Державний борг США перетнув позначку в 40 трильйонів доларів: як країна опинилася на межі фінансової прірви

Новини

21.08.2026 20:30

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Державний борг Сполучених Штатів Америки перетнув позначку в 40 трильйонів доларів, що ставить країну на межу серйозної фінансової кризи. Кожен громадянин США, від новонародженого до літньої людини, вже має борг близько 120 000 доларів. Ця колосальна сума зростає з шаленою швидкістю – 91 000 доларів за секунду, що значно перевищує показники попередніх десятиліть та становить суттєву частку від ВВП країни.

Анатомія цього фінансового феномену полягає у двох основних складових: боргу, що перебуває у володінні громадськості (майже 81%), та внутрішньодержавних холдингів. Перша частина – це реальні зобов'язання перед приватними інвесторами, банками, пенсійними фондами та центральними банками інших країн. Друга частина – це кошти, які держава позичає сама в себе, використовуючи накопичення цільових фондів. Проте старіння населення та зростання виплат за пенсіями та медичним страхуванням створюють тиск на ці фонди, вимагаючи повернення живих коштів, яких у держави немає без нового виходу на відкритий ринок.

Історія зростання боргу та його причини

Динаміка зростання державного боргу за останні роки вражає. За часів президентства Дональда Трампа борг збільшився з 19,95 трильйонів до 27,75 трильйонів доларів. Адміністрація Джо Байдена додала ще 8,5 трильйонів доларів, здебільшого через масштабні ковідні стимули. Повернення Трампа до Білого дому в січні 2025 року призвело до подальшого зростання боргу на майже 4 трильйони доларів за неповні два роки його другої каденції. Якщо нинішні темпи збережуться, бюджетне управління Конгресу прогнозує зростання боргу до 43,9 трильйонів доларів до 2027 року, а до 2034 року – до 79 трильйонів доларів, що становитиме 220% ВВП.

Одним з ключових законодавчих актів, що спричинив значне збільшення дефіциту, став «Акт про один великий красивий законопроект». Цей закон, протягнутий через Сенат, закріпив норми податкової реформи 2017 року та запровадив нові податкові пільги, включаючи звільнення від оподаткування доходів від чайових. Хоча команда Білого дому стверджувала, що витрати будуть покриті за рахунок скорочення непотрібних витрат та нових мит, Бюджетне управління Конгресу підрахувало, що лише податковий розділ закону створить дефіцит у 3,4 трильйони доларів. Більше того, нові мита були визнані Верховним Судом неконституційними, що змусило уряд повертати бізнесу 166 мільярдів доларів.

Війна на Близькому Сході також суттєво виснажує бюджет. До кінця 2026 року сукупна вартість бойових дій, за оцінками аналітичних центрів, перевищить 114 мільярдів доларів. Економічна вразливість Пентагона в асиметричній війні, де перехоплення дешевих безпілотників потребує запуску дорогих ракет, а також виснаження запасів протиповітряної оборони, змушують Конгрес виділяти екстрене фінансування, перетворюючи військові операції на додатковий фіскальний тягар.

Макроекономічні наслідки та криза довіри

Обслуговування державного боргу США досягло рекордних 3,3 мільярда доларів на день, перевищивши витрати на оборону та медицину разом узяті. Це запускає класичну боргову спіраль, де понад 66 центів з кожного нового запозиченого долара йдуть на виплату старих відсотків, вимиваючи ліквідність з реального сектору економіки. Це негативно впливає на довіру до державних інституцій. Показовим прикладом стала критика президентом Трампом керівника Бюро статистики праці через слабкі дані щодо створення робочих місць, що призвело до заморожування інвестицій іноземними фондами через сумніви у достовірності офіційних показників. За оцінками аналітиків, ця атака на незалежність статистики коштувала економіці США близько 20 мільярдів доларів.

Криза довіри перекинулася на ринок облігацій. 18 серпня дохідність 30-річних казначейських бондів США перевищила психологічний бар'єр у 5,34%, найвищий рівень із 2007 року. Високі ставки за довгостроковими облігаціями призводять до зростання ставок за комерційними кредитами та паралізують ринок нерухомості. Міністр фінансів Скотт Бенсон був змушений екстрено втрутитися в ринок, подвоївши викуп довгострокових паперів на суму 83 мільярди доларів. Однак це лише маскує проблему трильйонного дефіциту.

Ситуацію загострює традиційний ризик «шедауну» через розкол у Конгресі. Палата представників і Сенат сперечаються щодо тимчасового фінансування уряду, а оборонний бюджет застряг через незгоду демократів із витратами на війну з Іраном. Деякі консерватори навіть закликають скликати Конституційний конвент штатів для ухвалення норми про збалансований бюджет. На тлі цієї політичної імпотенції, Америку досі тримає на плаву статус долара як головної резервної валюти та міцність її економіки.

Майбутні перспективи та вибір Вашингтона

За прогнозами аналітиків, за нинішніх темпів витрат ліміт запозичень буде пробито наприкінці зими – літа 2027 року, після чого Казначейство вдасться до надзвичайних бухгалтерських заходів. Перед Вашингтоном стоїть вибір між двома болісними альтернативами: політично складне скорочення видатків із підвищенням податків, або розгін хронічної інфляції для знецінення боргового тягаря. Обидва шляхи означатимуть кінець епохи дешевих грошей не тільки для США, а й для всієї планети. Боргова криза виходить з-під контролю, віщуючи період жорсткої глобальної турбулентності.