Компанія з Добропілля, яка за минулий рік задекларувала чистий прибуток у 34 тисячі гривень, 25 червня перерахувала 54 мільйони гривень на спеціальний рахунок Вищого антикорупційного суду. Ці кошти були частиною застави для екс-міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Цікаво, що банківський фінансовий моніторинг не зафіксував цей платіж, хоча гроші перебували на рахунку лише кілька годин. За версією НАБУ і САП, такому «сліпому» проходженню платежів сприяв «технічне вікно» в системі одного з банків, через яке пройшло кілька таких операцій.
Голова тимчасової слідчої комісії, яка розслідує цю справу, Ярослав Железняк, детально проаналізував матеріали НАБУ, публікації ЗМІ та судові засідання. За його словами, ситуація нагадує повернення впливових осіб у банківський сектор, що потребує ретельного розслідування. Комісія планує з'ясувати походження коштів, детально розкрити схему їх руху та запропонувати реальні кроки для запобігання подібним випадкам у майбутньому.
Версія обвинувачення: гроші, схеми та «смотрящі»
Під час судового засідання щодо запобіжного заходу для керівника Сенсбанку (який, ймовірно, вже є екс-головою) стало відомо про деталі обвинувачення. За версією сторони обвинувачення, готівка для застави за Германа Галущенка 9 червня була передана Ігорем Міндічем, фігурантом справи «Мідас», який перебуває в розшуку в Ізраїлі. Захист заперечує причетність свого клієнта до злочинної організації та стверджує, що доказів передачі коштів немає. Однак, обвинувачення стверджує, що кошти були передані для зарахування застави.
Ще одним ключовим моментом є заява САП про те, що керівництво Сенсбанку погодилось працювати під неформальним контролем. Замість попереднього куратора Міндіча, який перебував у розшуку, було призначено нового «смотрящого» – ймовірно, Олену Мудру. За версією слідства, службова особа Офісу президента провела зустріч із керівництвом банку, після чого вони погодилися діяти під неформальним контролем. Ця схема, на думку Железняка, свідчить про системне кураторство над банком, навіть після скандалу з Міндічем.
Крім того, на перехопленнях розмов фігурантів виявлено план на майбутнє: після сплати застави за Галущенка, з'явилася можливість «повносити грошові кошти» щодо інших, «більш дрібних корупціонерів», оскільки «траса» (інфраструктура для відмивання грошей) вже існує і не закривається. Це свідчить про створення цілої інфраструктури для легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, і «викуповування» фігурантів, аби вони не здали головних організаторів.
Фіктивні компанії та неіснуючі платежі
Розслідування виявило, що для внесення застави було залучено 137 фіктивних фірм та ФОПів, через які було здійснено 150 мільйонів гривень. Найбільший потік – 72 мільйони гривень – надійшов від представника конвертаційного центру. Ці кошти надійшли на рахунок однієї компанії безготівково, нібито як оплата за товари і послуги. Цікаво, що такі операції, ймовірно, пропустила і податкова.
- Компанія з Броварів: Статутний капітал – 5 тисяч гривень, один працівник, відсутність доходів чи прибутку за минулий рік. Власниця та номінальний директор є фігурантами інших справ.
- Компанія із села Щасливе: Немає фінансових даних, отримала 5 мільйонів гривень нібито за товари і того ж дня переказала їх на застави.
- Компанія з Добропілля: Чистий прибуток за рік – 34 тисячі гривень, але за один день пропустила через себе 54 мільйони гривень.
Як зазначає Ярослав Железняк, спільним для цих компаній є те, що вони не тільки не перевірялися належним чином, але й не створювали враження легальності. Всі ці кошти, як «побачили» фігуранти, проходили через «трасу» на рахунки.
Обхід фінансового моніторингу: «технічне вікно» в Сенсбанку
Ключовим елементом схеми стало обходження фінансового моніторингу. За даними НАБУ, система контролю платежів у Сенсбанку була тимчасово переведена у ручний режим, вимкнувши автоматику під виглядом технічного обслуговування. Це створило «вікно», через яке платіж проходив без будь-якого контролю з боку живої людини. Така схема дозволила провести мільйонні операції непомітно.
««Ні, при якому розкладі фінмон так просто не відпустить. Він каже: «Я в ручному режимі роблю вікно і випускаємо гроші». Ми не переконаємо фінмоніторинг. Не ми зробимо документи кращими, а в ручному режимі вони хотіли зробити вікно».» — Слова, озвучені під час судового засідання.
За словами Железняка, система не була зламана, її просто «вимкнули» на годину, що створило необхідне «вікно» для проведення платежів.
Нездійснене втручання: три рівні контролю, які не спрацювали
Захист від подібних операцій у державі забезпечують три рівні контролю: фінансовий моніторинг самого банку, Національний банк України (як регулятор) та Державна служба фінансового моніторингу. Проте, в даному випадку, жоден з цих рівнів не спрацював. Навіть ще у листопаді минулого року, голова Держфінмоніторингу не мав інформації щодо внесення застав фірмами з мізерним статутним капіталом.
На засіданні ТСК, голова Держфінмоніторингу повідомив, що відповідь на запит НАБУ ще відпрацьовується, і йому невідомо, через які банки вносилися застави. Це свідчить про повну відсутність контролю та реагування з боку державних органів. Ситуація в Сенсбанку, а також потенційно в інших банках, як-от Ощад, викликає багато питань до регулятора.
Шляхи вирішення проблеми
Для вирішення подібних проблем, ТСК пропонує кілька кроків. По-перше, подано законопроект, який посилює перевірку застав: робить публічним перелік тих, хто їх вносить, надає НАБУ і САП можливість швидко перевіряти походження коштів та запроваджує ризик-фактори для компаній-заставодавців. По-друге, 2 вересня відбудеться засідання ТСК з представниками НАБУ, САП, Мінфіну, Нацбанку, Держфінмоніторингу, Ощадбанку та Податкової, де будуть детально розбиратися обставини цієї справи.
Національний банк вже розпочав провадження щодо наглядової ради Сенсбанку, звільнивши її голову. Однак, залишається питання, чому голова Фінмоніторингу банку не був звільнений, і чому протягом тривалого часу, незважаючи на журналістські розслідування, Нацбанк не реагував на присутність Міндіча в Сенсбанку. За словами Железняка, головне – зрозуміти, що це не була геніальна схема, а свідоме вимкнення систем контролю. На засіданні ТСК будуть шукати відповіді на ці питання.