуманітарне право вимагає уникати розміщення військових об'єктів поблизу цивільної інфраструктури, однак на практиці це рідко дотримується. Також існують об'єкти подвійного призначення, які можуть бути використані як у цивільних, так і у військових цілях, наприклад, фабрики, перетворені на збройні, або дороги, що використовуються для транспортування військових постачань.
У випадку з ударом по пляжу, російська влада заявила, що сім смертей були спричинені уламками дрона. Однак, це формулювання є неоднозначним. Незрозуміло, чи був дрон збитий російською ППО, чи його падіння було спричинене електронною боротьбою. Росія стверджує, що це був цілеспрямований напад на цивільних, незважаючи на визнання того, що дрон зазнав несправності під час польоту.
Пропагандистські наративи та їхня ефективність
Російські ЗМІ активно експлуатують випадки загибелі цивільних внаслідок українських ударів, подаючи їх як доказ «терористичної діяльності» України. Це робиться для виправдання власних дій та мобілізації внутрішньої підтримки війни. Зокрема, після удару по Старобільську (окупована Луганська область), де Росія заявила про загибель 21 учня, українська сторона стверджувала, що ціллю були військові об'єкти. Розслідування журналістів виявило невідповідності в російських заявах щодо віку жертв, а також свідчення про проходження деякими студентами військових тренувань, включно з навчанням керуванню дронами.
Російська влада, зокрема Володимир Путін, використовує такі інциденти для формування наративу про «український тероризм», що було присутнє ще до повномасштабного вторгнення, згадуючи історії про «розп'яття хлопчика» в Слов'янську (2014 рік), які були спростовані. Ця тактика «звинувачення жертви» є класичним прийомом у військовій справі, що дозволяє виправдати агресивні дії та насильство. Навіть якщо прийняти російські заяви про жертви, загальна кількість загиблих від українських ударів у Росії є значно меншою, ніж кількість українців, загиблих від російських атак.
Ефективність російської пропаганди полягає у здатності викликати страх та зневіру серед населення, зображуючи Україну як агресора. Це дозволяє Кремлю підтримувати мобілізаційні зусилля та виправдовувати продовження війни. Однак, попри пропагандистський вплив, опитування показують, що загальна тенденція в російському суспільстві схиляється до переговорів, а не до подальшої ескалації конфлікту.


Володимирський собор: шедеври Васнецова та формування унікального художнього ансамблю
Урок Черчилля: чому Зеленський та його команда втрачають сильних гравців
Повернення Героя: Євгена Коновальця перепоховають в Україні
Польща продемонструвала найбільший військовий парад в історії: 2000 солдатів і сотні одиниць сучасної техніки
Україна вдарила по космічному центру «Прогрес» у Росії: наслідки для «Роскосмосу» та нових супутників
Турецький винищувач KAAN: Від американських F-35 до власних амбіцій
Росія 2026: Бої за бензин, "герої СВО" та економічний крах
Штучний інтелект витісняє індійських інженерів: галузь IT переживає трансформацію












