Президентське звернення: 30 мільярдів дефіциту, провал законів та боротьба з «імітацією»

Новини

03.09.2026 09:32 (Оновлено 03.09.2026 в 09:52)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Президент України у своєму зверненні 1 вересня представив аналіз фінансової ситуації країни, виділивши дефіцит бюджету у 30 мільярдів доларів та вказавши на відповідальність уряду й парламенту за його покриття. Народний депутат Ярослав Железняк вважає це звернення «феєричним» та таким, що заслуговує на історичну оцінку, оскільки воно містить як конкретні цифри, так і звинувачення на адресу опозиції у створенні перешкод. Железняк планує детально розібрати звернення, аналізуючи його за ключовими тезами.

Згідно з аналізом Железняка, президент окреслив дві основні сфери, де виник дефіцит. Перша – це 15 мільярдів доларів, відповідальність за які несе уряд. Президент поставив завдання уряду ухвалити 44 відповідні рішення до 1 листопада, наголосивши на персональній відповідальності прем’єр-міністра та міністрів. Друга частина – це ще 15 мільярдів доларів, які, за словами президента, парламент не надав державі через провал низки законопроєктів. Железняк відзначає, що це вперше, коли президент публічно засудив парламент за невиконання міжнародних зобов’язань.

Фінансові виклики та звинувачення

Железняк наголошує на цифрах, озвучених президентом: 44 урядові рішення на 15 мільярдів доларів, термін виконання яких – до 1 листопада. Він підкреслює, що ці рішення стосуються питань, на які уряд мав би звернути увагу раніше, адже зима наближається. Парламентська ж частка відповідальності – це ще 15 мільярдів доларів, які залежать від ухвалення конкретних законопроєктів, що відкривають доступ до коштів партнерів.

Особливу увагу Железняк приділяє провалу у Верховній Раді трьох законів, які могли б принести Україні понад 4 мільярди доларів, а також двом законам з програми МВФ. Він зазначає, що президент «забув» згадати, що ці закони стосуються оподаткування посилок та змін до податкового і митного кодексів. Депутат вважає, що президент засудив народних обранців за небажання підвищувати податки для громадян, хоча і сам погоджується, що рішення мають бути спільними для всіх, незалежно від фракційної приналежності.

Розбіжності в цифрах та відповідальність фракції

Железняк висловлює сумніви щодо точності цифр, озвучених президентом. Він вказує, що замість п'яти законів, про які говорилося, було провалено лише три, причому два з них стосувалися саме оподаткування посилок. Депутат також зазначає, що проблема не лише в невиконанні зобов'язань, а й у тому, хто саме блокує антикорупційні законопроєкти. Він нагадує, що на засіданні фракції «Слуга народу» перед голосуванням з’явилося лише 40 депутатів, і більшість із них провалили ключові законопроєкти. При цьому, президент не згадав, що голоси для провалу законів бракувало саме з боку провладної фракції.

Додатковий дефіцит у 27 мільярдів доларів, необхідний для Міністерства оборони, потребує додаткових коштів від партнерів, але для цього Україна має виконати свої обіцянки. Железняк припускає, що ці обіцянки можуть стосуватися реформи ДБР, незалежного обрання Генпрокурора, посилення НАБУ та САП, скасування «правок Лозового» та надання НАБУ повноважень для швидкого завершення справ. Він критикує президентську ініціативу щодо кримінальної відповідальності за шахрайські кол-центри, вважаючи її «трагікомічною» на тлі невиконаних зобов'язань, особливо враховуючи, що подібний законопроєкт вже був у першому читанні, але був заблокований.

Відсутність згадок про корупцію

Железняк підсумовує, що найсуттєвішим недоліком президентського звернення є повна відсутність згадки про боротьбу з корупцією. Це викликає особливе здивування, враховуючи, що п'ять антикорупційних законопроєктів, які є ключовими для отримання траншів від партнерів, навіть намагалися оголосити неактуальними. Замість цього, акцент робиться на підвищенні податків. Депутат висловлює припущення, що президент, замість того, щоб безпосередньо звертатися до парламенту чи журналістів, обрав шлях публічного звернення, яке, на його думку, не додало йому голосів. Він також ставить низку питань щодо блокування антикорупційних законопроєктів, виведення коштів з Міноборони, затягування підписання закону про оподаткування платформ та повернення коштів з офшорів.