Масове вилучення готівки з російських банків: ознака системної кризи?
У серпні цього року російські банки зіткнулися з безпрецедентним відтоком готівки: лише за один день, 12 серпня, з них було знято майже 57 мільярдів рублів, що еквівалентно приблизно 700 мільйонам доларів. Ця тенденція триває вже сьомий місяць поспіль, причому щомісячні зняття перевищують надходження нових вкладів. З початку року з банківської системи росії вивели близько 30 мільярдів доларів готівкою, яка тепер перебуває поза банками.
Цей показник виявився вищим, ніж за перший рік повномасштабної війни. У 2022 році, після вторгнення та обвалу рубля, росіяни забрали з банків близько 2 трильйонів рублів. Цього ж року, за прогнозами, ця сума може зрости вдвічі. Якщо раніше відтік коштів вдалося зупинити підвищенням ставки, то нинішній процес, хоч і слабший щодня, триває безперервно.
Причини зростання готівки поза банківською системою
Зростання кількості готівки поза банківською системою пояснюється трьома основними, незалежними між собою чинниками. По-перше, це наслідки війни, що призводять до перебоїв з мобільним інтернетом у певних регіонах, що унеможливлює безготівкові розрахунки. Країна, що активно переходила на безготівкові платежі, змушена повертатися до готівки. По-друге, підвищення податків, зокрема ПДВ до 22%, та зниження порогу для спрощеної системи оподаткування стимулюють бізнес йти в тінь та використовувати готівку. По-третє, сам факт виведення вкладів з банків означає, що ці кошти не працюють в економіці, не кредитують і не інвестуються.
Банківські вклади, на відміну від поширеної думки, не зберігаються на полицях, а активно використовуються банками для кредитування, інвестування в державні облігації чи покриття касових розривів. Система тримається на припущенні, що не всі вкладники прийдуть за своїми грошима одночасно. Страхування вкладів покриває лише банкрутство конкретного банку, але не державні обмеження на зняття готівки чи знецінення рубля. Тому люди, вилучаючи готівку, орієнтуються не на надійність банку, а на потенційні рішення держави.
Важливим фактором, що впливає на рішення людей, є загальний негативний фон. Удари по нафтопереробних заводах, складах, логістиці, перебої з пальним створюють відчуття нестабільності. Додатковою причиною стають заяви політиків. Наприклад, заяви Геннадія Зюганова про величезні суми, що зберігаються в банках, хоч і спростовані, підсилюють чутки про можливу конфіскацію вкладів. Спростування таких чуток лише нагадує про саму можливість такого сценарію.
Зниження рівня задоволеності життям серед росіян з 57% до 47% за останній рік також може вказувати на зростаючу тривожність щодо майбутнього, що спонукає людей перекладати гроші ближче до себе. Накопичені протягом чотирьох років вклади, що фактично слугували кредитом для держави, тепер обертаються проти системи. Зростання державного боргу та проблеми з корпоративним кредитуванням, де значна частка боргів реструктуризується, ускладнюють ситуацію.
Наслідки для держави та банківської системи
Дефіцит російського бюджету перевищив річний план майже вдвічі, а нафтогазові доходи впали. Держава змушена шукати шляхи фінансування, зокрема через продаж державних облігацій банкам. Однак відтік вкладів з банків обмежує їхню спроможність купувати ці папери. Це ставить під загрозу здатність держави фінансувати війну. Банківська система опинилася в замкненому колі: державі потрібні гроші для фінансування видатків, а банки для цього потребують вкладів, які постійно вилучаються.
Проблема полягає не стільки в кількості грошей, скільки в їхній формі та доступності. Банки зіткнулися з ситуацією, коли вклади, видані під високі відсотки, не можуть бути ефективно вкладені через відсутність надійних позичальників та зростаючу частку проблемних активів. Крім того, спостерігається значне зростання залежності банків від коштів Центробанку. Все це може свідчити про наближення системної банківської кризи.
Держава має кілька варіантів дій: використання резервів, підвищення податків, подальше запозичення або обмеження доступу до коштів. Кожен із цих варіантів має свої негативні наслідки. Зняття готівки, що спостерігається нині, є прямим відображенням недовіри до системи та страху перед можливими обмеженнями. Зростання ставок за короткостроковими вкладами в банках, що перевищує ключову ставку Центробанку, свідчить про гостру потребу банків у ліквідності для покриття поточних зобов'язань.
Іорданія та Ізраїль: Непростий мир між братами по зброї
Українців годують імпортним салом: причина здешевлення продукту та стратегічні провали галузі
Від втоми від психотерапії до тілесного зцілення: новий тренд у догляді за собою
Бюджетна діра на 27 мільярдів: як Україна втрачає кошти партнерів через внутрішні проблеми
«Мід ас» та «Династія»: як розслідування BIHUS Info викрили корупційні схеми топ-чиновників та бізнесменів
Українці – рушійна сила польської економіки: міфи та реальність
Громадяни формують майбутнє: як люди, а не політики, будують нову демократію
Сенс Банк: від мільярдних позовів до прискореного продажу та корупційних скандалів
